Устами дослідників та науковців про довкілля

Нещодавно у місті Славута від­булась науково-практична конференція «Екологія Малополі­ського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу». Вона проводилась за ініціативи та підтримки ВП «Атомпроектінжиніринг» НАЕК «Енергоатом», Українського ядерного товариства, Хмельницької атомної електростанції, Асоціації міст 30-кілометрової зони ХАЕС, міського голови міста Славута, Національного науково-природничого музею HAH України (м. Київ), Державного управління охорони навколишнього­ природного середовища в Хмельницькій області, Нетішинського міського краєзнавчого музею, Управління освіти Славутської міської ради.

Під час урочистого відкриття конференції було зазначено, що такий захід проводиться вперше на території зони спостереження Хмельницької АЕС. Із вітальним словом до його учасників виступили заслужений енергетик України, віце-президент Українського ядерного товариства Володимир Коровкін, міський голова Славути Василь Сидор, кандидат біологічних наук, член-кореспондент Екологічної академії наук України, завідувач Ботанічного музею Національного науково-природничого музею НАН Украї­ни Валерій Новосад.

Заступник генерального директора з кадрів і соціального розвитку ХАЕС Віктор Демидюк подякував жителям Славути за активну участь та підтримку у проведенні громадських слухань стосовно завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, а також озвучив вітання від генерального директора ХАЕС Миколи Панащенка, в якому зокрема було сказано: «Хмельницька АЕС є в числі організацій, що зацікавлені у фіксації неупереджених показників впливу промисловості на флору і фауну краю, аби враховувати їх у своїй роботі. Саме будівництво ХАЕС послужило поштовхом для детального вивчення природних умов краю: геологічної та структурно-тектонічної будови зони спостереження, грунтів,  рослинного і тваринного світу, водного балансу, повітряного середовища та мікроклімату. Розроблене перед початком будівництва станції техніко-економічне обгрунтування увібрало в себе надзвичайно глибокі знання про природу краю і служить точкою відліку у накопиченні знань про природні процеси, що відбуваються тут.

В 30-кілометровій зоні навколо ХАЕС перебуває 47 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 3083,5 гектара. Наявні на станції підрозділи ретельно у відповідності до наукових рекомендацій відслідковують радіаці­йний фон, водні маси, повітряний басейн тощо».

Микола Сергійович висловив сподівання, що дослідники краю мають власний інструментарій для вивчення змін у екологічному середовищі і нададуть обгрунтовані коментарі до спостережень екології Малого Погориння.

Заступник міського голови м.Славути Галина Фурманчук для учасників конференції передала слова вітання доктора технічних наук, віце-президента Українського ядерного товариства Сергія Барбашова.

Робота науково-практичної конференції розпочалась із доповіді кандидата біологічних наук, члена–кореспондента Екологічної академії наук України, завідувача Ботанічного музею Національного науково-природничого музею­ НАН України Валерія Ново­сада «Фітобіота Малополіського Погриння в умовах зроста­ючого антропогенного впливу». Науковець зазначив, що сукупність усіх живих істот на Землі складає понад 2 мільйони видів, з них рослинний світ налічує понад пів­міль­йона видів нижчих і вищих рослин, на сьогодні кожен десятий вид вищих рослин перебуває на грані зникнення. Природний регіон Малополі­ського Погориння нараховує понад 1110 видів рослин. За висновками вчених, кожен четвертий вид сьогодні потребує охорони. Валерій Новосад наголосив, що за двадцять років у нашій місцевості зникло понад­ 35 видів рослин. Він закликав усіх до активної співпраці з метою збереження унікальних видів рослин, які знаходяться у зоні спостереження ХАЕС.

Під час конференції її учасники обговорювали питання впливу природних та техногенних факторів на навколишнє середовище, напрями економічного розвитку регіону з урахуванням принципів екологічної безпеки, проведення радіол­огічного та запровадження фітомоніторингу 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС, оптимізації регіональної природно-заповідної мережі, шляхи­ посилення екологічного просвітництва громадськості та прище­плення ідей ощадливого природокористування, збереження ландшафтного багатства регіону, формування екологічної культури та екологічної компетентності тощо.

У своїй доповіді: «Соці­ально-економічний розвиток регіонів, розміщення об’єктів ядерної енергетики як фактор посилення екологічної безпеки» директор Центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ – радник президента ДП НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков вказав на важливість нарощення енергетичних потужностей у нашій державі. «Для України ядерна енергетика є базовою складовою енергетичної галузі, стале та надійне функціонування якої є умовою гарантованого забезпечення національної економіки електричною енергією. Атомні станції України виробляють близько половини електроенергії за ціною утричі меншою порівняно з тепловою генерацією, що дозволяє утримувати тарифи на електроенергію на рівні, прийнятному для сьогоднішнього стану суспі­льства» - повідомив доповідач. Одне з найактуальніших питань - соціально-економічний розвиток регіонів розміщення об’єктів атомної енергетики. Розвиток ядерної галузі знаходиться у тісному взаємозв’язку з позитивним ставленням до неї населення та залученням значних інвестицій в регіони розташування ядерних об’єктів. Завдяки прийнятим у 2009-му році змінам до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» було встановлено новий підхід до вирішення соціально-економічних проблем прилеглих територій шляхом делегування більшої самостійності органам місцевого самоврядування у цьому питанні замість централізованого управління, а також закладено принцип пропорційності щодо розподілу коштів. Крім того, передбачено механізм та умови цільового ефективного використання коштів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, контроль та інформування громадськості з цього питання.

Костянтин Запайщиков торкнувся екологічних аспектів, зазначивши, що екологічна безпека є складовим компонентом національної безпеки.

 - Починаючи із 2010 року, - зазначив Костянтин Запайщиков,- у місцеві бюджети почали  надходити кошти. За січень-листопад 2011 року ДП НАЕК «Енергоатом» перераховано до спецфонду Держбюджету 110,3 мільйона гривень, які були спрямовані до місцевих бюджетів на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Постійне фінансування неодмінно матиме позитивний вплив на реалізацію заходів щодо покращення екологічної ситуації в регіоні.

Учасники конференції мали змогу попрацювати у секціях за визначеною тематикою: «Вплив енергетичних підприємств на навколишнє се­-редо­вище», «Роль екологічного виховання, пропаганда збереження довкілля, екологічний туризм та краєзнавчі дослідження». З науковими спостереженнями виступили фахівці вищих навчальних закладів, шкіл Хмельниччини, державних установ, а також Хмельницької АЕС. У доповіді «Організація та проведення екологічного моніторингу на ХАЕС» заступник начальника відділу охорони навколишнього середовища – начальник еколого-хімічної лабораторії Олександр Голод на конкретних прикладах довів, що влив ХАЕС на довкілля є мінімальним.

Учасники конференції на базі навчально-тренувального центру Хмельницької АЕС мали змогу обговорити питання забезпечення безпеки третього та четвертого енергоблоків, досвід використання та особливості реакторної установки ВВЕР-1000/В-392, основні рішення щодо удосконалення систем безпеки цих блоків з урахуванням уроків Фукусіми, а також відвідати повномасштабний тренажер. У Нетішинському міському краєзнавчому музеї учасники конференції мали можливість познайомитись із напрацюваннями його співробітників у сфері вивчення та збереження флори в нашому регіоні.

З метою пропаганди знань та напрацювань учасників регіональної науково-практичної конференції випущено збірник цікавих пізнавальних доповідей природоохоронної тематики.

Олександр Шустерук

Фото  Валерія  Валуєва