Три складові стабільної роботи
Напередодні Дня енергетика відбулася зустріч генерального директора Хмельницької АЕС М.С.Панащенка з місцевими журналістами.
- Миколо Сергійовичу, нещодавно Ви отримали найвище визнання громади – стали Почесним громадянином міста. Що значить для Вас ця відзнака?
- Вдячний нетішинцям за визнання і довіру. Уже 13 років живу і працюю в Нетішині. До цього понад 26 років трудився на Рівненській АЕС. Впевнений, що ми і надалі співпрацюватимемо з міською владою. Наше спільне завдання - добробут громади, створення комфортних умов для проживання. Наше місто світле і затишне, хочеться, щоб воно і надалі таким залишалося.
- З якими здобутками Хмельницька АЕС зустрічає 30-річчя з дня пуску І енергоблока?
- 30 років – це серйозний вік, коли можна оперувати фактами, цифрами. Ця статистика підтверджує нашу роботу. Станом на 17 грудня цього року ХАЕС виробила 13 млрд 42 млн кВт*год електроенергії. Це вище доведеного плану.
Загалом, за весь період експлуатації ХАЕС вироблено 281 млрд 31 млн кВт*год електроенергії. Це доволі велика цифра. Якщо розбити 30-річчя на десятиліття, то вимальовується така картина: за І десятиліття (1987 – 1997 рр., на ХАЕС працював один енергоблок) вироблено 58 млрд 451 млн кВт*год, за ІІ-е (у 2004 році було введено в експлуатацію енергоблок №2) – 89 млрд 627 млн кВт*год, за ІІІ – 133 млрд 289 млн кВт*год (потужність збільшилася удвічі, а виробництво електроенергії у 2,3 раза). Цих показників вдалося досягти завдяки стабільності роботи підприємства.
Показником цієї стабільності є й кількість порушень в роботі енергоблоків, які, звісно, впливають на режим роботи реактора і всієї системи, яка генерує електроенергію. З кожним десятиліттям ми бачимо суттєве зниження порушень. Якщо у І десятилітті було допущено 141 порушення, то в ІІ-му їх було 99, а в ІІІ-у – 31. Якщо взяти окремо 1-й енергоблок (141-80-13), то кількість порушень зменшилася у 10,8 раза. А це свідчить про підвищення надійності роботи нашого обладнання. Найприємнішим є той факт, що останнє порушення, пов’язане з безпекою, на І енергоблоці сталося у 2004 році, на ІІ – у 2006 році.
Стабільність роботи енергоблоків залежить і від людського фактора. До порушень роботи АЕС призводять і помилки персоналу. Якщо у І десятилітті було допущено 40 помилок персоналу, то у ІІ – 19, а в ІІІ – 4. Щодо І енергоблока, то кількість помилок в останні десять років експлуатації зменшилася у 20 разів у порівнянні з першою десятирічкою. Це свідчить про постійне підвищення кваліфікації персоналу. Запрацював повномасштабний тренажер у НТЦ, введено в практику ліцензування оперативного персоналу тощо. Окрім навчання та вимог до персоналу, запроваджено коригуючі заходи за результатами розслідування порушень в роботі АЕС, цехових відхилень та технологічних порушень. З 1988 року їх було проведено 2 439.
Безперервно проводиться робота щодо підвищення безпеки. За І десятиліття реалізовано 155 заходів, за ІІ – 361, ІІІ – 334 заходи. За перші 10 років виконали заходів з модернізації і реконструкції, підвищення безпеки ХАЕС на 30 млн грн, за ІІ – на 583 млн грн, за ІІІ – на 1 млрд 303 млн грн.
Отож, три основні складові нашої стабільної роботи наступні: надійний технічний стан обладнання, підготовка персоналу і підвищення безпеки.
- Які сьогодні пріоритети колективу енергетичного велету регіону?
- Вони є короткострокові, середньострокові та на перспективу. На сьогодні наше основне завдання – завершити 2017 рік із мінімальною кількістю порушень і максимальним виробітком електроенергії. Серед середньострокових найважливішим є продовження терміну експлуатації енергоблока №1. На перспективу – можливість постачання електроенергії з України у ЄС, добудова Х-3, Х-4.
- Отож, чи не основна увага нетішинських атомників сьогодні сконцентрована на продовженні терміну експлуатації енергоблока №1. На який досвід спирається ХАЕС? Хотілося б почути і про безпеку роботи енергоблока у понадпроектний термін.
- Щодо продовження терміну експлуатації - складено великий графік нашої діяльності, розрахований до 2019 року. Ним передбачено виконати 170 кроків (пунктів), окремі з них складаються з цілого ряду дій, сягають і 100 дій. Вже 68 пунктів (а це 48 % робіт) щодо продовження терміну експлуатації виконано.
Варто зауважити, що виконання робіт щодо продовження терміну експлуатації буде вестися у рамках ППР, проте вони будуть триваліші, ніж зазвичай. Наразі Х-1 перебуває у режимі ремонту із 7 листопада. ППР триватиме 96 діб. Буде виконано додаткове обстеження корпусу реактора, вже повністю вивантажено активну зону. Виконуються роботи, пов’язані з ущільненням головного роз`єму реактора, капремонти дизель-генераторних станцій, які є джерелом електропостачання на випадок знеструмлення АЕС. Відремонтовано другий канал системи безпеки Зараз працюємо над виведенням в ремонт і проведенням власне ремонту ІІІ каналу системи безпеки. Обсяг робіт великий.
