Уміння бачити прекрасне
Прийнято вважати, що театр розпочинається з гардеробу, а Хмельницька АЕС – з прохідної. Саме сюди прямують тисячі працівників, щоб потрапити на своє основне робоче місце. По обидва боки дверей, які автоматично відчиняються, можна побачити мінівиставку фотографій. Її автором є інспектор по спорудах служби відомчого нагляду і пожежної безпеки Хмельницької АЕС Микола Власик. Нещодавно виставка оновилася вже п’ятнадцятий раз поспіль.
Ідея організації оригінальної виставки у дещо незвичному місці народилась більше п’яти років тому. Основу творчого доробку фотоаматора складають пейзажі. Ось дерева старовинного парку, які красиві будь-якої пори року. На іншому знімку зображено вуличну буденність міста Лева. А далі – острозький величний храм у сяйві сонця.
Микола Власик час від часу навідується у різні куточки нашої держави. Саме там черпає наснагу для творчості, знайомлячись із цікавими людьми, що також не байдужі до замилування красотами рідного краю.
Багатьох працівників Хмельницької АЕС уже й не здивуєш різнопанорамністю краєвидів, які вони мають можливість споглядати у нашому регіоні, на Поділлі, Поліссі, в Карпатах та й за кордоном. Але, виявляється, що є різниця між просто бачити щось звичайне і підмічати незвичне. Тут для Миколи Миколайовича незмінним помічником є фотоапарат.
За роки роботи на Хмельницькій АЕС Микола Власик переконався, що у складному і відповідальному виробництві важливо, щоб кожен її працівник на робоче місце приходив у хорошому настрої, з позитивними емоціями.
За всі роки діяльності виставки її автор неодноразово чув хороші відгуки. Дехто навіть запитував про майбутні мандрівки, мовляв, що вдалося побачити цікавого, чи потраплять нові фотознімки на виставку.
У творчому доробку нетішинського фотоаматора буде приблизно кілька тисяч знімків. Усі вони зроблені у різних регіонах нашої держави. На оглядини працівників електростанції Микола Власик вже пропонував фотознімки, які зробив під час подорожі до Львова. Усі охочі мали можливість познайомитись із краєвидами Карпат, архітектурними спорудами Острога, Межиріча, тощо. Всі роботи Миколи Власика наповнені добром і любов’ю до рідного краю.
Микола Власик закінчив геодезичний факультет Далекосхідного університету. У тих краях і розпочалась його трудова біографія. Про перебування у далекому від нас краї нагадують численні фотознімки – чорно-білі та кольорові. А потім з’явилась нагода повернутись до рідних місць, на Рівненщину. Тут трудився у Рівненському гідрометеорологічному центрі. Згодом не знехтував пропозицією поповнити колектив Хмельницької АЕС.
Із своїм захопленням Микола, як мовиться, не один. Його стопами пішов син Олександр. У творчому доробку молодого фотоаматора вже є перемога в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу фотоаматорів «Моя Україно», представивши на суд журі натюрморти. Це його основна спеціалізація, бо зрозумів, що неживі предмети можна примусити «заговорити» за допомогою світла і тіні.
Коли оновлювалася ювілейна фотовиставка Миколи Власика біля прохідної ХАЕС, автору цих рядків вдалося поспілкуватись із її автором.
- Мені важливо представляти найвдаліші роботи,- розповідає Микола Миколайович, - щоб переконати багатьох у розумінні того, що світ прекрасний у всіх його проявах. Це породжує позитивні емоції. А вони важливі для кожного працівника нашої електростанції. І не варто шукати щось неповторне деінде, у чужих краях. Воно – поряд. Лише треба уважно придивитись. Навіть наш Нетішин не обділений красивими краєвидами, які варті того, щоб їх увічнити на фотопапері.
Олександр Шустерук
