Далекий 1987-й, передново­річчя… Тоді, грудневої засніженої пори, енергетики вітали один одного із пуском першого енергоблока ХАЕС. Майже два десятиліття – до введення в дію другого «мільйонника» – він ніс основне і технологічне, і соціальне навантаження, ставши життєвою опорою нетішинців.

То був час випробувань та досягнення високого рівня надій­ності.

Про шляхи втілення передових технічних ідей його творцями-експлуатаційниками – в минулому й у сьогоденні – йдеться в інтерв’ю із генеральним директором ВП «Хмельницька АЕС», заслуженим енергетиком України Миколою Панащенком.

– Які заходи програм підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України у різні роки дали можливість підняти рівень експлуатації першого енергоблока до світових стандартів?

– Вся історія експлуатації першого енергоблока ХАЕС пов’язана із заходами з модернізації базового проекту типу ВВЕР-1000, які реалізо­вані за різними програмами, почина­ючи із 1988 року. Окремо хочу сказати про знакову для нас «Комплексну програму модернізації та підвищення­ безпеки енергоблоків АЕС України на 2002-2005 роки». Назву лише деякі основні віхи. Завдяки втіленню цієї програми замінено акумуляторні батареї, значну кіль­кість первинних датчиків, систему  внутрішнього реакторного контролю, протипожежні двері, встановлені в приміщеннях каналів систем безпеки, обчислюва­льну систему реакторної установки (замість неї – сучасний обчислюва­льний комплекс), автомати без­пе­ре­бій­ного живлення, ввідні вимика­чі розподільних пристроїв. Впрова­- джено додаткові засоби під­жив­лен­ня па­рогенераторів від надій­них джерел, проектні рішення­ ­щодо подолання режиму розущільнення теплообмін­ника автономного конту­ру головних циркуля­ційних насосів, виведено сиг­налізацію положення запобіжного кла­пана ком­пенса­тора­ тиску на БЩУ, закінчено будівництво сховища для перероблених радіоактивних відхо­дів, здійснено заходи, спрямовані на підвищення надійності резервних дизельних електростан­цій­.

У цьому переліку удосконалень є і модернізація обладнання системи радіаційного контролю енергоблока­. 

Суттєвий внесок у надійність зроблено і під час реалізації «Концепції підвищення безпеки діючих енерго­блоків атомних станцій на 2006-2010 роки», а також «Комплексної (зведе­ної) програми підвищення безпеки». Вони, зокрема, акцентували увагу на таких напрямах, як: управління аварією з протіканням теплоносія з першого контуру в другий контур з екві­валентним діаметром до 100 мм; під­вищення надійності виконання функцій тепловідведення по другому контуру; захист першого контуру від високого­ тиску в холодному стані і від термічного удару; підвищення надій­ності виконання функції тепловідведення і управління тиском першого контуру; забезпечення щільності і цілісності герметичної оболонки та попередження байпасирування герметичної оболонки. Зазнали удосконалень й аварійне електропостачання, інші сфери, важливі для безпеки.

Відтак, вирішені найактуальніші її питання, зафіксовані в публікації МАГАТЕ «Проблеми безпеки атомних електростанцій з реакторами ВВЕР-1000/320 і їх категорії» (IAEA - EBP- WWER-05) – у так званій «Зеленій книзі».

– За якими параметрами тех­но­­логічний стан першого енерго­блока наблизився до найсу­час­ні­шо­го в Україні – другого енергоблока ХАЕС?

– На момент введення в експлуатацію на блоці №2 були реалізовані численні заходи з підвищення рівня безпеки і на той час цей рівень став найвищим у галузі. На сьогоднішній день більшість заходів, які втілені на другому, вже реалізовані й на першому, а решта буде виконана у процесі продовження проектного терміну експлуатації енергоблока №1, який спливає у грудні 2018 року.

Незважаючи на по­важ­ний (з експлуатаційної точки зору) «вік», енергоблок №1 у минулому році, наприклад, виробив рекордну кількість електроенергії за всю майже тридцятирічну кампанію – 7618 міль­йонів кіловат-годин. До цього най­більшу кількість електричної енергії за кампанію було вироблено енергоблоком №2 у 2007 році – 7542 мільйони кіловат-годин.

