5 років НАЕК

З нагоди цієї дати в Києві в Українському домі відбу­лись урочисті збори, на які завітав перший віце-прем’єр-міністр України Олег Вікторо­вич  Дубина, зачитавши вітального листа голови Каб­міну Анатолія Кириловича Кінаха на адресу усіх атом­ників. У привітанні відзначе­но значну роль атомної енергетики у промисловому потенціалі держави.

Від себе особисто промовець поба­жав 40-тисячному колективу працівників НАЕК терпіння і подякував за плідну роботу.

 Міністр палива та енерге­тики України Ста­ніслав Телисферович Сташевський сказав, що атомна енергети­ка на теренах держави має чвертьвікову історію. В галузі працюють  висококваліфіко­вані кадри, спроможні вико­нати найскладніші завдання. Він висловив впевненість, що атомники і надалі будуть на висоті, що осінньо-зимовий максимум галузь відпрацює на відмінно.

Від найбільшої енергетичної  області – Запорізькоі - з про­мовою виступив губернатор Євген Єгорович Карташов.

Найкращим представ­ни­кам НАЕК «Енергоатом» були вручені відзнаки. В числі перших було названо Володимира Михайловича Василика (на знімку).

Шістнадцять років пра­цює він в колективі Хмель­ницької АЕС, в останні роки-старшим начальником зміни станції. Відзначався Грамо­тою Міністерства енергетики України, іншими нагородами. Цього разу йому вручено знак «Почесний енергетик Украї­ни».

Поздоровлень було бага­то, адже привітати прийшли мери міст-супутників АЕС, керівники служб, що охоро­няють енергооб’єкти, профспілкові лідери на чолі з О. Юркіним, партнери із-за кордону: Росії, Німеччини,  Франції,  США, народний де­путат України О. Кучеренко, керівництво Держкомітету ядерного регулювання, коле­ги з Київобленерго, будівель­них організацій, що зводили АЕС та міста-супутники, представники підприємств та організацій «Моноліт», «Імпульс», «Турбоатом», «Хартрон», «Вестрон», про­ектних інститутів тощо.

У заключному слові пре­зидент «Енергоатом» подя­кував усім атомникам за сум­лінну працю, побажав добра та удачі.

Вітали присутніх у залі квартет «Явір», Оксана Білозір, камерні ансамблі: ду­ховий та скрипалів, танцю­вальні колективи тощо.

Віктор Гусаров

«Перспектива» №44 (505) 2001

 

Нам 10 рокiв 

Святкування 10-річчя Національної енергогенеруючої компанії НАЕК «Енергоатом» прохо­дило у Міжнародному центрі культури та мис­тецтв міста Києва, відомому як палац Жовтневий», і зібрало представників 36-тисячного колективу компанії, численну когорту уря­довців, старійшин енергетичної галузі, групу послів та радників зарубіжних країн тощо. На урочис­тості завітав Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, що піднес­ло статус зібрання до загальнодер­жавного рівня. У короткому слові до присутніх Олександр Мороз зазна­чив, що «у межах самої компанії і взагалі в енергетичній сфері накопи­чилось багато проблем, які треба вирішувати, в тому числі і на законо­давчому рівні. Це стосується і ціноут­ворення, і багать­ох інших речей, соці­ального розвитку колективів, які ви представляєте. І до цього треба до­лучати зусилля всіх структур влади, парламенту в тому числі. У нас на розгляді є кілька законів, підготовле­них і ниніш­нім вашим керівництвом, і вже адаптованих чи апробованих у комітетах. Я гадаю, що ми найближ­чим часом їх розглянемо. Розумію, що мова йде про сектор економіки, який є провідним у державі. І, я так думаю, що невдовзі відбудеться реа­білітація атомної енергетики, як найбільш надій­ної і перспективної галузі. Це зрозуміли у Європі, зрозумі­ють і в Україні. Але цю індустрію можна розвивати лише сконцентрувавши зусилля усіх рівнів влади, і до неї має бути прикута увага громадськості. Є багато питань: що робити з відходами, де їх розміщувати? Україні треба вирішувати проблеми з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, з побудовою об’єкту «Укриття», з ефективним виділенням коштів на ці цілі. Але ці питання мають бути вирішені і будуть вирішені. Багато залежить від того, наскільки ефективно працюватиме ваша компанія. Ви на передовій, ваша діяльність необ­хідна державі і окремим громадянам. Думаю, розу­міючи це, ви будете ефективно працювати і далі», - підкреслив спікер, після чого вручив Почесні грамоти для працівників галузі.

Першим прозвучало пріз­вище начальника хімічного цеху Хмельницької АЕС  Миколи Васильовича Зам­фіраки (на знімку). Отримав відзнаку з рук Олександра Мороза  і оператор 6-ї групи ЕРП Василь Іванович Побєжимов.  Далі розпочалось дійство, яке можна назвати часом спогадів та поздоровлень, адже на моніторах демонструвались вже історичні події 1996-2006 років, звучали концертні номери у виконанні відомих артистів, вручались нагороди від імені тих структур, представники яких прийшли привітати НАЕК «Енергоатом».

