«Україна має досить високий рівень моніторингу будівельних конструкцій»

Вітчизняна атомна енергетика постійно рухається у своєму розвитку вперед, напрацьовуючи при цьому власний досвід і втілюючи передові технології розвинених країн. В цьому напрямку Україна тісно співпрацює з Євросоюзом, зокрема зі спільним офісом підтримки (JSO) для управління Інструментом співробітництва з ядерної безпеки (ІСЯБ) в Україні. Це відображає той факт, що НАЕК «Енергоатом» за під­тримки ЄС та інших донорів розвинувся в більш зрілу організацію, що прийняла західні стандарти для безпечної експлуатації своїх АЕС.

Згідно з програмою підвищення безпеки ядерних установок, яка в Україні просувається завдяки ініціативі Єврокомісії, ще у 2012 році в рамках ІСЯБ був створений проект для удосконалення системи моніторингу вітчизняних АЕС на підставі кращого світового досвіду. Переможцем тендеру стала іспанська організація «Emp­re­sarios Agrupados» із двома французькими субпідрядниками. З 2015 року цей проект стартував на Хмельницькій АЕС, яку було обрано пілотною серед українських атомних електростанцій. Безпосередньо цією роботою на ХАЕС займається відділ експлуатації будівель та споруд, зокрема його начальник Геннадій Ткачук є керівником проекту ІСЯБ від України, а провідний інженер ВЕБтаС Альона Шматько виконує обов’язки заступника керівника проекту. Робоча група, до складу якої входять представники АЕС України, НАЕК «Енергоатом», Державної інспекції з ядерного регулювання та Державного науково-технічного центру, здійснює виконання цього проекту згідно з розробленим технічним завданням.

За словами Геннадія Ткачука, даний проект передбачає порівняльний аналіз, вивчення досві­ду експлуатації і моніторингу будівельних конструкцій атомних електростанцій таких розвинених країн як США, Франція, Німеччина, Іспанія, Китай, ПАР, Росія. Узагальнений досвід порівнювався із моніторингом в Україні на прикладі першого мільйонника Хмельницької АЕС. «Нам приємно, що в результаті ми стали одними з кращих, адже Україна має в цьому напрямку також неоціненний передовий досвід і може багато чому навчити іноземних колег. В нас, справді, досить високий рівень проведення моніторингу будівельних конструкцій», - зазначає Г.Ткачук.

Також Геннадій Анато­лі­йович підкреслив, що реалізація цього проекту безпосередньо впливає на підвищення безпеки діючих енергоблоків, і на продовження термінів експлуатації мільйонників. Наразі завершено усі процедури та заходи, які дають можливість продовження термінів експлуатації будівель, важливих для безпеки. «Ми отримали рішення на право експлуатації вищезазначених об’єктів на 40 років понадпроектного терміну», - зазначив співрозмовник.

Варто наголосити, що в рамках цього проекту ІСЯБ проводяться і незалежні перевірочні розрахунки будівлі реакторного відділення французькими спеціалістами щодо ймовірних впливів та навантажень - форс-мажорних ситуацій на першому енергоблоці ХАЕС. «Зарубіжні колеги, взявши наші проекти, практично з нуля зробили модель реакторного відділення, аби провести стрес-тести зовнішніх чинників: землетрусу, торнадо, надлишкового тиску. Для нас цікаво буде порівняти результати з тими розрахунками, які були виконані українськими спеціалістами», - каже Геннадій Ткачук.

В рамках такої співпраці передбачено, що увесь напрацьований досвід, методики й розрахунки будуть втілюватися на усіх майданчиках вітчизняних атомних електро­станцій. Проте, вже сьогодні можна стверджувати, що Україна може пишатися своєю системою моніторингу будівельних конструкцій. Адже після виконання аналізу усіх автоматизованих систем мо­ні­то­рингу, організаційних заходів, стану технічних оглядів та обстежень на семі­нарі в енергокомпанії за участю зарубіжних експертів було озвучено найкращі вітчизняні сторони в цьому напрямку.

Слід зауважити, що вартість проекту системи моніторингу, який фінансує Єврокомісія, складає 1 млн 750 тис євро, половину коштів уже освоєно.

Тетяна Степанюк

На знімку: Г.Ткачук та А.Шматько

Фото Олександра Шустерука