Треба сильно захотіти…
Нещодавно у службі зварювання енергоремонтного підрозділу Хмельницької АЕС відбувся конкурс професійної майстерності серед молодих працівників ДП «НАЕК «Енергоатом». Перше місце у професійних змаганнях посів зварювальник четвертого розряду Олексій Павлійчук, який у цьому підрозділі працює лише півроку. Заступник начальника енергоремонтного підрозділу по роботі з персоналом Дмитро Міщенко зауважив, що це хороший старт для молодого фахівця, який влаштувався на нашу електростанцію, отримавши навички на Білоруській АЕС.
Олексія Павлійчука я застав у машзалі другого енергоблока, де зараз триває ремонтна кампанія. Він займався аргонним зварюванням окремих деталей насосів. Кожна операція вимагає використання спеціального захисного щитка. Молодий працівник щоразу опускав його на обличчя, та знову піднімав догори. З боку добре помітно зосередженість, з якою юнак розглядав ділянки зварних з’єднань.
Здійснивши необхідні операції, Олексій відгукнувся на моє прохання відповісти на ряд запитань.
- Напевно це ваша перша участь у планово-попереджувальному ремонті на Хмельницькій АЕС?
-Так. Перша. Раніше мені не доводилось працювати на обладнанні, яке перебуває у експлуатації у турбінному відділенні. Тут все практично для мене нове. До всього потрібно звикати. Досвід приходить з часом.
Батьки Олексія Павлійчука своє життя також присвятили Хмельницькій АЕС. Тато, Олег Володимирович, трудиться у енергоремонтному підрозділі. Мама, Ірина Михайлівна, працювала малярем у ремонтно-будівельному управлінні ЕРП.
Закінчивши школу, Олексій виявив бажання продовжити навчання у Нетішинському професійно-технічному ліцеї, де обрав фах зварювальника. Вибір не був випадковим, бо ж хлопець з дитинства захопився мотоциклами, а їх, як відомо, потрібно постійно обслуговувати, лагодити. Кажуть, що любов до техніки можна оцінювати за кількістю шрамів на руках. Олексію подобалось копирсатись у начинні двигуна та інших системах мотоцикла. Важко описати моменти, коли після «чаклування» над сталевим конем у ньому проявляються ознаки «життя», торохкотить мотор, крутяться колеса…
Отримавши фахову освіту, Олексій влаштувався на одну із нетішинських станцій технічного обслуговування. Тут він на практиці осягнув різницю між зварюванням великих елементів та лагодженням матеріалів товщиною до міліметра. Юнаку довелось працювати з аргоном. Тут потрібна ювелірна точність і велика зосередженість.
Товариш Олексія запропонував спробувати свої сили на спорудженні Білоруської АЕС, яка запрошувала до себе спеціалістів. Навідались. Там не здивувались, що до них завітали ще ніби й «не обстріляні» працівники. Розмова із тамтешніми монтажниками та зварювальниками була короткою – покажіть своє вміння на практиці. Було запропоновано пройти тести на зварювання різних зразків. «Оформляйтесь!» - був остаточний вердикт.
На будівництві АЕС у сусідній державі Олексій провів майже два роки. Тут в основному займався зварювальними роботами під час спорудження конструкцій, монтажу обладнання. Поряд з ним працювали спеціалісти, які раніше брали участь у пусконалагоджувальних роботах різних АЕС, зокрема Рівненської та Запорізької.
- Під час роботи на Білоруській АЕС я перебував у нормальній атмосфері людських взаємовідносин, - розповідає Олексій Павлійчук. – Зважали на професійні навички та бажання зробити справу. Ми всі займалися конкретною роботою.
- Олексію, судячи з інформації про спорудження АЕС у Білорусії, там для зварювальників роботи вистачить, бо ж триває підготовка до початку будівництва ще одного енергоблока. Що спонукало повернутись у Нетішин?
- Не треба забувати, що будь-які заробітки є тимчасовим явищем. Так, вони дають можливість покращити своє матеріальне становище, але не дають змоги зростати професійно, бо доводиться виконувати завдання, які однакові по-суті сьогодні, завтра, через місяць. Перебуваючи у сусідній країні, я постійно цікавився станом справ на Хмельницькій АЕС і був переконаним, що працюватиму саме тут. На початку цього року одержав інформацію про вакансію у службі зварювання енергоремонтного підрозділу. Попередньо пройшов співбесіду, на практиці продемонстрував на що здатен. Керівництво підрозділу виявило зацікавленість у співпраці. Ось так і залишив будівництво одної з найновіших АЕС.
На Хмельницькій АЕС під час ремонтних кампаній спеціалісти служби зварювання потрібні в усіх цехах і підрозділах. Заміна трубопроводів, демонтаж системи експериментального контролю, встановлення вимірювачів витрати по лініях аварійної подачі води, реконструкція металоконструкцій майданчиків обслуговування арматури, вирізка відсічного вентиля на трубопроводі зливу – лише невеличкий перелік робіт, які вимагають участі зварювальників. Перед кожною відповідальною роботою спеціалісти служби проходять свій «вхідний контроль» - у навчально-тренувальному центрі осмислюють хід і складові роботи, здають екзамени.
У службі зварювання є дві дільниці: дільниця зварювання і наплавлення та дільниця з ремонту зварювального обладнання. Всі спеціалісти, починаючи з 5 розряду, однаково володіють знаннями і навичками роботи аргонно-дугового та електро-дугового зварювання. Відтак в колективі можуть довірити будь-яку роботу будь-якому спеціалісту. Під час планово-попереджувальних робіт, зазвичай, трудяться вони в чотири зміни цілодобово – така у зварювальників своєрідна вахта.
- Енергоремонтний підрозділ в числі найчисельніших на ХАЕС, - вступає у розмову Дмитро Міщенко, - обсяг робіт великий і завжди є потреба у хороших спеціалістах. Ми завжди раді, коли поріг прохідної електростанції переступає молодь. З першого дня роботи вона перебуває під опікою майстрів. Коли період так званої професійної адаптації закінчується, у молодих спеціалістів завжди є можливість продемонструвати рівень теоретичних знань, практичних навичок у ході конкурсів професійної майстерності, які у енергоремонтному підрозділі вже стали традиційними. Від таких професійних змагань є велика користь. Наприклад, Олексій Павлійчук прийшов до нас зварювальником четвертого розряду. Після перемоги у фаховому конкурсі він одержав право на присвоєння п’ятого розряду. Це не тільки велике досягнення, а й довіра. Переконаний, що у ході наступних ремонтних кампаній Олексію Павлійчуку буде довірено виконання складніших завдань.
Повернувшись до рідного міста, Олексій знайшов час для реалізації свого давнього захоплення мотоциклами. Зараз у його гаражі знаходиться легендарний «Дніпро-11», який після ретельної та творчої реконструкції нагадує аналоги «Харлея». На ньому вже здійснено тривалі подорожі. Не оминув Олексій й фестивалів, де збираються любителі рок-музики та байкерського руху. На цьому поприщі у нього чимало однодумців.
Стало звичним, що у вільний від роботи час у гаражі О.Павлійчука можна почути шипіння зварювального апарата на аргоні. Це він лагодить «двоколісного коня» комусь із друзів.
Зараз точиться багато розмов про перспективи завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Принаймні наша електростанція вже має першого спеціаліста, який пройшов практику, як мовиться, на міжнародному рівні.
Олександр Шустерук
Фото автора