Тобто, нині стан як першого, так і другого енергоблока, приблизно однаковий та гарантує необхідний рівень безпеки.

 – Коефіцієнт використання встановленої потужності на першому енергоблоці традиційно високий. У чому, на Ваш погляд, причина цього досягнення?

– У нас задіяні всі чинники, що впливають на коефіцієнт використання встановленої потужності – у минулому році, наприклад, тут вийшли на рекордний показник. Це стало можливим завдяки відсутності диспетчерських обмежень, досягненню підвищеного коефіцієнта корисної дії  – за рахунок впровадження системи кулькового очищення конденсаторів тур­біни, скорочення термінів планових попереджувальних ремонтів, заходів зі зменшення кіль­ко­сті порушень. Отже, все це свідчить про те, що енергоблок працює, як добре відлагоджений механізм, який сповна виконує державне завдання з виробництва електроенергі. До того ж, не виявляє негативного впливу на навколишнє середовище.

– Наскільки модернізовано авто­матизовані системи технологічних процесів (АСУТП) енергобло­ка №1?

– На момент його пуску АСУТП відповідала всім вимогам норм, правил і стандартів, які тоді діяли. Модернізація ж дозволила вивести на вищий рівень АСУТП, в тому числі за допомогою сучасних програмно-­тех­-нічних комплексів. Відтак модерн­і­зо­вані, зокрема, системи: аварійного­ захисту реактора; автоматизованого контролю нейтронного потоку; групового і індивідуального управління; внутрішнього реакторного контролю. Також від­булося суттєве удосконалення систем: інформаційно-обчислювальної; автоматичного регулювання реакторного відділення; радіа­цій­ного, хімічного контролю.

Серед новинок цього плану також так звана «чорна скринька» (система забезпечення збереження інформації в умовах проектних і запроектних аварій) і центр технічної підтримки.

Звичайно, цей перелік не є вичерпним.

З повним правом можна сьогодні сказати, що АСУТП енергоблока №1 відповідає всім сучасним вимогам із гарантування безпечної експлуатації.

– Уроки експлуатації першого енергоблока були враховані під час введення в дію другого?

– Безперечно. Насамперед, це практичний досвід, отриманий персоналом блока №1. Це дозволило ефективно та в стислі терміни про-вести всі пусконалагоджувальні            роботи та ввести другий енергоблок у  промислову експлуатацію

Також за роки експлуатації блока №1 було розроблено та впрова­джено велику кількість технічних рішень, які дозволили поліпшити стійкість та економічність роботи устаткування. Базовий їх пакет був застосований на блоці №2.

Процес переносу досвіду експлуатації з енергоблока №1 на енерго­блок №2 продовжився й після пуску другого «мільйонника». Була виконана, наприклад, заміна запо­біжних пристроїв на компенсаторі тиску; в інформаційно-обчислюва­льну систему інтегровано підсистему спостереження за пара­метрами безпеки; доопрацьовано програмне забезпечення повномасштабного тренажера енерго­блока №1 для можливості використання його технічних засобів при підготовці оперативного персоналу енерго­блока №2.

– Назвіть фактори, які вплинули на те, що кількість відмов з вини персоналу на першому енергоблоці з року в рік знижується?

– Впроваджуючи нові та удос­коналюючи існуючі технології й виробничі процеси, ми створюємо передумови надійного виконання персоналом своїх обов’язків. На станції впроваджена методика, яку персонал зобов’язаний застосовувати для попередження помилок при роботі на обладнанні АЕС.

Багато зроблено для спрощення прийняття рішень персоналом. Наприклад, встановлена комплексна система діагностики обладнання дозволяє персоналу завчасно отримувати інформацію про стан устаткування і збільшити оперативний запас часу для виконання запобіжних дій щодо недопущення порушень в роботі АЕС. Завдяки якісним засобам автоматичного регулювання технологічних параметрів зменшуються витрати часу персоналу на ручне регулювання, і як наслідок виникає більше можливостей для виконання інших завдань з управління обладнанням.

