Замiсть галасу конструктив
Вдруге обману не бути!
У Славуті відбулись консультації з громадськістю щодо обговорення внесених змін в техніко-економічне обґрунтування будівництва наших 3 і 4 енергоблоків. Спокійно, виважено, конструктивно.
Пригадую події семирічної давнини, коли Хмельницька АЕС активно проходила? так би мовити, першу спробу добудувати нові потужності. Громадські слухання, як обов’язкова складова процесу, відбулися тоді у майже 20 населених пунктах Хмельницької і Рівненської областей. На багатьох із них випало побувати, ставши свідком вирування негативних емоцій, несприйняття інформації, яку доносили фахівці. Вгамовувати пристрасті у переповнених залах було непросто. Цього разу в Славуті раціональне взяло гору.
Сказати, що питання добудови нових енергоблоків для населення зони спостереження стало менш чутливим, було б неправдою. І те, що в залі не спостерігалося аншлагу, не є показником відсутності інтересу громади до майбутнього ядерного об’єкта, що за якийсь десяток-другий кілометрів від рідної Славути. У людей і досі маса запитань, але більш тверезий підхід до ситуації, розуміння необхідності розвитку атомної енергетики як запоруки своєї стабільності. Єдине, чого прагнуть, безпечної експлуатації об’єкта і неухильного виконання державою своїх зобов’язань перед громадою. В контексті наших подій – це справне перерахування коштів на розвиток територій зони спостереження, як це прописано в Законі «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Люди не хочуть бути вдруге обманутими і приниженими і одним з питань, яке не раз звучало в залі, було чи матимуть вони гарантії на безпеку проживання по сусідству з АЕС і певний зиск від такої близькості.
Не все тут в силах АЕС і навіть «Енергоатома», який без зволікань робить відрахування до спецфонду в Держбюджет. Але далі впливати на рух цих коштів компанія не може і громади, на жаль, опиняються сам на сам з великою бюрократичною машиною, поведінка якої буває абсолютно непередбачуваною. Належні конкретній громаді суми до неї так і не доходять, мільйонні борги тільки зростають. За повернення недоотриманого Славута судиться з Кабміном не один рік, відбулося вже 12 судових засідань. Але навіть маючи позитивні рішення на свою користь, зрушити ситуацію з місця не вдається. Збираються славутчани позиватися до ЄСПЛ, аби відстояти своє право на отримання Законом передбачених коштів, будучи впевненими, що і Європейський суд стане на їх бік. Але на це підуть роки.
- Кошти нам таки повернуть після рішення ЄСПЛ, але років так через 10, а вони потрібні громаді вже сьогодні, - бідкається міський голова Василь Сидор.
А ще ремствує на пасивність інших громад по всій Україні, які, опинившись у схожій ситуації, просто опустили руки, зайнявши вичікувальну позицію. Очільник Славути і надалі закликає колег з інших населених пунктів долучатися до відстоювання своїх прав, просить такої підтримки і в «Енергоатома», адресуючи цю пропозицію присутньому на зібранні заступнику генерального директора ХАЕС з капітального будівництва Олегу Рахлінському.
Швидко казка мовиться та не швидко діло робиться
Обидві сторони під час консультацій – ХАЕС і громада Славути – знайшли порозуміння. Олег Васильович роз’яснив присутнім покрокову роботу атомників в питанні добудови нових енергоблоків. Прикро, що за крок до старту будівництва все зупинилося на роки. Після розірвання відповідної угоди з Російською Федерацією, причини чого, думаю, зайве пояснювати, всі попередні напрацювання нівелювалися. В тому числі втратив чинність через три роки після його прийняття Закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3, 4 ХАЕС». І все почалося спочатку.
Нагадаємо, що Закону передувала ціла низка дій і урядових рішень. Передусім, розпорядження Кабміну часів першого прем’єрства Юлії Типошенко «Про підготовчі заходи щодо будівництва нових енергоблоків ВП ХАЕС» (21.07.2005р.), через рік нове розпорядження «Про забезпечення плану заходів на 2006-2010рр. щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року». 18 лютого 2009 року уряд прийняв постанову «Про першочергові заходи з будівництва енергоблоків №3, 4 ХАЕС», у 2011-му проведено громадські слухання, а вже у вересні 2012 року з’явився довгоочікуваний Закон України. І…
Паралельно, поки у владних кабінетах визрівали відповідні рішення, тривало обстеження технічного стану будівельних конструкцій, будівель та споруд обох енергоблоків, їх проводило ПАТ КІЕП. За результатами обстеження фахівці дійшли висновку, що будівельні конструкції значних дефектів не мають. Незначні дефекти виявлено на металевих і залізобетонних конструкціях, але їх можна усунути при виконанні ремонтно-відновлювальних робіт, або ж попросту замінити.
За обстеження ставка-охолоджувача (2007-2008 рр.) взялися спеціалісти ПАТ КІЕП з залученням представників ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», ВАТ «Укрводпроект», «УкрНДІЕП». Розрахунки показали, що водойма в змозі забезпечити навантаження 3000-3240 МВт, тобто роботу 3-х енергоблоків. Для забезпечення потужності 4000 МВт необхідно збудувати направляючу дамбу, аби задіяти в процесі охолодження якомога більшу площу дзеркала водойми.
- Це проста будівельна робота, - зауважив Олег Рахлінський.
