В полонi Великоднiх вiзерункiв

Перед Великодніми святами у хаті пахне свіжим тістом. Мама просить нас, непосидючих хлопчаків, не перешкоджати хлібному замісу повільно сходити, бо випікання пасок –  справжнє таїнство, тут важливий кожен побутовий момент. Навіть протяги можуть зашкодити.

У печі дерев’яні поліна облизує червоно-жовтувате полум’я і чути глухе потріскування. Через деякий час на черені залишаться лише жаринки, які неодмінно зустрінуться із коцюбою. Відкривається металева засувка і – оселю наповнює аромат свіжої паски.

- Мамо, дуже хочеться покуштувати…

- Зараз не можна, коли освятя­ться, тоді й кожному буде до смаку.

У великій каструлі вариться цибулиння.

- Що то за суп?

- Це не суп. Це фарба для крашанок.

Коли вариво схололо, мама за допомогою розплавленого воску на зварених курячих яйцях робить візерунки, через що до них не пристає фарба і яйця виглядають казковими.

Під час Великодніх свят діти хизуються один перед одним красою крашанок. А потім змагаються – чия сильніша. Хто програв, то добровільно віддає побите яйце.

Ці спогади про дитинство навернулись під час візиту до Нетішинської художньої школи, де кілька років поспіль викладається такий предмет, як писанкарство.

Клас нагадує музей прикладного мистецтва. На стінах розміщені композиції із розписаних візерунками яєць. Кращі зразки представлені у спеціальних коробках.

- Не віриться, що існує стільки видів візерунків і вони не повторюються,- налаштовую на розмову викладача Аллу Блінову.

- Їх кількість не порахувати й фахівцям: сотні, а мо й тисячі. Принаймні на теренах України ще з прадавніх часів у різних місцевостях розвивались свої традиції розпису яєць. Хочу наголосити, що це було започатковано задовго до запровадження християнства. Чому саме така пильна увага наших пращурів була прикута до яйця?  Воно вважалося символом виникнення життя, запліднення та розвитку нового, від­так писанки, зрозуміло, писали на сирих яйцях, в яких зберігав­ся живий зародок. Зараз у нас більш декоративний характер виробів, тому використовуємо порожні яй­ця, видуті, адже вони краще зберігаються.

Алла Вікторівна показала графі­ч­­не зображення симво­лів, які найчасті­ше наносились на яйця. Кожен з них має своє значення. У більш  округлих символах відображено землю, сонце. Це відпові­дало віруванням язичників, які поклонялися природним стихіям. Існують і безконечники, які уособлюють безмежність простору. На яйця наносил­ись і стилі­зовані зображення рослин, тварин. Після прийняття частиною слов’ян християнства, в розписі яєць з’явились і релігійні мотиви.

Сьогодні викладанням писанкарства у художній школі крім Алли Блінової займається й викладач Алла Макарик. Вони пригадують, що коли у школі було започатковано новий напрям образотворчого мистецтва, охочих дітей навчитися майстерності розпису яєць було біля трьох сотень. Зараз діти на власний розсуд обирають напрями навчання у художній школі. Але аматорів писанкарства також не бракує. Дві Алли стали активними пропагандистками народного мистецтва і охоче проводили так звані майстер-класи для учнів нетішинських шкіл, які не займаються у художній школі. Вже стало традицією напередодні Великодніх свят для всіх бажаючих демонструвати кращі роботи своїх вихованців, розкривати секрети писанкарства.

- Розписати яйце не складно, - ділиться досвідом Алла Макарик, - спочатку ділимо його на кілька частин. Потім олівцем розмічуємо малюнок. Пишуться писанки воском. У полум’ї свічки нагріваємо писачок, набираємо віск всередину, і ті лінії, що мають бути білого кольору, наносимо воском. Потім кладемо писанку у фарбу. Знову наносимо віск на ті місця, де колір має зберегтися і зафарбовуємо іншою фарбою. Коли наша писанка має всі потрібні кольори, то знімаємо віск. І тоді можна  милуватись красою розписаних яєць.

