Тридцятип’ятилiтнiй шлях транспортникiв ХАЕС

Найактивніша фаза будівельних та монтажних робіт на Хмельницькій АЕС та на інших об’єктах Нетішина припала на початок 80-х років минулого століття. Були задіяні колосальні людські ресурси, представники багатьох професій приїздили в Нетішин із різних куточків Радянського Сою­зу. І яку б роботу вони не виконували – підготовка заболоченої території під масштабне будівництво, прокладання під’їзних доріг, зведення виробничих споруд, житла, закладів соцкультпобуту, доставка матеріалів, – без транспорту і спецтехніки неможливо було обі­йтися.

На перших порах такі послуги надавало АТП Управл­іння будівництва, пасажи­рські перевезення здійснювали за договором автобуси одного з під­при­ємств Кам’янця-Поділь­ського. І тільки 3 січня 1983 року, згідно з наказом №5 за підписом директора станції О.І.Троценка, було утворене автопідприємство Хмельницької АЕС.

Його керівником став В.Ф.Рогальський, який очолював підрозділ до 1998 року.

АТП тимчасово було розташоване на колгоспному дворі в Кривині, а згодом перемістилось на базу «Інте­гралу», маючи у своєму розпоря­дженні всього 8 одиниць техніки. Тепе­рішню базу ТрЦ, типовий проект гаража на 150 машин, будували поляки.

З усієї вантажопідйомної техніки був в гаражі один кран. «Так ми з його допомогою і вагони розвантажували, і перетягували їх з місця на місце, – пригадував Володимир Федорович­ у одному з інтерв’ю. – Біля Кривин­ського залізничного вокзалу був тупик­, туди і приходили під розвантаження вагони. Бувало, що вага обладнання перевищувала можливості підйомного крана. Доводилося побігать, щоб вчасно розвантажити вагон­и».

Разом із будівельниками та монтажниками транспортники наближали мить пуску першого енерго­блока. Кількість автомобілів та іншої спеці­альної техніки збільшилась спочатку на десятки, а пізніше - на сотні одиниць. Хоча перший автобус транспортники отримали тільки у 1989 році, вже після пуску першого енергоблока.

У 1992 році автогосподарство набуло статусу автотранспортного цеху. З певного часу автотран­с­портний цех ХАЕС зі своєю технічною базою­ стає найбільшим в регіоні автопідприємством. Наступний кері­в­ник підрозділу – С.І.Коваль – у 2000 році констатував, що під­приємство налічує 256 одиниць техніки, за десять місяців пробіг автотранспорту цеху склав 3 млн 366 тисяч 600 кілометрів, автопарк АТЦ поповнив­ся шістьма новими легковими автомобілями, досвідчені працівники беруть участь у міжна­родних перевезеннях.

З 2004 року і до сьогодні біля керма підрозділу М.М.Паришкура. Відзначимо, що того року об’єднано в єдину структуру автотранс­портний і залізничний цехи – транс­портний цех Хме­льницької АЕС.

Про залізничний цех треба сказати кілька слів окремо. Саме залізницею доставлялись на ХАЕС великовагові компоненти технічного обладнання стан­ції, зокрема реактор, статор, ротор, ядерне паливо тощо. Робота відпо­віда­льна і складна. Але працівники підрозділу завжди були на висоті. Незмін­ний керівник залізничного цеху О.М. Кисельов зазначає, що коле­ктив підібрано фаховий, на­ді­йний. Масштаби доставок обладнання і матеріалів можна уявити, спо­гля­даючи забу­до­ву проммайданчика та міста-супутни­ка. В пору інтенсивного будівни­цтва, а відтак і потреби в матеріалах та обладнанні, вантажі доставлялися щоденно.

Сьогодні дільниця залізничного транспорту є складовою ТрЦ, колектив об’єднує в своїх рядах трохи більше чотирьох десятків чоловік. Серед них п’ять складачів поїздів, чотири диспетчери маневрових, по п’ять машиністів тепловоза та їх поміч­ників, машиніст та помічник мотовоза, вісім монтерів колії. Є свої слюсар з ремонту рухомого складу та слюсар-електрик з ремонту елек­тро­устаткування, акумуля- торник, електрогазозварювальник та інші фахівці за напрямками роботи. Більш складні ре­монти­ проводять у спеціалізованих майстернях, не втрачають надії, що депо, яке дотепер в силу різних причин не здане в експлуатацію, таки слугуватиме невдовзі їм сповна.

Залізничникам доводиться постійно підтримувати у належному технічному стані 15 кілометрів залізн­ичних колій, 22 стрілочних переводи та 24 переїзди, від стану яких залежить насамперед безпека експлуатації транспортних засобів. Ретельного догляду потребують і два тепловози, мотовоз, а також спеці­альний рухомий технологічний склад.

Під саму завісу 2009 року залізничники доправи­ли на проммайданчик статор турбогене­ратора типу             ТВВ-1000-2УЗ. Колектив дільниці продемонстрував повну готовність до транспортування такого великогабаритного вантажу вагою 658 тонн. Тут так само готові забезпечувати вчасну доставку іншого обладнання та спецвантажів для добудови тре­тього й четвертого енерго­блоків.

Відтоді, як відбулось злиття двох підрозділів, у автотранспортному цеху зроблено чимало.

На території ТрЦ побудовано адміністративний корпус, повні­стю реконструйовано приміщення диспетчерської, гардеробу, АЗС, буфету, медичного кабінету, оновлені майстерні РММ.

Чимало зроблено для благоустрою території. Серед персоналу цеху знайшлися ентузіасти, які організували колег на висадження саджанців різних порід дерев. Не забули й про облаштування нового санітарно-гігі­є­ніч­ного комплексу, в якому передбачили гардероб та душ.

Сьогодні ТрЦ – сучасне автогосподарство, здатне виконувати потреби станції у якісному перевезенні персоналу станції на роботу і з роботи, перевезенні небезпечних вантажів, забезпеченні спеціальними меха­ні­з­мами ремонти енергобло­ків, транспортному обслуговуванні екскурсій, вітчизняних і зарубіжних делега­цій. У цеху створені належні сучасн­і умови для комфортної роботи персоналу.

У своїй роботі колектив базується на принципах недопущення дорожньо-транспортних пригод, контролі належного технічного стану автотранспорту для забезпечення безпере­бійної та надійної експлуатації, виконання політики ХАЕС з питань охорони праці, пожеж­ної безпеки. Пріоритетними напрямками залишаються права працівників транспортного цеху на охорону здоров’я, на запобігання нещасних випадків у процесі виробництва.

Особливою гордістю колективу автотранспортного цеху є участь у відновленні техніки для потреб військових. У пригоді став не тільки професіоналізм працівників, а й їх участь у зборі необхідних коштів. Завдяки проявам благодійності вдалося відправити на передову зони АТО сімнадцять одиниць техніки.

Майже 450 працівників у транспортному цеху ХАЕС. Автомобілі із логотипими ДП «НАЕК «Енерго­атом» та ВП «Хмельницька АЕС» можна зустрі­ти на найвіддаленіших маршрутах нашої держави. Кожна поїздка є відповідальною, бо від своєчасної доставки обладнання, запасних деталей залежить надійна експлуатація діючих енергоблоків.

 На знімках з архіву редакції: колектив транспортного цеху у різні періоди 35-літньої історії