– Впровадження симптомно-орієн­тованих аварійних інструк­цій – теж непересічне явище…

–Так, завдяки цьому спрощено процес прийняття правильних експлуатаційних рішень персоналом в умовах дефіциту часу й наявності інформації про початкові події на енергоблоці.

Ці та багато інших подібних нововведень позитивно впливають на надійність роботи експлуатаційного персоналу АЕС.

– Які результати реалізації програми безпеки за стрес-тестами на першому енергоблоці?

– На сьогоднішній день за результатами «стрес-тестів» і з врахуванням аналізу подій на АЕС «Фукусіма» для кожного енергоблока Хмельницької АЕС були визначені для реалізації 15  заходів, що випливають із Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки атомних електростанцій.

Першочерговою для нас була робота, пов’язана із будівництвом розподільчих пристроїв 6/0,4 кіловольта для подачі живлення споживачам першого енергоблока від зага­льноблочної дизельелектро­станції у випадку повного знеструмлення АЕС (на другому блоці подіб­не резервування зроблене під час буді­вництва).

Також передбачено запровадити мобільні насосні установки, які мають підживлювати парогенератори, системи охолодження басейну витримки з відпрацьованим ядерним паливом, загалом охолоджувати перший контур у випадку аварії.

Увага приділяється і забезпеченню працездатності споживачів системи технічної води групи «А» при зневодненні бризкальних басейнів, впровадженню системи контролю концентрації водню в гермооболонці для запроектних аварій, підсиленню сейсмостійкості систем і будівельних конструкцій тощо.

– Щодо останнього: наскільки надійним є антисейсмічний захист першого енергоблока і ХАЕС в цілому?

– Основні споруди Хмельницької АЕС, в яких розміщуються елементи, важливі для безпеки (реакторне і турбінне відділення, резервні дизельні електростанції, сховище свіжого ядерного палива, спецкорпус, бризкальні басейни), спроектовані з урахуванням забезпечення сейсмостійкості при землетрусі в 7 балів.

Нині на ХАЕС виконується великий обсяг робіт з переоцінки і підтвердження сейсмостійкості енерго­блоків у 7 балів. Вже зараз можна сказати, що отримані результати показали задовільний рівень сейсмостійкості енергоблоків ХАЕС – у цьому плані є суттєвий запас міцності.

Обгрунтування сейсмостійкості енергоблока №1 є однією з основних умов одержання дозволу на експлуатацію його у понадпроектний строк.

З метою сейсмологічного моніторингу у зоні розташування майданчика ХАЕС ведеться спору­дження спеціальних пунктів спостережень.

Зараз на обох енергоблоках ХАЕС встановлена антисейсмічна апаратура для попередження про землетрус, яка у випадку його інтенсивності у 6 балів автоматично видасть сигнал аварійному захисту реакторної установки для її зупинки.

– Не викликає занепокоєння стан здійснення заходів щодо продовження строку експлуатації першого енергоблока?

–  Ні, все йде за графіком. Ми реалізовуємо  «Програму підготовки енергоблока №1 ВП «Хмельницька АЕС» до експлуатації у понадпроектний термін». До робіт такого плану, які ведуться згідно із затвердженими графіками, входить, зокрема: оцінка технічного стану елементів і конструкцій, розробка звіту з періодичної переоцінки безпеки, виконання програм управління старінням, заходи для усунення (або компенсації) відсту­пів від вимог норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки, кваліфікація обладнання та забезпечення сейсмостійкості, діяльність щодо поводження з радіоактивними відходами. Також передбачено громадські слухання у зоні спостереження ХАЕС.

Широкий спектр удосконалень планує­ться здійснити у сфері АСУТП. Йдеться про введення в експлуатацію комплексної системи діагностики реакторної установки, заміну герметичних проходок, модернізацію керуючих систем безпеки, впровадження системи промислового телебачення для пожежо- і вибухонебезпечних  приміщень, які не обслуговуються.

