У найближчих планах – ремонт i добудова

 

16 листопада на Хмельницькій АЕС відбулася нарада з питань продовження терміну експлуатації першого енергоблока. Нарада прохо­ди­ла за участі президента Енергоатома­ Юрія Недашковського, першого віце-президента Енергоатома Олександра Шавла­ко­ва, Голови Держ­атом­регулювання України Григорія Плачкова, представників державного науково-тех­нічн­ого центру з ядерної та радіаційн­ої безпеки, «НАЕК «Енер­­гоатом», ВП «Науково-тех­нічний центр», ВП «Управління справами», ВП «Атомкомплект» та керів­ництва Хмельницької АЕС.

Відкриваючи нараду, президент  «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що питання продовження терміну експлуатації (ПТЕ) енергоблоків надзвичайно важливе як для ХАЕС, так і для галузі в цілому. Хмельницький енергоблок №1 стане вже десятим енергоблоком українських АЕС, на якому виконуються роботи з продовження експлуатації.

Проектний термін експлуатації енергоблока №1 Хмельницької АЕС спливає 13 грудня 2018 року, у листопаді поточного року енергоблок зупиняється на планово-попереджувальний ремонт тривалістю 257 діб, під час якого будуть виконані всі необхідні заходи, що входять до Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки.

У звіті щодо стану виконання робіт з продовження терміну екс­плуатації, з яким виступив генеральний директор ВП ХАЕС Микола Панащенко, детально проаналізовано виконання інжинірингових заходів, освоєння кош­тів, матеріально-технічного забезпечення, проблемні питан­ня, які потребують вирішення.

На нараді обговорювались і питання проведення торгів, вибору постачальників, узгоджувались плани, графіки і підходи до надання обгрунтовуючих матеріалів та порядку їх розгляду.

Відповідаючи на запитання кореспондента про попередні підсумки наради, президент «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський сказав: «Насамперед нагадаю, що проектний термін експлуатації 1 енергоблока Хмельницької АЕС спливає найближчим часом, і у цьому­ місяці ми зупиняємо його на досить тривалий ППР, під час якого будуть виконані всі необхідні заходи і ресурсного характеру - заміна об­лад­нання, яке відпрацювало свій ресур­с, і комплекс робіт із  підвищення безпеки і надійсності, і постфуку­сімні заходи, - все те, що входить до Комп­лексної (зведеної) програми під­ви­щення безпеки, затвердженої урядом.

Виконання цих двох умов є обов’язковими, щоб отримати ліцензію на продовження експлуатації. Звичайно, це не перша нарада. Ми провели низку попередніх зібрань, під час яких аналізували і специфіку Хмельницької АЕС. У нас дуже великий досвід отримання ліцензій.  Хмельницький енергоблок уже десятий за списком. Досвід попередніх дев’яти блоків ми маємо максимально використати, щоб  успішно завершити усі ці заходи. Є специфічні  питання, притаманні саме 1 енерго­блока Хмельницької АЕС, де у зварних швах корпусу реактора спосте­рігається підвищений вміст нікелю, що потребує додаткових дослі­джень перш ніж приймати рішення про можли­вість його експлуатації з продовженим строком служби, є інші особливості, пов’язані із залученням підрядних організацій, які будуть брати участь у виконанні модернізаційних робіт. І, звичайно, це питання  освоєння виділених коштів. Ми на двох сьогоднішніх нарадах детально розглянули весь стан, враховуючи те, що вже  22 числа відбудеться колегія Держатомрегулювання, присвячена готовності  виведення  у режим продовження експлуатації 1 енергоблока.

За підсумками сьогоднішньої наради я можу констатувати, що станція в цілому готова до цього заходу. Є ще окремі невирішені питання. Ми намітили план їх вирішення буквально по днях. Перші рішення  із виділенням додаткового­ фінансування на 2019 рік маємо прийняти буквально­ у наступний понеділок, а також забезпечити проведення змін у наших планах фінансування до 1 грудня. Отакі ключові рішення було прийнято­. Ми подивилися стан блока з точки зору технічних характеристик та з точки зору готовності і колективу станції, і підрядних організацій  виконувати ці роботи. Я оцінюю стан як задовільний для того щоб за намічений термін у 257 днів виконати все, що заплановано. Успішно обґрунтували можливість роботи енергоблока у понадпроектний строк служби. Ще треба напружено попрацювати і колективу станції, звичайно, і  колективу центральної дирекції. У нас були присутні представники керівництва Держатомрегулювання, Державного­ наукового-технічного центру з ядерної і радіаційної безпеки. Ми узго­дили плани, графіки і підходи до надання обгрунтовуючих  матеріалів, порядок їх розгляду, щоб усі роботи йшли з одного боку централі­зовано, а з іншого так, щоб не вибитись ні на день із намічених графіків.

- Слід розуміти, що співпраця               з Європейським Союзом залежатиме від того, чи продовжимо ми роботу 1 енергоблока і як швидко?

-  У нас немає іншої альтернативи­, як продовжувати строки служби енергоблоків. Інша справа, що все слід робити у відповідності до сучасних вимог. Якщо раптом станеться так, що цей блок стане таким, який не генерує електроенергію, а якого виводять з експлуатації, і він замість прибутку поглинатиме кошти, на згаданому проекті  треба було  б поставити жирний хрест. Звичайно, що рано чи пізно така ситуація настане, але сьогодні ми маємо технічні, еконо­мічні, і соціальні можливості, щоб цей блок ще принаймні 20 років працював на користь держави. Проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС» може бути реалізований лише за умови, що на майданчику Хмельницької АЕС працюватимуть два енерго­блоки.

Стосовно проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС», то  очікуємо, що найближчим часом Міністерство енергетики і вугільної промисловості України оголосить конкурс  на пошук приватного партнера для його здійс­нення.  Конкурсна документація для цього вже готова. Строк реалізації проекту запланований приблизно на три роки,  на жаль, строки зсунулись з об’єктивних причин: майже півроку не працювала Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах електроенергетики і комунальних послуг. Вона з свого боку мала провести консультації з Європейським енергетичним співтовариством стосовно ряду важливих моментів.

- Ми не полишаємо сподівання, що на майданчику ХАЕС буде за­вершено будівництво 3 та 4 енер­гоблоків.

- Щодо 3 та 4 енергоблоків, то  Урядом затверджено оновлене тех­нік­о-економічне обґрунтування цього­ проекту, ми розробили проект Закону, який після погодження у відповідних структарах має надійти від Кабміну до парламенту. Парале­льно має бути здійснена оцінка  впливу на довкілля відповідно до нового Закону про екологічну безпеку, який нещодавно набрав сили, і ми розпочинаємо роботу у цьому напрямку з Міністерством екології і природних ресурсів. Належить завершити консультації про трансграничний вплив із сусідніми державами, провести громадські слухання, щоб  дати можливість громадянам України висловити свої думки щодо екс­плуатації цих блоків, питань безпеки.

Відтак плануємо свою частину роботи завершити оперативно, щоб нинішнім складом парламенту прийняти відповідний закон і розпочати активну фазу будівництва. Залучати кошти  ми плануємо паралельно із реалізацією проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС», оскільки він дасть можливість Енергоатому отримати дов­гостроковий контракт на реалізацію електроенергії в Європу, і цей екс­портний контракт ми плануємо використати в якості заставного механіз­му для отримання кредитних коштів для добудови. Ці кошти будуть доповнювати власні кошти енергокомпанії та експортно-кредитних агенцій, які братимуть участь у проекті. За планами ми  сподіваємось, якщо все піде стисло і напружено, це 2025-26 рік.

Віктор Гусаров