Стають орлята на крило
У цієї людини високе покликання – виховувати нове покоління футболістів, що затьмарять славу В.Федорчука, Реброва та Шевченка.
Понад двадцять років він тренує дітлахів у КДЮСШ м. Нетішин. Доля звела його на початковому етапі з колегою, заслуженим тренером України Володимиром Володимировичем Моцюком, який і був ініціатором переходу Леоніда Коробчука під крило спортшколи, бо бачив в юнакові задатки вихователя, людини зацікавленої та непересічної.
Дитинство і юність Леонід Коробчук провів у рідному селі Малий Скнит, що на Славутчині. Тут закінчив восьмирічку. Був активним і кмітливим. Обожнював футбол, яким жило шкільне подвір’я. Мав схильність до комбінаційної гри. За взірець не лише на спортмайданчику йому стали викладачі фізвиховання Геннадій Степанович Мельник та Петро Миколайович Коберник. Вони вплинули на його рішення стати педагогом. Після закінчення восьмирічки Леонід продовжив навчання у Ганнопільській середній школі, де доля зводить його з вчителем фізвиховання та військової справи Василем Аврамовичем Шевчуком. Зважаючи на успіхи Леоніда на біговій доріжці та футбольному полі, останній радить йому неодмінно продовжити спортивну стезю.
Після випускного Л.Коробчук навчався у обласній школі ДТСААФ, отримав права водія категорії «А», «В» та «С». Згодом служив у армії, відзначався на змаганнях різного роду. Нарешті звільнення у запас і Леонід стає студентом Кам’янець-Подільського педінституту. Отримавши кваліфікацію вчителя фізичного виховання, Леонід викладає свій предмет та військову підготовку у Головлівській середній школі. Популярністю користується організована ним секція футболу. Далі рідне село Малий Скнит – вчитель фізвиховання, організатор ряду спортивних та туристичних гуртків. За два роки колектив школи піднімається з 18 позиції по спортивних здобутках на першу у Славутському районі. Вихованець Л.Коробчука Сергій Климчук став чемпіоном Хмельниччини зі штовхання ядра і потрапив у збірну України. Талант педагога розкривається після переходу Леоніда у Нетішинську зош №1. Футбольна команда школи у першості міста була неодмінно кращою. Це не могло залишитись поза увагою функціонерів, які приглядають за талантами, як спортсменами, так і їхніми наставниками. З 2003 року Леонід Коробчук на тренерській посаді КДЮСШ. Результати також не забарились. У 2006 році його вихованці стали чемпіонами України у змаганнях на призи «Шкіряний м’яч». Особливо відзначились такі юні футболісти, як Андрій Піщевський, Ярослав Сиваківський, Олександр Загривий, Сергій Мазур, Роман Пінчук, Віктор Павлов. Восени того ж року команда взяла участь у міжнародному турнірі у Ліоні (Франція). Серед команд-учасниць з 32 країн Європи нетішинці пробились у щільну десятку. Наступного року вихованці Л.Коробчука знову чемпіони області серед юнаків 1994 року народження. Знову блискучу гру продемонстрували Андрій ПІщевський та Дмитро Гапуржанов. І відтоді протягом десяти років вихованці тренера-викладача КДЮСШ ППО ХАЕС Леоніда Коробчука в числі призерів ДЮФЛ Хмельницької області та турніру «Шкіряний м’яч». У 2015-2016 роках його підопічні здобували перемоги та призи на турнірах у Литві, Болгарії, Польщі та Франції.
Подорослішали вихованці і нині захищають прапори різних футбольних клубів України та Європи. Андрій Піщевський грає за польську команду «Гутнік». Нині у місті започатковано турнір на честь Андрія, який є його спонсором і натхненником. Павло Гордійчук та Станіслав Штаненко виступають за «Оболонь» (Київ) та «Ворсклу» (Полтава).
У футбольних академіях немало вихованців Леоніда Григоровича. Дмитро Толстяк - (Львівська футбольна академія «Карпати»), Ілля Пацаловський, Богдан Карпенко, Віталій Приходько – в школі Бєланова-Блохіна (м. Вінниця).
За останні роки Леоніда Григоровича втретє визнають кращим дитячим футбольним тренером Хмельницької області. Леонід Коробчук – стипендіат міського голови за високі досягнення розвитку дитячого футболу у м. Нетішин. Відзначений численними грамотами, подяками та іншими нагородами. Нині це успішний футбольний дитячий тренер, суддя II категорії та спеціаліст I категорії.
Він відчуває постійну підтримку сім’ї, дружини Людмили, інструктора ЛФК фізіотерапевтичного відділення КЗ СМСЧ-4, дітей Артура та Ольги. Найбільша втіха – онучки Ангеліна та Аня.
Задля них він трудиться, вони - його головні поціновувачі.
Петро Шелепало, член НСЖУ
