Узагальнено досвід інформування населення

Інформаційні технології стрімко увійшли в повсякден­не життя пересічних українців. Мобільні телефони спрости­ли спосіб доступу до інфор­мації, замінивши книги, мапи, телебачення, радіо та газети. Ми отримали можливість миттєво поширювати інформа­цію, адже телефон став фак­сом, фото- та відеокамерою.

Саме зараз інформація стає не менш важливою, ніж первинні потреби людини, і це найгостріше відчувається у моменти кризових ситуацій. Завдяки сучасним технологі­ям кожен здатний створюва­ти інформаційний потік, що буде поширений серед тисяч людей. Разом з тим, сен­саційність не означає достові­рності поширеної інформації.

Питання радіаційних ри­зиків завжди, і не лише в Ук­раїні, викликають особливе занепокоєння. Нерозуміння термінів та одиниць виміру спричиняють паніку, адже все. що необхідно знати звичай­ному мешканцю, стосується його власної безпеки. Такі вик­лики сучасного суспільства покликані вирішувати інфор­маційні служби атомних елек­тростанцій та інших потенцій­но небезпечних підприємств.

Світовою громадськістю враховано досвід реагування на радіологічні та ядерні події, саме тому комунікаціям з гро­мадськістю віддається чинне місце у системі стандартів та вимог Міжнародного агент­ства з атомної енергії (МАГА-ТЕ). На разі, розробляється проект Керівництва з безпеки «Механізми підтримки зв'язку з населенням під час ядерної або радіологічної аварійної си­туації».

З метою узагальнення міжнародного досвіду інфор­мування населення у Відні у вересні 2016 року відбулась нарада. 70 експертів, що пред­ставили 48 країн-членів МА­НАТЕ та 6 міжнародних органі­зацій, обговорили новий до­кумент та приклади інформу­вання населення для удоско­налення майбутнього Керівни­цтва з безпеки.

Відверто про свій досвід роботи з населенням під час аварії на АЕС «Фукусіма» го­ворили представники Японії. Національні особливості си­стеми інформування пред­ставили Австралія, Канада, США. Єгипет та Польща. Ун­ікальний досвід накопичено фахівцями міжнародних організацій, зокрема Черво­ного Хреста, Всесвітньої Організації Здоров'я та Все­світньої Продовольчої Орган­ізації під час роботи на місцях.

Напрацювання різних країн та організацій, зокрема і України та Енергоатома, ста­нуть основою формування нового Керівництва з безпе­ки. А це дозволить регламен­тувати процес інформування населення не лише під час аварійних ситуацій, а й у пері­оди поширення недостовір­ної інформації, що здатне вик­ликати паніку серед населен­ня.

Юлія Тараторкіна