- Треба не забувати, - доповнює колегу Алла Блінова, - що крім писанок існують і крашанки, дряпанки, мальованки. Все залежить від техніки виконання розпису. На старовинних зразках часто персонажами був змій, що уособлював чоловічу вогненну силу. На небі на нього чекала богиня неба, яку називали великою матір’ю або богинею-берегинею. І коли вони зустрічалися, люди спостерігали грім та блискавку. Змій запліднював велику матір, і вона ронила дощем на землю, який символізував пробудження природи, початок нового життя. Тому на писанках зображувалися ці дві сили та пов’язані з ними елементи: трикутники, як символи хмар, кола – символ неба або сонця, що уособлюють віч­ність, дерево світу, риб, квіти. До речі, квіти належать до символів підземного світу. Коли людина народжується, обов’язково приносять квіти. Це ще дохристиянська традиція. За нею квіти приносилися, щоб віддати шану богові, який дав можливість з’явитися на світ новому життю. І коли людина відходила у потойбіччя, також квіти несли цьому богові, щоб він прийняв тіло людини до себе в обійми.

Від викладачів художньої школи довідався, що у давнину писанки використовували в обрядах протягом року. Їх писали у великій кількості саме у цей весняний пері­од. Зараз писанки в основному присвячуються до Великодня, як свята, пов’язаного з воскресінням Ісуса Христа. Цей обряд був прийнятий християнською церквою лише у IV столітті. А до цього, малюючи писанки, люди намагалися допомогти природі розбудити сили, пов’язані з пробудженням від довгого зимового сну, початком нового життєвого циклу.

Кращі зразки писанок неті­шинських учнів мали змогу оглянути жителі Хмельницького, Сатанова. Одного разу навіть телевізійники попросили викладачів художньої школи продемонструвати для широкого загалу основні методи створення Великодніх писанок. Це є пропагандою не тільки національних традицій українського народу, а й його історії, яка сягає у прадавні часи.

Олександр Шустерук

Фото  автора

Робимо крашанку

Готуємо яйця до фарбування

Дай їм зігрітися. Щоб яйця не луснули в гарячій воді, дай їм постояти при кімнатній температурі або в теплій воді.

Щоб фарба лягла рівно, треба знежирити яйця: протри їх горілкою або милом.

У фарбувальний розчин, незалежно від його основи, додай пару ложок солі і трохи оцту. Сіль не дасть яйцям лопнути, а оцет забезпечить рівне забарвлення і його міцність.

Готуємо фарбувальний розчин

Всі відтінки червоного. Найпоширеніший і найвірніший рецепт - на цибулинні. У залежно­сті від міцності розчину отримуємо всі відтінки червоного: від яскраво-червоних до темно-червоних.

Спосіб приготування: взяти 4 чашки цибулиння, залити водою, кип’ятити 15-20 хвилин, дати настоятися. Яйця варити 15-20 хвилин.

Кольори сонця золотого можна отримати за допомогою куркуми, яку можна купити в кожному супермаркеті. Додай в гарячу воду 2-3 ст. ложки куркуми, скип’яти і приступай до фарбування яєць.

Рожевий дає журавлиний або буряковий сік. Видави сік, відвари в ньому яйця і залиш їх в розчині на ніч. Можна не кип’ятити сік, просто замочивши в ньому варені яйця на ніч. Але в цьому випадку забарвлення не таке міцне.

Щоб прикрасити свій пасхальний стіл фіолетовими яйцями, потрібно взяти квіти фіалки, залити їх гарячою водою, дати розчину настоятися і замочити в ньому яйця на ніч.

Якщо додати у воду трохи лимонного соку, вийде лавандовий колір.

Синій колір дасть листя червонокачанної капуст­и. Качана капусти поріж, залий 500 мл води і 6 ст л білого оцту. Залиш розчин на ніч, щоб вийшов глибокий синій колір.

Темно-коричневий колір набувають яйця, відварені в міцному розчині кави. Потрібно взяти 1 склянку меленої кави, залити 500 мл води, закип’ятити, пофарбувати в розчині яйця.

Якщо хочеш, щоб яйця блищали - змасти їх гарячою рослинною олією і протри чистою бавовняно-паперовою тканиною.