Пiдтримка одностайна

На 30 сесії Славутської районної ради сьомого скликання, яка відбулася минулого тижня, місцеві депутати не стали міняти позиції своїх попередників, які у 2011 році погодили своїм рішенням будівництво 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС. Як бачимо, сплинув час, а нові потужності не те що не введені в експлуатацію, а й не поміняли свій статус заморожених довгобудів на такі, що будуються. Причини загальновідомі: розірвання угоди з Російською Федерацією через її дії у Криму й на Донбасі, пошук нових партнерів у реалізації актуального й життєво необхідного проекту як для Хмельницької АЕС, так і для України загалом коротко іменованого в колі фахівців «Х/3-Х/4». Йдеться не тільки про реальні будівельні роботи на майданчику, а й закупівлю необхідного обладнання, залучення інвестицій тощо. Як зазначив у своєму виступі на сесії перший заступник голови Славутської районної держадміністрації Олександр Мельник: «Змінилися обставини і ціни», тим самим пояснивши необхідність повторного розгляду депутатами питання, яке мало б вже бути архівним. Жодних нових рішень славутчани не приймали, обмежившись, як і решта їх колег-земляків із населених пунктів, що входять до зони спостереження, внесенням змін. Тобто погодили будівництво з використанням реакторної установки іншого, неросійського виробника. Всі присутні на сесії 19 депутатів одноголосно.

Чи мали вони якісь застереження? Про незгоду не йшлося, що й засвідчили результати голосування, але питання, звісно, були. Здебільшого всі вони виникали в розрізі теми будівницт­ва й ремонту об’єктів соціальної інфраструктури, які можуть бути профінансовані в разі будівництва самих енергоблоків. З їх переліком громади визначилися, могли б значно  розширити цей список, якби не одне але. За процедурою кошти виділяються на конкретні проекти, а з ними сутужно, бо вартує така документація надто дорого і не кожен в змозі віднайти необхідні суми на її виготовлення. Лунали пропозиції виділяти кошти на громади, а на місцях уже нехай вирішують куди доцільніше їх спрямувати. За нецільове використання суворо питати з керівників ОТГ, сільських рад, місцевих депутатів. Висловлювали побажання, аби зобов’язання сторін були чітко, так би мовити, на паритетних умовах прописані, і якщо, скажімо, кошти на соціальний розвиток населених пунктів зони спостереження з якихось причин не надходитимуть,  ставити питання про припинення будівництва атомних енергоблоків.

Варто сказати, що ці та подібні думки не робили розмову деструктивною. Депутати були виваженими й реалістичними, не перетворювали діалог, в якому взяв участь заступник головного інженера Хмельницької АЕС з нових блоків Геннадій Самосєй, у шапкозакидання. Просто хотіли почути у відповідях на свої запитання гарантії, що їх побажання, викладені у затвер­дженому сесією переліку пріоритетних соціальних інвестиційних проектів, що мають вагоме значення для розвитку територіальних громад Славутського району і реалізовуватимуться під час будівництва нових потужностей на майданчику ХАЕС, матимуть практичне завершення. І не чутимуть вони через роки, що запропоновані громадами проекти абсурдні та не можуть бути реалізовані. Адже на пам’яті багатьох будівництво першого енергоблока і пафосні обіцянки у постачанні тепла від ХАЕС у сусідні містечка, зокрема й Славуту, відкритті тролейбусного сполучення між населеними пунктами. Зараз же кажуть, що то були недолугі радянські проекти, які не мали під собою економічного підґрунтя. Тож тепер на результативність можна розраховувати тільки у випадках, які не йдуть у розріз з економічною доцільністю. Головуючий на сесії  очільник районної ради Леонід Радзивілюк резонно зауважив, що не все у вирішенні чутливих для місцевих громад питань залежить від Хмельницької АЕС і на подібних зібраннях разом зі станційними фахівцями мав би бути присутній представник Кабінету Міністрів. Він мав би почути потреби і проблеми громад, дати зрозумілу відповідь чому передбачені законодавством кошти, в тому числі від виробництва електро­енергії, невчасно та не в повному обсязі доходять на місця, а відтак не можуть бути використані на вирішення насущних питань.

Окремі питання, озвучені на сесії, потребують додаткового вивчення і обговорення сторонами. Так, представники Берездівської територіальної громади ремствували з приводу несправедливого підходу до виділення коштів на розвиток регіону. Громада становить заледве не чверть району, окремі  об’єкти впливають на його життєдіяльність, але жоден з населених пунктів Берездівщини не входить до зони спостереження і на виділення коштів розраховувати не доводиться. Хоча все, що прагнуть вирішити в себе інші громади за «атомні гроші», актуальне й для них: ремонт закладів соціальної сфери, приведення до нормального стану місцевих доріг тощо.

Якщо ж не обмежуватися затвердженим переліком об’єктів, у чому зацікавленість громад безсумнівна і очевидна, депутати хотіли почути де Хмельницька АЕС зберігатиме в подальшому відпрацьоване ядерне паливо і як довго використовуватиме російські паливні збірки в процесі експлуатації своїх енергоблоків. Природно, що наші сусіди хочуть бачити атомну електростанцію успішним підприємством з високим рівнем безпеки і надійності. Від чого, без сумніву, залежить стабільність і розвиток краю.

Ольга Сокол