Такий важливий другий енергоблок

Історія атомної енергетики України знає різні етапи розвитку. За найнесприятливіших умов атомники відстоювали генерацію і робили кроки, аби вона залишалась важливою складовою енергетичної незалежності держави. Після закриття Чорнобильської АЕС здавалось, що на процесі оновлення атомної енергетики поставлено крапку.

Проте 11 травня 2000 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Департамент ядерного регулювання видали Ліцензію на будівництво ядерних установок строком на шість років з правом будівництва енергоблока №2.

…Будівництво енергоблока №2 з реактором ВВЕР-1000 було розпочато у 1983 році. В жовтні 1989 року було заплановано завантажити ядерне паливо в реактор, а через кілька місяців вве­сти в роботу, але пуск другого енергоблока затягнувся на п’ятнадцять років.

Мораторій, оголошений Верховною Ра­дою України в 1990 році на будівництво нових енергоблоків зупинив монтажні роботи.  Економіці країни був нанесений серйо­зний збиток.  Спорудження  другого енергоблока відновилось у 1993 році, після зняття мораторію на будівництво АЕС в Україні, проте через нестачу коштів  будівельні роботи  практично стосувались його консервації у стадії 80-85 відсотків до готовності.Видача Ліцензії на спорудження енер­гоблока №2 дала новий імпульс його розвитку. Будівельники і монтажники посиленими темпами наближали його пуск.

А пуск блока означав, що багато сотень людей матимуть цікаву роботу, високу заробітну плату, а місто Нетішин – гарантоване джерело тепла для домівок. Водночас наша країна робила важливий крок до енергонезалежності.

Про героїку тих днів необхідно писати окрему книгу. Не даремно десятки фахівців зрештою отримали ордени, відзнаки заслужений будівельник та заслужений енергетик України, інших відзнак удостоєні сотні нетішинців.

Другий енергоблок цікавий з точки зору фізики реактора – тут  застосовано альтернативну паливну збірку ядерного палива, що дає високі гарантії надійності.

Під час будівництва енергоблока вста­новлено нову автоматизовану систему управління технологічними процесами (АСУТП), створену за найновішими технологіями українськими підприємствами «Радій», «Імпульс», «Моноліт». Особ­ли­во­стями цього обладнання, яке ще називаємо «мозком» енергоблока, є великі інформаційно-обчислювальні мо­ж­­ли­вості, ідеальна «здібність» регулювання, унікальна здатність архівувати процеси. АСУТП побудована на сучасній елементній базі.

Стандартам надійної експлуатації відповідають і заходи із пожежної безпеки, здійснені з врахуванням рекомендацій наукових, експлуатуючих організацій, а також МАГАТЕ.

Загалом це був колосальний вклад у майбутнє атомної енергетики.У липні 2004 року відбувся  фізичний, а 7 серпня того ж  року – енергетичний пуск другого мільйонника Хмельницької АЕС. Акт введення енергоблока №2   ХАЕС у промислову експлуатацію був підписаний Державною приймальною комісією 7 вересня 2005 р.

На даний час другий енергоблок виробив понад  110 056,4 млн кВт*год електроенергії, приблизно стільки складав виробіток електроенергії всієї України у 1967 році.

Нині двоблочна станція дає понад 25 відсотків товарної продукції Хмельниччини, що допомагає вирішити цілий комплекс проблем регіону.

Із  введенням у число працюючих 2-го енергоблока Хмельницької АЕС планувалось спрямувати з фондів НАЕК "Енергоатом" значні кошти на об’єкти соціального призначення 30-кілометрової прилеглої території.

За техніко-економічними розрахунками під час добудови енергоблока № 2 ХАЕС на соціальний розвиток було перераховано 64,6 мільйона грн, зокрема, Хмельницькій області було виділено 45,7 мільйона грн, Рівненській – 18,9 мільйона грн.

