Технологiчне оновлення хiмiчного цеху

На загальностанційній компресорній станції Хмельницької АЕС успішно працюють дві нові компресорні установки, тендер на постачання яких виграла українська фірма. За словами заступника начальника хімічного цеху з реконструкції та модернізації Дмитра Корсуна, перші компресорні установки на Хмельницькій АЕС були введені в експлуатацію ще перед пуском першого енергоблока у 1985 році. За цей час вони відпрацювали свій технологічний ресурс і морально застаріли. Тому виникла необхідність повного їх оновлення.

- Процес заміни старих компресорів, - розповідає Дмитро Корсун, - розпочався у 2007 році. Для реалізації інвестпрограми був підготовлений необхідний пакет документів, в тому числі і проект, розроблений ПАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект». Основним аргументом стала потреба у збільшенні потреб електростанції у стисненому повітрі. На початковому етапі розглядалась можливість постачання обладнання російського виробництва. Але політичні події 2014 року змусили внести суттєві корективи. Було прийнято рішення, що нові компресори мають бути від вітчизняних виробників. Відбулися тендерні процедури. Переможцем став сумський завод «Компресормаш».

Перший компресор цього підприємства на Хмельницькій АЕС був введений у експлуатацію  2017 року. Через рік запрацював ще один. Зараз ми готуємо до введення в дію третій агрегат. Хочу наголосити, що це сучасне обладнання, яке допоможе нашій електростанції забезпечити безперебійне постачання стисненого повітря для технологічних потреб. За комплектацією механізмів компресори є авторською розробкою українських інженерів. Окремі вузли виготовлені фінськими та німецькими спеціалістами.

- Скільки компресорів потрібно для повного забезпечення технологічних потреб Хмельницької АЕС?

- Після того, як буде введено в експлуатацію третій компресор, розпочнеться підготовка до проведення тендерних процедур із постачання ще двох компресорів. Після завершення інвест­програми Хмельницька АЕС у своєму розпоря­дженні матиме їх п’ять. Це забезпечить  підрозділи постачанням достатньої кількості стисненого повітря. До речі, воно буде потрібне і для налагодження повноцінної роботи комплексу із переробки РАВ, який заплановано спорудити на промисловому майданчику нашої електро­станції, а також для завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків.

- Впровадження нових технологій, заміна обладнання вимагає злагодженої роботи цілої команди фахівців. Хто був причетний до реалізації проекту?

- Показовим є те, що монтаж та введення у експлуатацію нових компресорів нам вдалося провести без залучення підрядних організацій. Левову частину налагоджувальних робіт вдалося здійснити за участю працівників нашого енергоремонтного підрозділу. Супровід, виготовлення калькуляції, підготовку необхідної документації здійснювали працівники управління капітального будівництва. Доставкою високогабаритних вантажів займались водії транспортного цеху. Особливо хочу відзначити участь колективу конструкторсько- технологічного відділу. Завдяки їм було виготовлено низку проектної документації. До речі, на її основі нетішинське підприємство «Кондиціонер» виготовило необхідні комплектуючі деталі.

У підготовці експлуатаційної та пусконалагоджувальної документації активну участь взяла інженер із експлуатації хімічного цеху Оксана Ємельянова. За специфікою своєї професійної діяльності вона відповідає за налагодження процесів хімводоочищення ПРК та очищення замазучених стічних вод на  УОЗС (установка очищення замазучених стоків). Специфіку експлуатації компресорів Оксані Павлівні довелось опановувати, як мовиться, з «нуля». Але інженер із цим завданням справилась успішно. Тепер діючі компресорні установки наді­йно функціонують під її наглядом.

- Дмитре Борисовичу, процеси реконструкції та модернізації у хімічному цеху тривають і за іншими напрямками.

- Так. Якщо проаналізувати останнє десятиліття, то є чим гордитись нашому колективу. Варто пригадати введення в експлуатацію установки центрифугування. За всіма технологічними етапами спостерігали представники Єврокомісії, заводу-виробника, підрядних організацій.