Зокрема віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв сказав, що 10 років, які пережила компа­нія, були бурхливими. Компанія проходила шлях формування разом з молодою державою. Поло­вина електроенергії, що виробляється НАЕКом - величезний внесок у енергобезпеку країни. Він сказав, що в компанії працюють сильні і порядні люди, які несуть на своїх плечах величезну відповідальність, адже одна невірна дія будь-кого з персоналу може закінчитись плачевно для усієї України. „Ні Україна, ні Європа не зможуть про­сто так пережити другий Чорнобиль». Водночас він зазначив, що Кабмін має плани розвитку електр­е­нергетики, в тому числі   буду­вати нові лінії електропере­дач, піднімати енергетичне машинобудування.

«Все це ми будемо робити разом з вами», - запевнив віце-прем’єр-міністр А. Клю­єв і зачитав вітання від Вік­-то­ра Януковича, в якому го-во­риться, що Кабмін чітко тримає напрям на подвоєн­ня потужності атомної енер­гетики до 2030 року.

Міністр палива та енер­гетики України Юрій Бойко у своїй промові зробив акцент на тому, що у компанії «Енергоатом» велике май­буття. За масштабністю проектів, їх складністю, компанія є передовою, і взагалі є локомотивом вітчизняної енергетики. «Саме тому у нас все вийде, всі наші плани збудуться, бо у нас є такий потужний, такий цілеспрямований, такий інте­лектуально наповнений колектив, як колектив «Енергоатома».

Обидва урядовці зачитали укази про відзна­чення кращих представників колективу нагоро­дами.

Отримавши слово, президент НАЕК «Енерго­атом» Андрій Деркач зазначив наступне: «Атом­на енергетика не перебуває в безповітряному просторі. Красиві гасла про перспективи розвит­ку ядерної енергетики, до речі, мені імпонують.

Але вони можуть залишитися просто гаслами, якщо країна не буде турбу­ватися про розвиток інших галузей енергетики, якщо ми забудемо про необхідність модернізації розвитку теплової генерації, гідроенергетики, розширення можливості застосуван­ня відновлюваних джерел енергії.

Постановою Кабінету Міністрів №1268 «Про створення НАЕК «Енер­гоатом» на Компанію було покладе­но виконання таких завдань:

- погодження з відповідними органами тарифу на електроенергію, що виробляється атомними елек­тростанціями, здійснення її продажу на енергоринку;

- закупівля ядерного палива;

- розробка і впровадження єди­них для компанії техніко-економічних нормативів;

- створення системи поводжен­ня з відпрацьованим ядерним пали­вом та радіоактивними відходами;

- створення системи перепідготовки і підви­щення кваліфікації персоналу атомних електро­станцій;

- підвищення безпеки атомних електростанцій на основі впровадження сучас­них технологій, вдоскона­лення характеристик систем безпеки;

- забезпечення дотри­мання норм міжнародних договорів з питань ядерної безпеки та цивільно-право­вої відповідальності за ядер­ну шкоду;

- будівництво і реконст­рукція атомних енергоб­локів, зняття їх з експлуатації.

Ці завдання, які було виз­начено ще десять років тому, не втратили своєї актуаль­ності і нині, а отже залиша­тимуться базовими для подальшої діяльності компанії. Країна, в історії якої є досвід Чорно­бильської катастрофи, не має права, не повинна отримувати кіловати електроенергії за рахунок нехтування безпеки», - підкреслив Андрій Дер­кач.

Керівник «Енергоатома» окреслив основні принципи у роботі компанії: суворе дотримання норм ядерного законо­давства, адже сьогодні це означає відповідальність перед країною і кожним її громадяни­ном; прозора діяльність, коли НАЕК діятиме як сучасна, відкрита для контролю з боку громадсь­кості компанія; прозорість фінансових потоків: громадськість, парламент, уряд повинні знати, на що і наскільки ефективно витрачаються чи­малі кошти, які заробляє «Енергоатом».

Ні для кого не таємниця, що сучасна атомна енергетика просто приречена на поступ. Компанія буде модернізована та корпоратизована. Через три роки це буде сучасна євро­пейська енергетична компанія. А починати тре­ба зі змін та модернізації управління. Потрібно наповнити дієвим змістом термін «культура без­пеки». Тут визначальну роль відіграє людський чинник. Професіоналізм має підтримуватися і стимулюватися зрозумілою соціальною політи­кою», - вважає Андрій Деркач.

