В ОНОВЛЕНІЙ МУЗЕЙНІЙ ЕКСПОЗИЦІЇ ПРЕДСТАВЛЕНО ВІДЗНАКИ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
У Державному історико-культурному заповіднику міста Острога відбулося урочисте відкриття оновленої нумізматичної виставки заповідника та Круглий стіл дослідників нумізматики та грошового обігу, присвяченого 100-річчю запровадження гривні в Українській Народній Республіці (УНР).
Відкрили захід директор Державного історико-культурного заповідника Сергій Кибкало та його заступник з наукової роботи Микола Манько. Господарі події розповідали про оновлення унікальної нумізматичної виставки. Зокрема, вони зазначали, що впродовж минулого року було проведено роботу по структуризації за хронологічними та тематичними аспектами експозиції, здійснено актуалізацію експонатів. Тепер усі охочі мають можливість ознайомитись з історією грошового обігу від найдавніших часів до сьогодення.
Також під час відкриття організатори представили почесних гостей та друзів заповідника – керуючу Острозьким відділенням Ощадбанку Наталію Стратюк, в. о. керівника Острозького відділення Держказначейства Катерину Тишко, депутата Острозької міської ради Григорія Аршинова та ін. З цікавими доповідями на Круглому столі виступали колекціонер з Рівного Олександр Литвинчук, заступник директора з наукової роботи Нетішинського міського краєзнавчого музею Тарас Вихованець, ст. науковий співробітник відділу охорони історико-культурної спадщини археології та нумізматики Державного історико-культурного заповідника міста Острога Людмила Жуковська, голова Рівненського обласного відділення товариства «Меморіал» ім. В. Стуса Володимир Борщевич, голова клубу колекціонерів Славутського міськрайонного відділення Асоціації філателістів України Петро Смірнов, викладач кафедри історії Національного університету «Острозька академія» Володимир Марчук, завідувач відділу «Інститут дослідів Волині» Рівненського краєзнавчого музею Ігор Марчук, директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тищенко, кореспондент газети «Перспектива» Хмельницької АЕС Олександр Шустерук.
В ході заходу зазначалося, що сто років тому 1 березня 1918 року в Житомирі за головування Михайла Грушевського було прийнято «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Нова грошова одиниця почала називатись гривня та мала відповідати – 8,712 грамам золота та співвідноситись – 2 гривні до 1 російського рубля. Поділятись вона мала на 100 шагів та містити банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень, 1000 гривень.
Нові українські гроші були чудово оформлені та мали друкуватися в Німеччині. На жаль, повністю втілити грошову реформу влада УНР не змогла.
Незважаючи на складні соціально-економічні та політичні умови, в яких перебувала УНР, було налагоджено роботу банківської системи та створено Генеральне секретарство, згодом – міністерство фінансів. Вперше в українській історії введено в обіг паперові грошові знаки (карбованці) та власну валюту – гривню. Подальший розвиток фінансова система України отримала за часів гетьмана Скоропадського та Директорії УНР.
Розповідаючи про перебіг історичних подій у часи Української Народної Республіки Микола Манько зупинився на участі в тогочасному державотворенні особистостей, життя яких пов’язане з Острогом. Він повідомив, що членами Української Центральної Ради були випускники Острозької чоловічої гімназії – Микола Ковальський (1885 – 1944 рр.) та Валентин Садовський (1886 – 1947 рр.). Перший з них загинув у нацистському таборі Дахау, а другий помер у тюремній лікарні в Києві.
В лютому минуло 65 років з дня смерті у таборах Дубровлагу (Мордовія) Бориса Козубського – їх ровесника і колеги по гімназії в Острозі, по підпільній партійній роботі в часи царату і членства в Центральній Раді на першому етапі Української Революції.
В цей час Борис Козубський був головою Кременецької міської думи. Його підпис стоїть на випущених у Кременці розмінних білетах – цінних пам’ятках грошового обігу доби Української Революції. Ці недержавні грошові знаки міського самоврядування (як і аналогічні Острозькі міські випуски 1919 р.) представленні на постійній нумізматичній виставці в Острозі, яка після річної перерви і реекспозиції з 1 березня цього року знову відкривається для відвідувачів.
Із пізнавальною доповіддю «Фінансовий простір заповітів князів Острозьких» виступив Тарас Вихованець. Він навів факти та гіпотези стосовно передумов створення багатьох фінансових документів, в яких відображено відносини землевласників в царині цивільного права.
Колекціонер з Рівного Олександр Литвинчук приємно здивував учасників заходу своєю добіркою зразків срібних гривень, які були в грошовому обігу в Київській Русі. Він також розповів про карбування металевих монет на Волині до 15 століття.
Голова клубу колекціонерів Славутського міськрайонного відділення Асоціації філателістів України Петро Смірнов для учасників Круглого столу продемонстрував оригінальні зразки перших українських паперових грошей, розповів про цікаві факти їх появи. Він також представив ювілейні колекційні випуски тематичних монет, які випускає Національний Банк України.
Про різні напрями колекціонування обігових грошей світу розповів журналіст Олександр Шустерук. Його акцент був зроблений на паперових банкнотах багатьох держав світу, на яких представлена електроенергетика. Таких екземплярів у дослідника є сотня. Це гроші більше ніж сорока держав світу. За словами доповідача, найбільше зображень ГЕС, ТЕС можна побачити на банкнотах африканських держав, бо саме ці промислові об’єкти є запорукою їх економічного розвитку.
Олександр Шустерук також повідомив, що атомна енергетика на сьогодні представлена на грошах тільки чотирьох держав – України, Польщі, Франції та Ізраїлю. У нашій державі у 2004 році було введено в обіг монету «Атомна енергетика України» номіналом «Дві гривні», яка присвячена пуску нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Польські паперові гроші номіналом 20000 злотих (1989 р.) на аверсі прикрашає портрет дворазового лауреата Нобелівської премії, дослідниці радіації Марії Склодовської-Кюрі, а на реверсі – дослідний ядерний реактор «Єва». У 1968 році в Ізраїлі була введена в обіг банкнота номіналом «5 лір» із зображенням дослідного ядерного реактора. До входження в обігову зону євро французи мали можливість бачити на паперових грошах номіналом «500 франків» портрети відомих дослідників радіоактивних елементів – Марії та П’єра Кюрі.
Під час екскурсії виставковою залою музею нумізматики учасники Круглого столу мали можливість побачити кращі зразки грошей, які є в наявності у цьому закладі. Тут цікавими є також сучасні державні та відомчі відзнаки. Серед них - ДП «НАЕК» Енергоатом», зокрема, і Хмельницької АЕС.
Іван Глушман,
спеціально для газети «Перспектива»
Свято грації і краси в Нетішині
