Сьогодні – мальки, завтра – біомеліоратори

Працівники дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС про­водять зариблення ставка-охолоджувача електростанції: на основі річного графіка планується поповнити рибні запаси 202 тисячами штук малька товстолоба, коропа, білого амура.

Краєвиди, які відкриваються неподалік ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС, є неповторними будь-якої пори року. Коли представники відділу роботи з громадськістю та засобами масової інформації електростанції завітали на берегову лінію, де знаходиться каскад ставків, в яких вирощується риба, дув пронизливий осінній вітер.

Але це не стало перепоною для працівників дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху в реалізації зариблення ставка-охолоджувача. У цьому відповідальному процесі у кожного свої завдання та функції. Одні рибники слідкують за проходженням води та риби через шлюз, інші проводять наповнення тари з мальком для попереднього зважування та його доставки до водойми.

За всім процесом зариблення слідкує начальник дільниці біомеліорації Світлана Авєріна. З першого погляду видно, що вона заклопотана та переживає за всі етапи процесу зариблення. Довелось почекати моменту, коли у роботі нагодиться пауза.

За словами Світлани Юріївни, наявність риби у ставку-охолоджувачі є технологічною необхідністю, адже вода для охолодження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати разом з іншими чинниками природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. У кожного виду риб свої завдання та функції.

Білий амур здатний поїдати водорості і попереджає процес заростання рослинністю водного дзеркала. Дещо по-іншому поводиться товстолоб. Він пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків.

Поки точилась розмова із досвідченим рибником, її колеги підготувалися до вилову малька, який із ставка приплив з водою через шлюз у спеціальну сітку. Спочатку відбулось зважування відер, наповнених молодою рибою, щоб визначити так звану їх середню «еталонну» вагу. Далі здійснюється звичайний підрахунок.Рибники по черзі підносять пластикові ящики до водойми, щоб дати волю ще юним товстолобам, білим амурам, коропам. Риба швидко зникає у водоймі.

Тут є де, як мовиться розгулятись, бо водосховище має площу дзеркала майже у 22 квадратних кілометри, а середня глибина по всій акваторії складає біля п’яти метрів. Є й місця значно глибші, там риба часто концентрується для зимового перепочинку. Зариблення водосховища Хмельницької АЕС проходить на основі «Режиму рибогосподарської експлуатації», затвердженого Інститутом рибного господарства УААН.

Співпраця із цією установою у станційних рибників триває майже п’ятнадцять років.У середині двотисячних років працівники Хмельницької АЕС стикнулись із проблемами інтенсивного розмноження молюска дрейсени, що створив фізичні перешкоди нормальній експлуатації теп­лообмінного обладнання. Тоді були розпочаті консультації із науковцями Інституту гідробіології та Інституту рибного господарства УААН. 20 грудня 2005 року був запроваджений «Режим рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Він був роз­роблений Інститутом рибного господарства Академії Наук України і погоджений з Подільським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області і затверджений начальником Дер­жавної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Згодом станційні рибники переконались у користі наукового підходу до регулювання розведення різних видів риб та примноження їх запасів. Тоді за рекомендаціями науковців працівники дільниці біомеліорації освоїли технологію вирощування чорного амура, який здатний поїдати молюски дрейсени на всіх фазах його розвитку.

Саме у той період розпочалась активна співпраця із досвідченим риб­ником Світланою Авєріною, яка працювала на Ладижинській ДРЕС і займалась штучним розведенням чорного амура. За її допомогою вдалося виростити першу партію природних біомеліораторів. Згодом, як засвідчила практика, ставка на чорного амура виявилась корисною, бо вдалося врегулювати розмноження молюсків дрейсени.

– У покращенні технологічних параметрів ставка-охолоджувача активну участь беруть усі наявні у ньому види риб, – коментує Світлана Юріївна, – їх поповнення здійснюється двома шляхами – природним та технологічним. Такі види риб як товстолоб, чорний та білий амур у наших умовах не розмножуються. Тому доводиться поповнювати популяцію у лабораторних умовах. Забезпеченню біологічної меліорації ставка-охолоджувача сприяє праця персоналу інкубаційного цеху, у складі якого виробничі приміщення, рибницькі ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення деяких видів риб.

Рік тому Світлана Авєріна очолила роботу дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС. Роботу свою вона любить, і намагається до процесу біомеліорації підходити на основі досвіду та знань, які здобула протягом чотирьох десятиріч.

Олександр Шустерук

Фото автора

P.S. З 5 по 29 листопада поточного року  у зв’язку із проведенням вселення водних живих ресурсів у ставок-охолоджувач ВП ХАЕС та для запобігання вилову щойно вселених риб-біомеліораторів з метою їх повної адаптації до нових умов існування та розповсюдження по всьому водосховищу,  в секторі №2 ставка-охолоджувача забо­ронено аматорський вилов риби. Звертаємо на цю обставину увагу членів «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС». У даному секторі проводитимуться пере­вірки силами команди охорони ставка-охолоджувача ВП ХАЕС ЗВВО та вар­тою ЗВВО у співпра­ці із рибоохоронним патрулем.