У розвитку наша сила й майбутнє

Твердо переконаний в цьому заступник генерального директора ВП ХАЕС з якості і управління О.В.Годнєв. Бо вже й так неприпустимо довго триває ситуація з «недобудованим третім і малоперспективним четвертим енергоблоком». Отож, задекларовані в енергетичній стратегії наміри щодо будівництва і введення в експлуатацію нових потужностей на нашому майданчику мають бути реалізовані не виходячи за часові рамки дії цього документу. Тільки за цих умов матиме достойне майбутнє і колектив підприємства, і молоде місто енергетиків, не знатиме енергетичного голоду економіка України.

- А поки будівництво нових енергоблоків не розпочалося, наші зусилля спрямовані на продовження експлуатації вже діючих, зокрема першого хмельницького.

- Тут ми не перші і не останні, на інших трьох українських АЕС з таким завданням колеги успішно справилися. Прикметно, що нашому першому мільйоннику судилося завершити процес з ПТЕ енергоблоків, які запрацювали ще за часів Радянського Союзу. Роботи багато, задіяні в ній практично всі станційні підрозді­ли, в тому числі й ті шість, що знаходяться у моєму підпорядкуванні, кожен за своїм напрямком в розрізі визначених функцій. Добре, що є вже досвід у компанії у цьому питанні, отож триває постійний обмін інформацією з колегами.

- Позитивний результат у реалізації будь-якого проекту досягається завдяки багатьом чинникам, однак найголовнішим тут залишається висока кваліфікація персоналу, готового забезпечувати надійну роботу ядерного об`є­кта. Її (кваліфікацію) неодноразово підтверджували вітчизняні і міжнародні експерти, які систематично і ретельно інспектують підприємство.

- Це так, ось і у наступному 2019 році очікуємо на повномасштабну партнерську перевірку ВАО АЕС (МЦ), якій передуватиме попередня перевірка експертів цієї організації. Маємо належним чином підготуватися і довести, що у своїй діяльності чітко дотримуємося чинних вимог і норм, не відступаючи від європейських стандартів, які прийняли за взірець. Їх три, які охоплюють сферу охорони праці, якості, екологічні аспекти. Періодично ми проходимо перевірку на відповідність цим стандартам, чергова, вже третя така перевірка відбудеться у наступному році.

- Олександре Валентиновичу, свого часу ваш попередник на цій посаді М.Г.Кремень наголошував на актуальності впровадження політики непокарання і готовності ХАЕС розробляти відповідні заходи. Що маємо в цьому плані станом на сьогодні?

- Дуже важливо правильно розумі­ти саму суть політики непокарання, не сприймаючи її як вседозволеність. Людям, навіть досвідченим грамотним фахівцям, властиво помилятися і за допущені помилки потрібно відповідати, мати сміливість визнати їх, винести уроки аби унеможливити подібне в подальшій діяльності.

Але не може бути покараним працівник за вчасне інформування про відому йому проблему, що сприятиме оперативному вирішенню і недопущенню можливих негативних наслідків. Вибудувати таку систему взаємної довіри між персоналом і керівництвом непросто, але вкрай необхідно. Зберігаючи при цьому баланс неминучості покарання за власну халатність, поспішність, неуважність тощо і мотивацію за активну участь у покращенні виробничого процесу.

- Налагодження зворотного зв’язку - це як елемент у створенні атмосфери відкритості та не приховування помилок, недоліків у роботі персоналу?

- Можна сказати, що так, ми відроджуємо цей напрямок роботи. Періодично робоча група під керівництвом генерального директора аналізує і відпрацьовує звернення персоналу, які акумулюються у Outlook (ВСР – зворотній зв’язок). Приймаються відповідні рішення, їх також можна відслідкувати в Outlook. Зазначу, що до розгляду беруться всі звернення, незалежно від того, мають вони конкретного автора чи подаються анонімно.

- Більше звернень  авторських чи анонімних?

- Скажу чесно, анонімних більше. Отож, атмосфери цілковитої довіри наразі створити не вдалося, але цього неухильно прагнемо, зворотній зв’язок згортати не будемо, бо переконані в його необхідності й ефективності.

Ольга Сокол