Особисто причетні

Тридцять років тому у трудовій книжці Олександра Глімбовського зроблено запис про працевлаштування майстром на залізничну дільницю Хмельницької АЕС. Він вже не вважався новачком, бо свого часу протягом п’яти років брав участь у залізничних перевезеннях вантажів, які були потрібними під час монтажу основного та допоміжного обладнання нових енергоблоків, обслуговуванні залізничних колій у складі залізничного цеху УБ ХАЕС.

1990 року на Хмельницькій  АЕС було вирішено створити залізничний підрозділ. Створення нової дільниці довірили досвідченому залізничнику Олександру Кисельову, який добре себе зарекомендував на роботі у залізничному цеху УБ ХАЕС. Тож не випадково керівник охоче прийняв у новий колектив колегу по попередній роботі Олександра Глімбовського. Прагнення створити «боєздатний» підрозділ увінчалися успіхом – штат поповнювався спеціалістами, а залізничне господарство поступово укомплектовувалось новою технікою,  перед постачанням якої на Хмельницьку АЕС перевіркою працездатності на заводах-виробниках неодноразово займався і Олександр Глімбовський.

Після об’єднання всіх транспортників у один цех, принципи роботи залі­зничників не змінились. Хіба що збі­ль­шилась відповіда­ль­ність за своєчасність виконання транспортних операцій. Крім обслуговування енергоблоків під час ремонтних кампаній потрібно вирішувати питання обслуговування власне залізничного господарства. Зараз на балансі станційних залізничників знаходяться  два тепловози, три транспортери, п’ять цистерн, два напіввагони та дрезина на власних вісях. Залізничне господарство поповнилось новою платформою для транспортування великогабаритних та нестандартних  вантажів.

- На нашій електростанції ведуться роботи із реалізації програми  будівництва комплексу з переробки відпрацьованих радіаційних відходів за технологією Холтек, - розповідає Олександр Глімбовський. - Саме це спонукало до придбання нової залізничної платформи, яка здатна перевозити спеціальні вантажі масою до 60 тонн. Крім цього, передбачена повномасштабне переоснащення залізничного полотна загальною протяжністю 4.6 кілометрів на основі ухвалених договорів, яке у документах значиться як «Реконструкція під’їзних, внутрішньо майданчикових залізничних колій». Підрядником вибрано ТзОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ КИЇВ».

Загалом наша колія має три напрямки - до відкритого розподільчого пристрою,  реакторних відділень, пускорезервної котельні, і далі до машзалів діючих енергоблоків. Цими коліями ми доставляємо запасні деталі, агрегати, пристрої, що потрібні під час планово-попереджувальних ремонтів, а також транспортуємо свіже ядерне паливо, відвозимо відпрацьоване. За нашою дільницею закріплено понад 11 кілометрів залізничного полотна. Воно потребує постійного ретельного догляду та ремонту, бо цього вимагають основні правила безпечної експлуатації рухомого складу.

У юнацькі роки вибір професії залізничника Олександром Глімбовським не був спонтанним. Його брати стали кранівниками, що також пов’язано із коліями. Виникло бажання дещо урізноманітнити цей вантажно-транспортувальний напрямок. Спочатку Олександр навчався у профтехучилищі міста Жмеринка, згодом підвищив кваліфікацію залізничника у Вінницькому технікумі. Школою для набуття практичного досвіду стала робота на одній із шепетівських залізничних ділянок.

Олександр Васильович родом із села Ставчани Новоушицького району. Тут неповторна природа, поєднана із красою величавого Дністра. Рідко хто  не призвичаївся до риболовлі. Коли Олександр побачив околиці Нетішина, то відзначив, що тут майже як у рідній місцині. За три десятиліття вроджений рибалка добре вивчив особливості риболовлі на  місцевих водоймах.

А ще гриби…Тихе полювання не тільки допомагає запастись своєрідними делікатесами,  а й дає можливість відпочити від трудових буднів.

Олександр Васильович любить  подорожувати на автомобілі. Давно визначені місцини до яких є постійне бажання повернутись. Зокрема Берегово, Мукачеве…Термальні джерела, ставки із верткою фореллю нікого не залишають байдужим.

Під час розмови Олександр Глімбовський зазаначив, що не завжди вдається викроїти вільний час. Ситуація зрозуміла: нещодавно діти подарували шостого внука. Отож дідусю та бабусі є на кого спрямовувати свою турботу і ласку.

Щодо колективу станційних залізничників, то Олександр Васильович неодмінно знайде щирі слова на адресу колег, яких він визначає, як  справжніх професіоналів. Частина з них стояли біля витоків створення залізничної дільниці. В їх числі майстри Микола Зінчук, Наталія Орлик, диспетчер Валентина Васякіна. За словами Олександра Глімбовського, головне, що в підрозділі залізничників є послідовники виробничих традицій.

Олександр Шустерук

Фото автора