Удосконалення - процес безперервний
Ключовим у базі основоположних нормативних документів з безпеки по праву можна назвати «Загальні положення безпеки атомних станцій», згідно з яким така безпека атомних станцій забезпечується послідовною реалізацією стратегії глибокоешелонованого захисту. Полягає він у створенні технічних бар’єрів на шляху розповсюдження радіоактивних речовин та іонізуючих випромінювань у навколишнє середовище, а також комплексі організаційно-технічних заходів щодо захисту цих бар’єрів і підтримання їх ефективності. Серед таких і реалізація заходу Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС під №16101 «Запобігання раннього байпасування ГО в результаті попадання розплавлених мас активної зони із шахти реактора за межі гермооб’єму».
- Виконання цього заходу, - каже заступник начальника реакторного цеху з реконструкції і модернізації Олег Несміянов, - спрямоване на забезпечення захисту й ефективності четвертого бар’єра на шляху розповсюдження радіоактивних речовин, а саме герметичного огородження реакторної установки. Необхідність у його реалізації виникла як з огляду на міжнародний досвід, так і за результатами ймовірнісних аналізів безпеки, в рамках яких моделювалися процеси протікання важких аварій. Розрахунки показали, що у випадку плавлення активної зони і відсутності відведення від розплаву тепла до кінцевого поглинача, найбільш вразливим елементом з точки зору виходу розплаву є місця проходження у бетонній шахті корпусу реактора каналів вимірювання нейтронного потоку, так званих іонізаційних камер.
Загалом таких каналів 54, половина з яких призначена для розміщення самих камер, а в решті 27 - тросиків, за допомогою яких іонізаційні камери переміщуються. Підсилення каналів на енергоблоках з реакторними установками нової конструкції, які проектуються і будуються зараз, та тими, що вже експлуатуються, зокрема й в Україні, відбувається по різному. В результаті конструкторського опрацювання найбільш оптимальним вирішенням цього завдання на вітчизняних енергоблоках з реакторною установкою серії В-320 було передбачено установку тугоплавких заглушок в канали іонізаційних камер.
Вперше така модифікація була реалізована на майданчику Запорізької АЕС і мала позитивний результат. Відтак експлуатуюча організація НАЕК «Енергоатом» прийняла рішення про її застосування на всіх інших однотипних енергоблоках АЕС України. На нашій електростанції роботи з установки тугоплавких заглушок у канали іонізаційних камер виконані під час зупинки першого енергоблока для реалізації заходів з продовження його терміну експлуатації (ППР-2018). З завданням справилися успішно, модифікацію вже введено в промислову експлуатацію. На другому енергоблоці аналогічні роботи проводитимуться в рамках поточного ППР-2020.
- Кому, Олеже Валерійовичу, належить розробка заглушок, про які щойно розповідали, на кого було покладено практичну реалізацію заходу К(з)ПБ?
- Розробка - за чеською «Шкодою», монтаж обладнання виконували спеціалісти ТОВ «Проатом», які вже мають відповідний досвід, набутий на інших АЕС.
- Тугоплавкі заглушки кращі від тих, що експлуатувалися дотепер?
- Так, це заглушки нового покоління, значно надійніші, здатні справитися зі своїми функціями в разі виникнення запроектних аварій, чого раніше не передбачалося. Але ми не можемо залишатися на раніше досягнутому і поточному рівні безпеки. Адже не стоїть на місці наука, примножується міжнародний досвід, який маємо враховувати. Отож, робимо все можливе, аби йти в ногу з часом, заходи, передбачені програмою безпеки, виконуємо у встановлені ДІЯРУ терміни.
Ольга Сокол
Фото Віктора Гусарова
