Учні зі Славути, Берездова та Судилкова захищатимуть реферати про атомну енергетику на Всеукраїнському конкурсі
У інформаційному центрі Хмельницької АЕС відбувся конкурс рефератів серед старшокласників «Атомна енергетика і ми». Для журі були презентовані роботи п’ятнадцяти учасників. Юні дослідники обрали різні теми, що стосуються галузі атомної енергетики. У пригоді їм стали знання, які були отримані у ході спілкування із спеціалістами, а також рекомендована література, публікації у засобах масової інформації. Захист наукових робіт проводився в усній формі із використанням сучасних методів відеодемонстрації.
Якщо проаналізувати тематику представлених на конкурс рефератів, то більшість з них стосується природоохоронної діяльності в зоні спостереження Хмельницької АЕС. Учениця 7-В класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Віталіна Войтюк представила своє вивчення популяції найбільшого із голубів – припутня – у 30-ти кілометровій зоні спостереження. За птахом авторка реферату спостерігала на околицях Нетішина, у селі Плужне Ізяславського району. На основі цього було складено таблиці із врахуванням кількості зафіксованих голубів, елементи їх поведінки, харчування, створення потомства, тощо. Учениця проілюструвала роботу унікальними знімками припутня, а також представила зображення поштових марок різних країн із зображеннями птаха. Реферат закінчується авторською казкою про зустріч із голубом, який змінив місто на ліс.
Більш ґрунтовне дослідження наявності птахів у 30-кілометровій зоні спостереження ХАЕС представив учень 11-А класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Владислав Челишев у рефераті «Мігруючі та зимуючі птахи ставка-охолоджувача ХАЕС». У одному із розділів зазначено, що у гніздовий період на водосховищі птахів практично немає. Їх кількість збільшується під час міграцій. Багато видів залишаються тут на зимівлю. Деякі види занесені до Червоної книги України. Враховуючи те, що температура води у водосховищі взимку на різних ділянках коливається від 4 до 14 градусів, на зимівлю тут зупиняється 39 видів птахів загальною кількістю біля двох тисяч особин.
Місцеві жителі вже звикли до постійної присутності на мілководній частині водосховища лебедів-шипунів. З боку Острога за ними спостерігають всі охочі. Часто люди приносять із собою різні харчі – насіння зернових, хліб. Наявність природної харчової бази також сприяє благополучному перебуванню пернатих. Варто нагадати, що наявність взимку великої кількості пернатих на ставку-охолоджувачі стала темою репортажів провідних телекомпаній. Знімки із різними видами птахів постійно розміщаються користувачами у соціальних мережах Інтернету. Вже склалась традиція під час весіль проводити фотосесії молодят поряд із величними лебедями, які вважаються символом вірності та вічного кохання.
Тема використання водосховища у технологічних процесах ХАЕС була також піднята у актуальному дослідженні учениці Нетішинського «НВК №3 та ліцей» Надії Гусарової. Вона акцентувала увагу на боротьбі із молюском дрейсени, який негативно впливає на технологічні процеси електростанції, за допомогою риб-біомеліораторів, зокрема, чорного амура. У рефераті наголошено, що надійність роботи будь-якого обладнання атомних і теплових електростанцій, пов’язаного із використанням води природних водойм і водойм спеціального призначення, залежить від технологічно правильно розробленої схеми експлуатації та ряду проблем, пов’язаних з біологічними перешкодами у водопостачанні. Молюск дрейсени негативно впливає на метал трубопроводів, прискорюючи корозійні процеси, а також зменшує просвіти, забиває фільтри.
З такими проблемами атомники зіткнулись у 2005 році, коли вперше виникла загроза зупинки діючих енергоблоків через забивання великою кількістю черепашника захисних сіток на блочних насосних станціях. Тоді спеціалісти вперше довідались, що у водосховищі масово розмножився молюск дрейсена. Для того, щоб розібратись у ситуації, яка склалась, спеціалісти електростанції розпочали консультації із науковцями Інституту гідробіології. Своєрідною перемогою стало запровадження 20 грудня 2005 року «Режиму рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Він був розроблений Інститутом рибного господарства Академії Наук України і погоджений із Подільським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області і затверджений начальником Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
Серед тем, які пов’язані із технологією виробництва електроенергії, найбільшу прихильність у журі конкурсу заслужила робота учня Славутської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Дмитра Палія «Торій – паливо майбутнього». Вона була відзначена гран-прі.
Перше місце в конкурсі виборола учениця 9 класу Берездівського ліцею Галина Зінчук із рефератом «Дослідження роботи турбогенератора ТВВ-1000-2-МУЗ, забезпечення максимальної надійності енерговиробництва та його економічності». Її науковим керівником була учитель фізики Берездівського ліцею Ванда Прокопченко. Саме вона кілька років поспіль готує своїх вихованців до участі у творчому змаганні, який проходить на Хмельницькій АЕС в рамках традиційного конкурсу «Я і атомна енергетика».
Високої оцінки – першого місця - також заслужив реферат учня 11-А класу Судилківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шепетівського району Богдана Тригубця «Роль Хмельницької АЕС в енергетичному потенціалі України».
Друге місце розділили між собою нетішинські учні Тарас Лукашук та Микола Матвійчук. Третім місцем відзначена робота учениці 7-В класу Нетішинської ЗОШ №1 Віталіни Войтюк.
Переможці Дмитро Палій, Галина Зінчук та Богдан Тригубець одержали право захищати свої наукові роботи на Всеукраїнському конкурсі під егідою ДП «НАЕК»Енергоатом».
Конкурс «Атомна енергетика і ми» інформаційним центром ХАЕС було започатковано понад два десятки років тому. Спочатку він проводився лише за участю школярів Нетішина. Але згодом набув статусу регіонального і тепер в ньому можуть взяти участь діти, які навчаються у школах районів, що входять до тридцятикілометрової зони спостереження Хмельницької АЕС.
Олександр Шустерук
Фото Віктора Гусарова
