В Острозі опікуватимуться здоров’ям нації
На шпальтах періодичних видань регіону постійно з’являються матеріали про різноманітні події та нововведення, що відбуваються у стінах Національного університету «Острозька академія». Серед таких розповідь про запровадження навчання на дві нові спеціальності – «Національна безпека» та «Громадське здоров’я». У зв’язку з цим кореспондент «Замкової гори» поспілкувалась із завідувачем кафедри громадського здоров’я НаУОА, доцентом, кандидатом медичних наук Ігорем Гущуком (на знімку), який розповів не лише про нову спеціальність, а й про тенденції, які спостерігаються у галузі охорони здоров’я нашої держави.
Ігор Віталійович Гущук народився у 1981 році, закінчив Острозьку СШ №1. Вищу медичну освіту за спеціальністю «гігієна, санітарія та епідеміологія» здобув у Львівському державному медичному інституті. Стаж педагогічної роботи у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації – 10 років, у тому числі й в НаУОА.
– Перш ніж говорити про спеціальність, поясність детальніше, що таке громадське здоров’я.
– Беззаперечним фактом є те, що здоров’я населення є однією з найбільших цінностей та необхідним компонентом розвитку й соціально-економічного процвітання будь-якої держави, а також запорукою її національної безпеки. Збереження здоров’я та повноцінного життя громадян входить до найважливіших цілей світової спільноти. Підтвердженням цього є Європейський стратегічний план «Здоров’я – 2020: основи Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя», у якому центральне місце відводиться охороні громадського здоров’я. А щодо самого терміну, то за визначенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), громадське здоров’я – це наука та практика попередження захворювань, збільшення тривалості життя і зміцнення здоров’я шляхом організованих зусиль суспільства.
– Ігоре Віталійовичу, чим зумовлена потреба у створені нової спеціальності?
– Стаття 3 Конституції України теж декларує, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Реально ж, демографічні показники нашої держави з кінця 90-х років вказують на загрозливі тенденції: зменшення народжуваності, збільшення смертності, особливо серед осіб працездатного віку. Лише 15% загальної кількості наших громадян є старшими за 65 років. При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить 67,3% у структурі загальної смертності. Удвічі вищим за країни Європейського Союзу (ЄС) є й рівень смертності немовлят, що вважається одним із основних показників якості роботи системи охорони здоров’я. Відзначається і висока захворюваність на інфекційні хвороби. За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих місць у європейському регіоні. У рейтингу стану здоров’я громадян різних країн світу, визначеному Агентством Вlооmberg у 2013 році, Україна посіла 99-те місце серед 145-ти взятих до оцінки країн світу (після країн пострадянського простору – Грузії, Вірменії, Латвії, Литви, Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Росії).
Протягом останніх років, незважаючи на високі загальні витрати на утримання системи охорони здоров’я, значну частку яких громадяни оплачують власним коштом, система не здатна адекватно протистояти підвищенню захворюваності, захистити громадян від надмірних витрат на лікування. Ситуація ускладнюється відсутністю усвідомленого ставлення громадян до необхідності ведення здорового способу життя. Нераціональне харчування, споживання неякісної питної води, масове нехтування заняттями фізичною культурою і спортом, пияцтво, тютюнопаління та інші шкідливі звички для багатьох українців є нормою життя. При цьому система охорони здоров’я зосереджує свою увагу переважно на лікуванні і недостатньо приділяє уваги профілактиці хвороб. Майже дві третини ресурсів охорони здоров’я в Україні витрачається на стаціонарну медичну допомогу.
Водначас, продукування такого суспільного блага, як здоров’я, неможливе без активної участі громадськості та окремих громадян. ВООЗ вбачає значний внесок як в успіхи, так і невдачі в охороні здоров’я саме індивідуальний вибір громадян. Усі ми добре знаємо, що попередити значно легше, аніж потім боротися з існуючою хворобою. Робота фахівців, які отримають освіту у нашому вузі, буде направлена, насамперед, на створення умов, які покращать загальні показники здоров’я нації.
– Які кроки робить наша держава у системі громадського здоров’я?
– Найперше, хочу зауважити, що це питання із ключових у політиці нашої держави. Ще 30 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку громадського здоров’я, чим дав старт створенню його системи. В ухваленій Урядом Концепції закладені засади переорієнтації фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і попередження захворювань, які відчує кожен громадянин України.
Система громадського здоров’я, як основа профілактичної медицини, повинна втілювати основні системні заходи та бути спрямованою на збереження здоров’я населення і відповідно зменшувати потребу у витратах на медичне обслуговування. Принцип пріоритетності здоров’я в усіх сферах життя реалізовуватиметься у законі про громадське здоров’я, розробка якого – наступне завдання. Саме компетентних у таких питаннях спеціалістів ми і готуємо на нашій спеціальності.
– Пане Ігоре, чи може ВНЗ немедичного спрямування готувати фахівців з громадського здоров’я?
– Як бачимо, програма підготовки бакалавра за спеціальністю «громадське здоров’я» є надзвичайно перспективною та актуальною. Найперше, вона передбачає підготовку нової генерації фахівців для органів державного управління, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання різних форм власності, в т.ч. недержавних організацій у сфері громадського здоров’я, які сприяють удосконаленню та впровадженню державної політики і державного управління спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних із демографічною кризою, зростанням захворюваності, інвалідизації та смертності серед населення, значною суспільною стратифікацією у доступі до послуг з медичного обслуговування, низькою економічною ефективністю діяльності галузі охорони здоров’я, незадоволенням значної частини громадян станом медичної допомоги та захистом прав пацієнтів, необхідністю розвитку міжгалузевої та міжсекторальної співпраці з охорони громадського здоров’я в Україні за загальнонаціональним принципом «охорона здоров’я в усіх політиках держави». Сьогодні спеціальність «громадське здоров’я» має дві спеціалізації: «промоція здоров’я» та «менеджмент здоров’я». Наразі, проводяться перемовини з найпрестижнішими вишами Польщі: Ягеллонським та Варшавським університетами про підписання угоди щодо взаємної співпраці у підготовці фахівців для системи громадського здоров’я, обмін студентами та викладачами, отримання подвійного диплому.
– Розкажіть детальніше, як саме випускники спеціальності «громадське здоров’я» зможуть реалізовувати отримані знання в системі охорони здоров’я?
– По завершенню навчання випускники володітимуть такими ключовими компетенціями та знаннями, як концептуальні знання про громадське здоров’я, як систему, що включає надання як індивідуальних, так і суспільних послуг населенню на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також заходи, котрі впливають на організацію діяльності інших галузей (міністерств, держкомітетів, держслужб, агенцій та ін.); розуміння соціальних, екологічних та економічних детермінантів здоров’я згідно з принципом «охорона здоров’я в усіх політиках держави»; засвоєння знань щодо стану здоров’я окремих індивідів, колективів, соціальних груп і суспільства в цілому в зв’язку з умовами та способом життя; про профілактику основних захворювань, оцінки та організацію заходів з покращення громадського здоров’я. Для студентів нової спеціальності унікальні можливості працевлаштування: менеджмент охорони здоров’я; медичне право та біоетика; фінанси та економіка охорони здоров’я; медична екологія та гігієна довкілля; біобезпека; реабілітація та паліативна допомога; діяльність у сфері соціального захисту; комунікація та PR у галузі охорони здоров’я.
Інна Собко, спеціально для газети «Перспектива»
Фото Олександра Шустерука