Хочу наголосити, що питання переробки радіоактивних відходів є важливими для атомної енергетики. Згідно з проектом, на АЕС, де використовуються реактори типу ВВЕР-1000, застоcовувалася технологія очищення трапної води від нерозчинених домішок за допомогою баків-відстійників із використанням гравітаційної седиментації. Вода освітлюється за допомогою сили тяжіння у баку-відстійнику. Ця технологія не дозволяє виводити домішки  із технологічного циклу і тому вони постійно накопичуються у баках. Нова технологія центрифугування допомагає не тільки зменшити їх кількість, а й підвищити якість очищення води від нерозчинних домішок. Технологія освітлення води за допомогою установки центрифугування більше як у 5000 разів ефективніша за технологію осві­тлення у баках-відстійниках. Продуктивність установки центрифугування відповідає продуктивності 300 баків-відстійників, будівництво яких із відповідною інфраструктурою привело б до великих капітальних вкладень.

Працівники хімічного цеху Хмельницької АЕС одними з перших серед основних підрозділів здійснили заходи, передбачені програмою продовження терміну експлуатації першого енергоблока. В основному це стосувалося того обладнання, яке вичерпало свій ресурс. Попередньо був проведений аналіз результатів капітального ремонту обладнання та післяремонтних випробувань. Також аналізувалась звітна ремонтна документація, що дало можливість оформити відповідне обґрунтування та технічне рішення про продовження терміну експлуатації обладнання. Плідною була робота фахівців робочої групи, створеної для виконання завдань продовження експлуатації обладнання, у яку увійшли працівники різних дільниць та напрямків діяльності хімічного цеху. На трубопроводах систем, важливих для безпеки, роботи виконувала підрядна організація ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО», представники якої успішно справились із поставленими завданнями. Це дало можливість продовжити термін експлуатації цих систем ще на 20 років. Загалом, напрямків, за якими ми працювали, у хімічного цеху, аналогічних наведеному, багато. Потрібно було дотримуватись встановлених графіків та вимог нормативних документів. Серед вже реалізованих заходів – продовження терміну експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, закріплених за хімічним цехом, ще на 8 років. Також проведений розрахунок на статичну та циклічну міцність обладнання систем, важливих для безпеки. З цим обсягом роботи успішно справилися під­ряд­ники Науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» НАН України. У зв’язку із закінченням призначеного терміну експлуатації енергоблока №1 однією із вимог загальних положень безпеки є проведення комплексного хімічного обстеження обладнання, яке вже виконано у повному обсязі. Такі системи, як блочна знесолювальна установка і система очищення продувних вод парогенераторів, виводились у ремонт під час ППР. Все інше обладнання ремонтувалось у міжремонтний період. Серед реалізованих заходів з продовження термінів експлуатації – оцінка технічного стану баків зберігання рідких радіоактивних відходів. Робота виконана власними силами за участі спеціалістів хімічного цеху та відділу контролю металу, і була важкою та відповідальною. Інженер водно-хімічної лабораторії хімічного цеху Хмельницької АЕС Тетяна Федорчук у складі комісії ДП «НАЕК« Енергоатом» брала участь у заводських приймальних випробуваннях атомно-емісійних спектрометрів з індукційно-зв'язаною плазмою. Прилади встановлені на першому енергоблоці ХАЕС. Випробування атомно-емісійних спектрометрів з індукційно-зв'язаною плазмою проводились на заводі «Thermo Fisher Scien­tific» німецького міста Бремен. Реалізація цієї програми була передбачена комплексною програмою підвищення безпеки та програмою продовження терміну експлуатації першого енерго­блока Хмельницької АЕС.

Олександр Шустерук

На знімках: Д.Корсун та О.Ємельянова біля нової компресорної установки; машиніст загально-станційної компресорної станції О.Скороход за роботою