Таки не зашкалює!
Радіаційний фон у Берездові в нормі, згубного впливу на довкілля і людей ХАЕС не має
Такого висновку дійшли старшокласники місцевого НВК на чолі з вчителем фізики В.Е.Прокопченко, провівши численні заміри професійним дозиметром-радіометром МКС-0.7 «Пошук». Вони давно билися над питанням, яке активно мусувалося в Берездівській громаді, чи ж справді усі біди зі здоров’ям людей і причинами, що їм передують, від діяльності Хмельницької АЕС. Люди з легкістю списують на неї неродючі грунти, неякісні продукти і воду, забруднене довкілля, ріст онкозахворювань і смертності. Шукати істину взялися школярі.
Для отримання більш повної і достовірної інформації про роботу Хмельницької АЕС В.Е. Прокопченко налагодила зв’язки з нашим інформаційним центром. Її учениця з Головлівського НВК (педагог навчає фізиці учнів трьох шкіл району – авт.) взяла цьогоріч участь у конкурсі рефератів на тему атомної енергетики («Отримання та використання радіоактивних ізотопів»), і з першої спроби отримала в ньому перемогу на регіональному рівні. Поглиблений інтерес до актуальної теми проявили й старшокласники Берездівського НВК, багато з яких займаються за різними напрямками у Малій академії наук. Серед таких допитливих і небайдужих до всього, що відбувається в окрузі, десятикласниця Оксана Стецюк, котра взялася дослідити наскільки правдивими є твердження односельців про шкоду довкіллю і людям від діяльності АЕС.
- Хотілося дізнатися чи справді так згубно діє радіація на нашу землю, на якій жити мені й моїм дітям, - ділиться юнка. – Чи є сенс добудовувати 3 і 4 енергоблоки, чи не зросте від того радіаційний вплив на прилеглі території, яким є він зараз?
Досліджуючи тему, вона проштудіювала чимало науково-популярної й наукової літератури відповідної тематики, проаналізувала масу публікацій в засобах масової інформації, статистичних звітів про роботу ХАЕС в частині її впливу на навколишнє середовище. А щоб остаточно розвіяти сумніви, вдалася до замірів дозиметром гама-фону у своєму селі. Каже, що саме отримані показники допомогли утвердитися в думці, що радіаційний фон сьогодні тут навіть нижчий, ніж 29 років тому, тобто до моменту початку експлуатації першого енергоблока.
Переконливими стали проведені дослідження і для наукового керівника Оксани, спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії В.Е.Прокопченко. Вона вже не перший рік б’ється над тим, щоб розвіяти тривоги своїх земляків, скеровані у бік ХАЕС, доводячи, що захворюваність і смертність у Берездівській громаді за своїми показниками мало чим відрізняється в перерахунку на кількість населення від інших міст і сіл та й загалом по Україні. Суха статистика останніх років чітко вказує, що найбільше людських життів у місцевій громаді втрачено через серцево-судинні захворювання. Наступними за своєю безпощадністю стали інсульти і лиш на третьому місці онкозахворювання. У 2014-2015 роках їх кількість, що призвела до летальних наслідків, була вдвічі меншою від серцево-судинних хвороб. Так, принаймні, стверджує В.Е. Прокопченко.
Активна й непосидюча, вона дуже прагнула, щоб власні дослідження були підкріплені висновками фахівців і звернулася з відповідним проханням до керівництва ХАЕС. Днями у Берездові побував цілий десант енергетиків з числа представників ВРГіЗМІ, ЦРБ, ВОНС. Начальник лабораторії зовнішнього радіаційного контролю А.А.Тіщенко запропонував старшокласникам власноруч провести заміри гама-фону довколишньої території. Треба було бачити з яким захопленням взялися вони за цю справу! Їм хотілося відслідкувати чи не кожен сантиметр шкільного подвір’я і навчальних корпусів. І нехай плуталися порою учні в одиницях виміру, вигукуючи то мікрозіверти, то мінізіверти (насправді - мікрозіверти), числові показники називали чітко: 12, 14, 19… Позначка 31 була найвищою в одному з приміщень.
Треба сказати, що в школі тривають ремонтні роботи, багато будматеріалів, приміщення малопровітрені. Усі ці складники можуть впливати на показники, але жоден із них, за словами А.А.Тіщенка, аж ніяк не перевищує норми.
Старшокласники довго «експлуатували» дозиметр: ретельно досліджували асфальтові доріжки, стіни будівель, спускалися в підвальне приміщення. Найбільше їм хотілося провести заміри в географічному кабінеті, «бо там багато каміння». Вдалося почути мені розповідь, що сам колишній вчитель географії не раз ніби то твердив: «У цьому кабінеті підвищений радіаційний фон, просто ніхто про це не говорить».
Колекція зразків вулканічних порід справді вражає, як і географія їх походження: Хмельниччина, зокрема й Славутський район, сусідні Житомирщина й Рівненщина, а ще Волинь, Закарпаття, Кіровоградська область, Кривий Ріг. Та не тільки Україна представлена у цій колекції. Є Вірменія, Киргизія, Казахстан, Урал, Байкал і Забайкалля, Приморський край, Чукотка, Карелія, румунські Карпати, Кавказ, Афганістан, Мозамбік, долина р.Колорадо (США)… Та куди б не направляли дозиметр юні дослідники, попри всі перестороги він таки не зашкалював.
Навіть не сподівалася на такі результати сама ініціатор досліджень В.Е.Прокопченко. Каже, очікувала, що висвітиться десь на дисплеї дозиметра цифра 50 і більше. Дуже хотіла вона виміряти вміст радіонуклідів у продукції городництва, молоці і воді – з криниці та свяченій. Усе це в школі заздалегідь приготували і були розчаровані, що подібні дослідження можна провести лиш у лабораторних умовах. Втім учні вперто водили дозиметром над кожним продуктом… Сенсації не сталося. Висно-вок учасників цього дослідницького заходу – за атомною енергетикою майбутнє, ХАЕС не має жодного згубного впливу на довкілля.
У цьому були єдині присутні старшокласники, В.Е.Прокопченко, директор НВК О.Г.Максимчук, інші педагоги. Школярі радо скористалися нагодою поспілкуватися з А.А.Тіщенком та О.В.Голодом і почути відповіді на питання, які їх хвилюють. Вони й надалі писатимуть наукові роботи на тему атомної енергетики і дуже хочуть побувати на ХАЕС з екскурсією.
Хороше враження справила на нас школа зі своєю 150-літньою історією, в якій шанують минуле і працюють заради майбутнього. Майбутнього без війн і катаклізмів, наповненого любов’ю і дитячими посмішками. Майбутнього, в якому не буде потреби облаштовувати в школі нові стенди з іменами нових героїв, які змушені взяти до рук зброю. Як сталося під час затяжного конфлікту на Донбасі. Через нього вже пройшли майже 60 виходців Берездівської громади.
Ольга Сокол
Фото Надії Походонько