З 2008 по 2013 рік на третьому енергоблоці проводилися ремонтно-відновлювальні роботи з очищенням, ґрунтуванням та фарбуванням будівельних металоконструкцій від продуктів корозії, відновленням м’якої покрівлі, ремонтом поверхонь залізобетонних конструкцій тощо.
Фахівці Хмельницької АЕС розробили програми з обстеження обладнання встановленого на енергоблоках №3 і 4, і того, що знаходиться на складах, адже за період з 1987 по 1997 рік на станцію поставлено його велику кількість. За результатами розроблено та затверджено переліки того, що може бути інтегровано в новий проект будівництва, виконано консервацію обладнання, встановленого на третьому енергоблоці і того, що досі перебуває на складах.
Щодо відкоригованого ТЕО, яке «зазнало ревізії» через втрату чинності Закону про дозвіл на будівництво нових потужностей. За своєю суттю воно, як зазначив О.В.Рахлінський, «не міняє технології, такою ж залишиться і теплова, й електрична потужність». Щоправда, виходячи з обставин, що склалися, єдиним варіантом подальшого спорудження енергоблоків є завершення будівництва з використанням модифікованої реакторної установки ВВЕР-1000 та заміною її постачальника. В результаті переговорів прийнято рішення про застосування в проекті енергоблоків №3, 4 РУ ВВЕР-1000 Skoda JS a.s. (Чеська Республіка), яка відповідає всім критеріям вибору типу РУ. В якості референтної розглядається така, яка реалізована на чеській АЕС «Темелін» (до розірвання угоди з РФ в якості референтного енергоблока був блок №5 Балаковської АЕС). Обов’язковою умовою для проекту РУ виробництва «Шкоди» залишається реалізація всіх заходів щодо підвищення безпеки і надійності відповідно до К(з)ПБ.
Матеріали відкоригованого ТЕО пройшли комплексну державну експертизу в ДП «Укрдержбудекспертиза», отримано експертний звіт, в якому зазначено, що документація ТЕО «може бути схвалена в установленому порядку». Отож, рішення за урядом, проект відповідного розпорядження вже розроблено і погоджено майже всіма структурами, які повинні це робити. 7 інстанцій завізували проект, зараз він на погодженні в Мінюсті. Є, за словами О.В. Рахлінського, деякі зауваження від НКРЕКП та Мінекології, але конкретних заперечень немає, ведуться консультації.
Попередній досвід показує – до втілення своїх намірів знову витратимо купу часу, адже тільки стадія «Проект» займе до 2 років, на все про все знадобляться цілих 8. Але ми не можемо поміняти процедуру і бодай щось із обов’язкових умов не виконати. Консультації з громадськістю – одна із них.
Підтримуємо і вимагаємо
До вже традиційних запитань, які завжди ставлять мешканці округи спеціалістам ХАЕС, додалися нові на кшталт «Чому саме чеська «Шкода», у якої «російське коріння?», «Чи можна бути впевненими у безпечній експлуатації енергоблоків?», «Яка логіка будувати блоки за державні кошти, коли у вас намічається корпоратизація, від якої до приватизації один крок?» Терпеливо і доступно Олег Васильович відповів авторам усіх запитань. Якщо коротко,суть відповідей наступна. «Російське коріння» не робить погоди, бо чеська компанія наділена правом вільного господарювання, що підтверджено документально. З року в рік вимоги до безпеки стають все більш жорсткими і всі необхідні заходи щодо її підвищення виконуються. Ні корпоратизації, ні тим паче приватизації наразі не відбулося, на це потрібен час. В питанні фінансування розрахунок на інвестиції (95%) – зовнішні і внутрішні. Над цим працюємо.
Найчастіше у поставлених запитаннях йшлося про гарантії безпеки і вчасне перерахування в повному обсязі компенсації за ризики. В розрізі цього питання люди цікавилися, на які суми можуть розраховувати.
Однозначної відповіді наразі немає, оскільки відсутній Закон, не прийнято поки що навіть урядового рішення про схвалення ТЕО. У проект розпорядження закладено 10% від загальної кошторисної вартості обох енергоблоків, яка оцінюється трохи більше як 72 мільярди гривень. Тобто на зону спостереження може піти понад 7 мільярдів. На цю суму орієнтуються атомники, збираючи пропозиції громад щодо переліку об’єктів соціального призначення, які фінансуватимуться в процесі будівництва. Дивно, але пропозицій назбиралося на суму, що не дотягує й до 2 мільярдів. Василь Сидор, щоправда, запевнив, що славутська громада невдовзі передасть перелік об’єктів, більшість з яких уже мають проекти і «потягнуть» без малого на 1,5 мільярда гривень.
Він висловився за подальшу співпрацю на благо людей, зачитав резолюцію зібрання, яку підтримали майже одноголосно (всього 1 – проти, 3 – утрималися). Суть проголосованого – територіальна громада Славути підтримує добудову 3 і 4 енергоблоків ХАЕС при обов’язковому виконанні ряду вимог. Всі вони стосуються так чи інакше неухильного виконання зобов’язань перед громадою в частині надання компенсації ризику.
Вже навіть після завершення зібрання люди підходили до О.В. Рахлінського та заступника головного інженера ХАЕС з нових блоків Г.М.Самосєя з питаннями, які їх хвилюють. Численні уточнення, деталізація фактів свідчить про їх небайдужість, активність, тверезе мислення й здоровий глузд. Те, чого так не вистачає нашому суспільству.
Ольга Сокол
Фото Надії Походонько