Також у цьому ряду – модернізація систем управління резервних дизель-генераторів; систем контролю концентрації водню в герметичному об’ємі (для запроектних аварій).

Повне виконання програми гарантуватиме безпечну та надійну експлуатацію першого енергоблока на рівні, встановленому чинними нормами і правилами в галузі радіаційної та ядерної безпеки.

– Чи достатній ресурс парогенераторів першого енергоблока для подальшої роботи?

– Одним із основних критеріїв, що характеризують справність парогенераторів, є кількість заглушених трубок теплообміну. У парогенераторів енергоблока №1 кіль­кість таких становить: 103 штуки в ПГ-1, 131 – в                     ПГ-2, 78 – в ПГ-3, 119 – в ПГ-4. Це набагато менше допустимого числа, яке для одного парогенератора є 550 штук. Крім цього, в парогенераторах №№1,2,3 вже виконано заміну колек­торів роздачі живильної води, а в 2017 році це буде проведено і в ПГ-4.

Отже, парогенератори енерго­блока №1 перебувають у хорошому стані й мають достатній ресурс для безпечної експлуатації в майбут­ньому.

– Як діє сьогодні на ХАЕС система збереження ядерних знань, особливо тих, якими володіють експлуатаційники першого енергоблока?

– Роботу зі збереження ядерних знань регламентують на станції система управління знаннями ДП «НАЕК «Енергоатом» і технологія цієї діяльності, розроблена МАГАТЕ. У нас діє рада з управління знаннями, очолювана генеральним директором, впроваджена відповідна система управління ними.

Зафіксувати і передати інтелектуальне багатство, яким є ядерні знання, допомагає на станції наставництво, залучення висококваліфікованого персоналу до навчання кадрів. Серед інших методів – самооцінка персоналу, анкетування фахівців, які попрацювали на станції багато років і незабаром вийдуть на пенсію.

Сприяє і комунікаційна інфра­структура інформаційної системи ХАЕС, що  дозволяє вводити, зберігати та використовувати всю номенклатуру документації.

Слід відзначити, що досвід і знання тих, хто вводив у дію перший енергоб­лок, а потім тривалий час експлуатував його, сповна був вико­ристаний, зокрема, під час проведення передпускових операцій на другому енергоблоці.

– Якщо умовно порівняти перший енергоблок і два майбутні, що споруджуватимуться на майданчику ХАЕС, які між ними будуть відмінності?

 – Із врахуванням досвіду експлуатації АЕС з реакторами ВВЕР та підвищення вимог до безпеки нових­ енергоблоків, у проекті третього й четвертого передбачено низку нових рішень. Наприклад, посилення стійкості обладнання в умовах важких аварій. Це стосується, зокрема, забезпечення цілісності захисної оболонки, швидкого зниження тиску в першому контурі при пошкодженні активної зони (модифікація призначена для виключення впливу розплаву активної зони на стінку корпусу реактора при високому тиску).

Збільшено обсяг засобів контролю, що дозволяє ідентифікувати важкі аварії та контролювати їх розвиток. Включено в проект обладнання і системи з управління запроектними аваріями.

Корпус реактора, який буде встановлений, має гарантований термін служби 60 років з можливістю продовження строку експлуатації.

– Які турбіни буде використано?

– Намічено встановити турбінні установки типу К-1000-60 / 1500-2М виробництва ВАТ «Турбоатом».

Додам, що також передбачено удо­сконалення радіаційного контролю, електричної частини, застосування контрольно-вимірювальних прила­дів нового покоління, впрова­дження сучасної системи контролю активної зони (незалежно від постачальника палива) тощо…

 Я переконаний, що завдяки фахівцям високої проби, які працюють на ХАЕС, історія експлуатації нашої станції і надалі складатиметься ус­пішно, адже весь часовий проміжок роботи енергогіганта подільського краю – то тридцятиліття, яке гартувало професіоналів.

З такими працювати – честь.

Інтерв’ю вів Віктор Мазаний