Як ми вже відзначали, в ході урочистостей приємно було слухати золотий голос країни Олек­сандра Пономарьова, лауреата Державної премії ім. Т.Шевченка нашого земляка з Ізяславщини Василя Зінкевича, всена­родних «кроликів» - Володимира Даниленка та Володимира Мойсеєнка, гурт Карамазови, переможницю «Євробачення» Руслану, яка зарядила зал дикими танцями. А відкрив концертну програму дитячий колектив палацу культури Южно-Української АЕС, який виглядав у цій ком­панії і професійно, і гідно.

Настає новий етап в діяльності НАЕК «Енергоатом». Хочеться, щоб наступний ювілей був із ще кращими здобутками, став всенародним!

Віктор Гусаров

 

 

 

 

 

Окрема думка 

Михайло Пантелійович Уманець, колишній голова Держком­атому, колишній заступник міністра енергетики

 

 

У 1992 році п’ять станцій, адже тоді Чорно­бильська АЕС була ще «жива», організували кон­церн. Якщо говорити про ту роль, яку зіграв цей концерн, то головне, що нас не розтягнули по регіональних квартирах, що дуже хотіли зробити. Чим нам це загрожувало? За прикладами ходи­ти далеко не треба: нам була відведена доля Кримської атомної станції. Що тоді керівництво атомними станціями без усякого благословен­ня з боку вищого керівництва України і проф­спілкові комітети (хочу особливо наголосити на цьому) пішли на його створення, можливо і явилось зародженням атомної енергетики в Ук­раїні. Концерн був перехідною структурою між роз’єднаними атомними станціями, що втрати­ли московське підпорядкування і Держкоматомом. В принципі «Енергоатом» - дитя Держком­атому, бо виріс з цієї організації. Хочу сьогодні звернутись насамперед не до тих, хто сидів в залі, не стільки до тих, хто піднімає святкові келихи за це свято, а насамперед хочу зверну­тись до тих, хто знаходиться на вахті. Оператив­ники і ремонтники АЕС зробили велику справу - вони навіть не здогадуються про свою роль. В Києві було важко добиватись правди у високих кабінетах, особливо, коли врахувати, що це був перехідний період в усій державі. Не слід забува­ти і про те, що ми працювали у післячорнобильську епоху, коли нас абсолютно не визнава­ло суспільство. В уряді відкрито підтримував атомну галузь лише Віктор Дмитрович Гладуш - перший віце-прем’єр. Він єдиний урядовець, який гласно захищав атомну енергетику і перед уря­дом, і перед Верховною Радою. Інші перешіпту­вались в кутках, мовляв, ти, Михайле, правий, але допомоги в принципі ні від кого ми не отримали. Саме тоді з’явилась друга спроба розтягнути нас по регіональних квартирах. Не стану називати ініціаторів, бо сьогодні свято. В моїй майбутній книзі я все розставлю на свої місця. Небезпека цього моменту була ліквідована не просто кері­вництвом, а керівництвом профспілок і колек­тивами. Замисліться про таке: п’ять блоків було у ЗАЕС (після розвалу Союзу ця станція потрапи­ла у найкращі економічні умови: найнижча ціна на електроенергію - чим більше блоків, тим ниж­ча ціна) - і якби ця станція пішла в регіональні структури, якби Южно-Українська пішла в регіо­нальні організації, атомній енергетиці загрожу­вав економічний крах: Хмельницька і Рівненсь­ка станції не могли б вижити, а про долю Чорнобильської ми знаємо. І саме тоді проф­спілки пішли назустріч Держкоматому. Вони по­годились з тим, що це має бути єдине ядро, і що має існувати єдина ціна на електроенергію. Я вважаю, що це був головний фактор, який дає змогу нам сьогодні святкувати. Ми пережили таке поняття, як мораторій. Мораторій був не просто на будівництво атомних електростанцій в Україні, мораторій в принципі був спрямований на те, щоб викорінити атомну енергетику Ми вижили в цій ситуації, нам вдалось зняти цей мораторій за рахунок того, що ми, грубо кажучи, надривали горло тут у Києві, але за нашою спи­ною стояла надійна робота атомних станцій. Не дай Бог у той час був би який-небудь «чих» на рівні третього або четвертого рівня, нам би ніко­ли не вдалось відстояти атомну енергетику. Отож на робочих місцях проходив також фронт захисту атомної енергетики. Під час мораторію розтяг­нули Кримську АЕС. І хоча введені у число діючих 2-й Хмельницький, 4-й Рівненський і 6-й Запо­різький блоки, треба все ж таки вказати на істо­ричну правду. Зберегти ці блоки під час морато­рію було значно важче, ніж пустити їх в роботу. У атомної енергетики повинен бути інший відлік часу - від Дня незалежності України. Ми зберег­ли цільність нашого комплексу, так звану «мате­ріальну частину», інтелект і колектив. Завдяки цьому ми зберегли надію на незалежність в енергетиці в цілому в 21 столітті. Ми зберегли можливість розвинути паливно-ядерний цикл.

 «Перспектива» 2006 № 43 (793)