Введено в експлуатацію  108 об’єктів у Хмельницькій та Рівненській областях: добудовано школи, мости, здійснено великі обсяги газифікації та ін.

Зокрема, в м. Нетішині згідно із пла­ном підготовчих робіт до пуску 2-го енергоблока Хмельницької АЕС було побудовано акушерське відділення (пологовий будинок), завершено ряд житлових будинків, здійснено реконструкцію Палацу культури, стадіону.

Не без дольової участі атомників (а це понад два мільйони гривень) в Острозі з’явився новий пологовий будинок. Півмільйона гривень витрачено з цих коштів і на Острозьку загальноосвітню школу №3. Реконструйовано систему опалення районного архіву, лікарську амбулаторію в с.Оженин, окремі приміщення оздоровчого комплексу «Корчагінець», телефонізовано ряд хуторів і сіл, здійснено підведення газопроводів до двох десятків сіл, газифіковано школу у Вельбівно, будинок ку­льтури в Плоскому, збудовано та гази­фіковано міні-котельню протитуберкульо­зного диспансеру, проведено реконструкцію Острозької системи центрального теплопостачання і системи освітлення мі­ста, збудовано та реконструйовано дороги з твердим покриттям і таке інше.

В переліку використання коштів, отриманих на фінансування будівництва об’єктів соціального призначення 30-кілометрової зони по Острожчині понад сімдесят найменувань. 

Здійснено підведення газопроводу до сіл Мощаниця, Волосківці, Бадівка, Милятин, Кутянка, Завидів, Верхів, Кургани, Вельбівно, Завозів, Бухарів, Грозів, Біла­нів, Гремяче, Країв, газифіковано будинок культури в с. Плоске. Здійснено будівництво ЛЕП в с. Хорів, реконструйовано міські системи освітлення та теп­лопостачання, розроблено генеральний план м. Острога, прокладено та реконструйовано дороги у райцентрі.

В переліку 73 заходи, виконання яких сприяло покращенню соціальної сфери Острожчини, Гощанщини та деяких сіл Здолбунівщини.В Хмельницькій області найбільші суми направлені на реконструкцію моста через річку Горинь у м. Ізяслав (1502 тисячі гривень) та реконструкцію Славутського відділення обласної протитуберкульозної лікарні (1674 тисячі гривень).

Слід сказати, що на Хмельниччині, як і у сусідній області, чимало коштів спрямовано на газифікацію, зокрема сіл Миньківці, Старий Кривин, Жуків, Ганнопіль на Славутчині, Михнів, Волоськівці та Мислятин на Ізяславщині та на газопровід між селами Карасиха-Залужне і Кур’янівка-Шимківці на Білогірщині. Проведено газопровід і на вулицях ім.І.Франка, Свердлова, Паперника, Бог­дана Хмельницького, Клари Цеткін у райцентрі Славута. Здійснено капітальний ремонт вулиці Заславської у цьому ж місті.Чимало коштів направлено на шкільні та дошкільні заклади.

Завершено будівництво загальноосвітньої школи в селі Крупець, на яке виділено близько шести з половиною мільйонів гривень.

Введення в дію школи в м.Славута коштувало 8863 тисячі гривень. На реконструкцію спец­школи-інтернат у м.Ізяслав спрямовано три мільйони двісті дванадцять тисяч гривень, а на зош с. Кунів того ж району - без малого сімсот тисяч гривень.

Не оминули реконструктивні роботи Пліщинську школу на Шепетівщині, а саме місто Шепетівка здійснило будівництво першої черги водозабору, адже потерпало від нерегулярної подачі води у багатоповерхівки.

Відзначимо, що добудова енергоблока №2 була далекоглядним рішенням, спрямованим на стабільність енергоси­стеми України, підвищення енергонезалежності держави. Побудова третього і четвертого енергоблоків, безсумнівно, зробить країну міцнішою.

Віктор Гусаров