- Сьогодні багато говорять , що другий блок ХАЕС має «прорубати вікно» для української електроенергії на Захід, маємо на увазі «Енергетичний міст «Україна-ЄС».
- Так, «Енергетичний міст «Україна - ЄС» передбачає постачання електроенергії із України у ЄС. Велика дискусія виникла щодо схеми видачі потужності. Технічно можлива видача потужності двома магістральними міждержавними лініями - від енергоблока №2 ХАЕС на польський Жешув та на Західноукраїнську підстанцію, і далі на угорську підстанцію. Проект «Енергетичний міст «Україна - ЄС» схвалений на державному рівні, вже завершено його техніко-економічне обґрунтування, готується документація для оголошення міжнародного конкурсу.
- У якому стані перебувають недобудовані третій і четвертий енергоблоки? Яка їхня подальша доля?
- Добудова енергоблоків №3 і №4 – це велика ланка роботи. Наразі зроблено коригування ТЕО проекту добудови Х-3 і Х-4 , яке передбачає використання реакторної установки виробництва Чехії. ТЕО проходить відповідну експертизу. Тривають консультації з громадськістю. Варто нагадати, що громадські слухання щодо зведення Х-3 і Х-4 з реакторною установкою ВВЕР 392Б ми провели ще у 2011 році. Суттєвих змін параметрів безпеки в проекті, який ми розробляємо в ТЕО, немає, навпаки вони покращилися. Додаткових чи інших впливів на навколишнє середовище не передбачено. Під час зустрічей із депутатами Хмельницької облради, Острозької та Здолбунівської райрад, які проходили нещодавно, ми бачили серйозний інтерес до даної роботи. Зокрема громадськість приваблює дві речі – це робочі місця та відшкодування ризиків шляхом пільг і компенсацій, які мають бути законодавчо закріплені, а саме - визначення величини суми від загальної вартості будівництва енергоблоків, яка гарантовано йтиме на соціальний розвиток прилеглої округи, зокрема мова ведеться за 10%. Наразі не все залежить від Енергоатома. Зрозуміло, якщо будуть поставлені низькі цифри, громада не буде позитивно ставитися до нових об’єктів. А критика відповідно не прискорить будівництва.
Вартість добудови блоків, відповідно до нинішнього ТЕО, попередньо сягає 74 млрд гривень.
- Сьогодні у всіх на слуху робота енергоблоків в маневрових режимах. Хотілося б почути вашу думку з цього приводу?
- Якщо говорити про Енергоміст, то полякам хочеться, щоб це був маневровий блок, який може підтримувати добові графіки навантаження. Так, з точки зору виходу за кордон треба вчитися заробляти гроші по максимуму. На сьогодні вигоди, щоб працювати в маневровому режимі, практично немає. Нам платять за відпущену електроенергію за єдиним тарифом, який визначає Нацкомісія (НКРЕКП).
Робота блоків у маневровому режимі - на порядку денному останні 3 роки як можливість реагувати на такі негативні речі в енергосистемі, як відключення блоків теплових АЕC через відсутність палива – вугілля.
На 2 блоці вже проведено 2 серії випробувань цього режиму. Блок працює впродовж світлового дня на номінальній потужності. Потім за командою диспетчера о 23 годині починається його розвантаження і впродовж години потужність зменшується до 83%. Так працює впродовж ночі. Потім знову ж таки за командою диспетчера за 1 годину підвищується навантаження на блоці.
Першу серію випробувань проведено у 2012-2013 роках. Загалом ми вже вздійснили 7 таких режимів. Все це розроблено відповідно до програми, узгодженої із керівництвом НАЕК. Готуються документи щодо проведення у квітні-травні наступного року 3-ї серії випробувань. Не випробувавши цього режиму, ми не можемо просто так сформулювати і побачити, які проблеми можуть виникати в ході таких випробувань.
- Чого слід очікувати від корпоратизації Енергоатома? Як позначиться цей процес на роботі відокремлених підрозділів?
- З одного боку, ми не любимо і не хочемо корпоратизації, бо це призведе до скорочення робочих місць. З іншого боку, вона потрібна, бо вигоди для державного підприємства на ринку електроенергії ніякої. Якщо продавати електроенергію за вищою ціною, ніж встановлена Нацкомісією, різницю спрямують у спецфонд. А якщо дешевше - збитків не уникнути. У цьому плані базове навантаження блоків буде у 3-5 разів дешевшим, ніж маневрове. Отож, щоб конкурувати на ринку електроенергії, нам треба маневрувати. Нам треба готуватися, щоб продавати свою продукцію за вищою ціною. Впевнений, що крок за кроком ми навчимося працювати у цьому режимі. Вся Європа так працює. Кожен генеруючий суб’єкт, який виробляє електроенергію, має право торгуватися з тими, хто дасть більшу ціну. Весь світ живе за такими схемами продажу електроенергії.
- Нікому не секрет, що сьогодні відбувається відтік фахівців на інші АЕС світу. Які кроки робить Енергоатом, щоб зберегти кадровий потенціал.
- Нещодавно дане питання обговорювалося в Києві на нараді у «НАЕК «Енергоатом». Зокрема йшлося про підвищення заробітної плати атомників, передусім оперативного й ліцензованого персоналу, адже зараз вона у рази нижча, ніж, наприклад, у сусідніх Білорусі, Росії, Чехії. Щодо ліцензованого персоналу, то поки що маємо резерв. Проте якщо ніяких заходів не буде вжито, нам буде важко втримати персонал.
Галина Косік
