Правда цінніша від брехні

У Національному університеті «Острозька академія» пред­ставники Академії української преси провели семінар "Світові стандарти журналістики", в якому взяли участь праці­вники ЗМІ регіону та студенти вишів, в яких навчають основам журналістики.

Перед присутніми виступили професор Інституту журналі­стики Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, президент Академії української преси Валерій Іванов та голова Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий. Вони розповіли про діяльність Академії української преси, яка заснована у 2001 році і є неприбутковою, неурядовою та незалежною організацією. Основна її місія - сприяти поінформованому та критичному сприйняттю медіа українським суспільством та дотриманню стандартів соціально- відповідальної журналістики. Діяльність Академії ґрунтується на принципах практичного журналізму, свободи слова та розвитку демократії в Україні і спрямована на досягнення західних медіа-стандартів якісного журналізму та сприяння розвитку незалежних медіа в Україні.

Валерій Іванов розповів, що великий  обсяг інформації кожного дня оточує людину, тому вимагає від неї уміння аналізувати інформаційні потоки. Важливо усвідомлювати вплив, який здійснює ця інформація. Тому працівникам ЗМІ треба мати навички у фільтруванні бага­тьох її джерел. Медіа-грамотність стає особливо важливою в епоху приватизованих ЗМІ, коли комерційне й політичне підґрунтя переважає в роботі засобів масової інформації. Тому запитання «кому це вигідно» завжди буде доречним при поглинанні новин та інформаційних посилів. Адже журналісти не завжди мають достатньо свободи, оскільки виробляють контент на замовлення власника свого медіа.

- Важливо громадянам усві­домлювати, кому належать медіа, які вони регулярно споживають, щоб розуміти, чи варта довіри та чи інша інформація. І починати потрібно саме зі шкільного віку, – наголосив Валерій Феліксович.

Своє бачення проблем журналістики, діяльності ЗМІ оприлюднив Володимир Мостовий, який має п’ятдесятирічний досвід у сфері медіа комунікацій.

- Коли я був студентом, в Україні було три журналістські факультети – київський, львів­ський та Вищої партійної школи, - розповідає Володимир Павлович, - наш декан, професор Дмитро Прилюк, на першій ознайомчій лекції першого семестру сказав: якщо ви вважаєте, що факультет журналістики навчить вас писати, то ви помиляєтесь. Бо ті, хто вміє писати, працюють у редакціях, а хто не вміє, той викладає на факультеті журналістики. Але нині уже не три, а 71 вищий навчальний заклад України має ліцензію на випуск журналістів. За інформацією ОБСЄ, щороку в нашій країні за спеціальністю «Журналістика» випускаються 10 300 осіб. Це десять полків! Якщо тоді не вистачало кваліфікованого викладацького персоналу, то чи вистачає його зараз? Ні. Тому досить часто випускають непідготовлених людей. Це не стосується Київського інституту журналістики, львівського факультету, де сформовані свої школи, але ж зараз і при авіаці­йному, і при інженерному, і при мало не будь-якому виші є свій журфак. Здавалося б, це має компенсуватися на порядок більшою кількістю засобів масової інформації у порівнянні з тими часами. Але це не зовсім так. Наказали довго жити багатотиражні газети, чимало «райо­­нок» укрупнились – із двох-трьох лишилась одна. Натомість з’явилася маса ЗМІ, у яких працюють непрофесіонали, хай навіть із дипломом. Той-таки професор Прилюк казав нам: не думайте, що університет зробить вас розумними, він лише дасть вам диплом. А хто контролює ці ЗМІ? Також переважно непрофесіонали, які можуть торгувати меблями, металом, курми або чим завгодно, а ЗМІ розглядають переважно як засіб впливу.

Організатори семінару розповіли про їх просвітницьку діяль­ність для журналістів, які висвітлюють події в зоні АТО. За їх переконанням, нашим представникам мас-медіа не треба брати приклад з колег із Російської Федерації, бі­льшість яких журналістське ремесло змінили на пропаганду. Це принаймні, за словами Володимира Мостового, вже не схоже на класичну журналістику. У журналістики є ще мораль, у пропаганди її не знайдеш із вогнем. Як показує життєвий досвід, най­кращою протидією будь-якій пропаганді є правда. Засновник газети «Дзеркало тижня» у цьому неодноразово особисто переконувався.

Під час семінару представники Академії української преси для учасників семінару провели лекції на такі теми, як «Журналістська етика і громадська роль журналіста», «Журналіст і влада», «Журналістські права і обов’язки в світлі Європейської конвенції з прав людини», тощо. Також були проведені тренінги з методів збору інформації. Після завершення семінару всі його учасники, серед них і представники газети «Перспектива» Хмельницької АЕС, одержали сертифікати Української академії преси.

Олександр Шустерук