Стати успiшним менеджером непросто

Розмова з начальником електроцеху В.Ю Семеновим відбулася через кілька днів після зборів трудового колективу підрозділу і звітно-виборних профспілкових, на яких, зокрема, обговорили результати роботи минулого року й плани на 2017-й, порушили проблеми, які на цеховому рівні не можуть бути вирі­шені апріорі.

- 2016-й для електроцеху, - каже В’ячеслав Юрійович, - був насиченим, напруженим і результативним. Наш персонал виконав значний обсяг робіт з ремонту закріпленого за ЕЦ обладнання як під час ППР, так і у міжремонтний період. Крім того, виконували заходи з продовження термінів експлуатації обладнання.

Одним із найбільш важливих і вагомих моментів вважаю завершення робіт з перезаведення лінії ХАЕС-ЧАЕС на підстанцію Київська, що дало можливість двом сусіднім АЕС західного регіону – Хмельницькій і Рівненській працювати на повну потужність, не маючи проблем з передачею виробленої електроенергії потенційним споживачам, які потребують її, скажімо, в центрі і на сході країни. Також ми розпочали виконання низки заходів за програмою К(з)ПББ, фінансованої за кредитні кошти Євратому і ЄБРР. Так, на другому енерго­блоці замінили два щити постійного струму, цю роботу продовжуватимемо й далі, зокрема, у 2017 році повинні замінити 5 таких щитів на енергоблоці №1.

Взагалі поточний рік буде не менш насиченим, зважаючи на ті завдання, які належить виконати в рамках підготовки до продовження термінів експлуатації нашого першого мільйонника. Тут і заходи, передбачені К(з)ПББ, й інші: заміна обладнання, проведення регламентних робіт, в тому числі капітальний ремонт трансформаторів, силової частини, генераторів, основного електротехнічного обладнання, систем управління, систем захисту і автоматики.

- Стосовно проблемних питань, порушуваних персоналом на зборах, які днями відбулися в електроцеху. Про що йдеться?

- Найбільш болюче для персоналу – перегляд Кабміном Переліку виробництв, робіт, професій і посад за Списком №2. Не все так просто і однозначно, є певні нюанси. Думаю, що під час проходження чергової атестації у нинішньому році є шанс дещо підправити і врегулювати проблемні моменти.

Звісно ж, порушувалися на зборах питання виробничого характеру, підвищення зарплати, житлового забезпечення…

- Корпоратизації.

- На зборах про це не говорили, але тема для персоналу актуальна, і ставлення до неї не однозначне. Все через те, що люди до кінця не розуміють чим в результаті завершиться цілком благородна мета. На моє переконання, корпоратизація має відбутися обов’язково, без неї в умовах, які диктує життя, довго не протягнемо. Це крок вперед з точки зору ефективності управління компанією, а відтак залучення інвестицій на проекти, які хочемо реалізувати. Взяти хоча б один із таких, досить амбітний – енергетичний міст «Україна – ЄС». Умови, які ставить інвестор, компанія в її нинішньому статусі виконати в повному обсязі не в силі.

Зазначу, що багато виробничих і соціальних питань, які хвилюють людей, ми обговорили в ході підготовки цехових зборів, проводячи такі на дільницях і в службах.

- В’ячеславе Юрійовичу, чи зна­йомилися ви з проектом Енергетичної стратегії до 2035 року?

- Звісно.

- У чому її від­мінності чи переваги над чинною Стратегією?

- Скажу, що в процесі підготовки документу я читав три варіанти Стратегії. Основна від­мінність між ними – пріоритетні напря­мки розвитку енергетики. Одні автори робили ставку на «зелену» енергетику, інші на теплову. В останньому, нині обговорюваному варіанті, прослідковується спроба вивести на провідні позиції атомну енер­гетику. В документі фігурує питання будівництва 3 і 4 енергоблоків ХАЕС, що вселяє надію на гідну перспективу підприємства і нашого міста.

Головним стри­жнем стратегії є перехід на нову модель ринку електроенергії. Є тут ще над чим працювати, але це перший крок на шляху до більш успішного виробництва.

- Ви один із команди кадрового резерву на посаду президента енергокомпанії, як почуваєтеся в цьому статусі?

- Ви знаєте, що ми вже пройшли доволі об’ємний курс спеціальної підготовки у Міжнародному інституті менеджменту. Стажування також проходять на різних майданчиках і в різних дирекціях компанії. Вже на цьому етапі можу сказати, що така система підготовки на посаду президента компанії – набуття кожним із претендентів колосального досвіду і можливості поглянути на процеси, що відбуваються, з іншої висоти, більш широко і всеохоплююче. Думаю, що таке навчання, можливо в трохи скороченому варіанті, мав би пройти кожен інженерно-технічний працівник. Бо яким би гарним фахівцем не був він у своїй сфері, цього замало аби розумітися на питаннях управління виробництвом чи управління персоналом і вміти ефективно справлятися з такими завданнями на практиці. Цьому таки справді потрібно серйозно вчитися, і не методом спроб і помилок вже безпосередньо на робочому місці. Без ґрунтовних знань і навиків нереально стати успішним менеджером.

Ольга Сокол

 На знімках: В.Семеменов; начальник електроцеху В.Семенов та заступник генерального директора ХАЕС з капітального будівництва О.Рахлінський оглядають об’є­кти відкритого розподільчого пристрою.

Фото Олександра Шустерука та Віктора Гусарова