ВIД IКРИНКИ ДО МАЛЬКА

Працівники дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС проводять зариблення водосховища електростанції. За підрахунками фахівців, буде випущено майже  дев’ять тонн малька товстолоба, коропа, білого амура.

Водойма електростанції знаходиться у мальовничій місцині,  з трьох сторін оточеної правічним лісом, що виріс на території Славутського, Ізяславського та Острозького районів. З рукотворної греблі добре видно велику луку – від околиць старовинного Острога і до новобудов міста енергетиків. На різних ділянках водосховища  багато заростів кущів та очерету. Саме такі умови сприяють нересту багатьох видів риб. Але не всі вони можуть розмножуватись самотужки. Принаймні білий амур та товстолоб. Розведенням різних видів риб вже більше двох десятків років займається дільниця біомеліорації гідротехнічного цеху.

Працівників цього підрозділу я зустрів на березі водосховища, де на великій території зосереджені ставки, у яких вирощується мальок. Вони готувались до такої важливої технологічної процедури, як зариблення.

За всіма процесами тут слідкує  начальник дільниці біомеліорації Олег Братенко. Свою професійну діяльність на дільниці біомеліорації  гідротехнічного цеху він розпочав дванадцять років тому. Про досягнення підрозділу можна почути схвальні відгуки від багатьох фахівців, які допомагають вирішувати  питання ефективного водокористування на водосховищі Хмельницької АЕС. Олег Миколайович разом зі своїми колегами  сприяє пропаганді турботливого ставлення до збереження та примноження рибних запасів.

- Наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю, - розповідає Олег Братенко, - вода для охолодження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати разом з іншими чинниками природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. У кожного виду риб, якщо сказати образно, свої завдання та фун­кції. Наприклад, білий амур здатний поїдати різні водорості і попереджає заростання рослинністю водного дзеркала. Дещо по-іншому поводиться товстолоб. Він пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків. Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє праця персоналу інкубаційного цеху, у складі якого виробничі приміщення, рибницькі ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення коропових та рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур).

Поки точилась розмова із досві­дченим рибником, його колеги вже підготувалися до вилову малька, який із ставка приплив з водою через шлюз у спеціальну сітку. Спочатку відбулось зважування наповнених молодою рибою відер, щоб визначити так звану середню їх «еталонну» вагу. А потім здійснюється їх звичайний підрахунок.

Рибники по черзі підносять пластикові ящики до водойми, щоб дати волю ще юним товстолобам, білим амурам, коропам. Риба швидко зникає у водоймі. Тут є де, як мовиться розгулятись, бо водосховище має загальну площу майже 22 квадратних кілометри. Його місцеві жителі інколи називають «руко­творним морем». У сильний вітер тут хвилі можуть досягати заввишки одного метра.

Серед працівників дільниці біомеліорації зустрів на березі найстарішого її працівника, який працює тут тридцять два роки. Це Вячеслав Груша.

- Кожного разу, коли беру участь у зарибленні, - ділиться враженнями ветеран виробництва, -  відчуваю особливу гордість за роботу нашого колективу. Ми сприяємо  примноженню рибних запасів!

Зариблення водосховища Хмельницької АЕС проходить на основі «Режиму рибогосподарської експлуатації», який  затверджено Інститутом рибного господарства УААН. Співпраця із цією установою у станційних рибників триває більше десятка років.

-У середині двотисячних років працівники нашої електростанції, - коментує начальник дільниці біомеліорації Олег Братенко,- стикнулись із проблемами інтенсивного розмноження молюска дрейсени, що створив фізичні перешкоди нормальній експлуатації теплообмінного обладнання. Тоді були розпочаті консультації із науковцями Інституту гідробіології та Інституту рибного господарства УААН. 20 грудня 2005 року був запроваджений «Режим рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Він був розроблений Інститутом рибного господарства Академії Наук України і погоджений з Подільським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області і затверджений начальником Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Згодом станційні рибники переконались у користі наукового підходу до регулювання розведення різних видів риб та примноження їх запасів. Тоді за рекомендаціями науковців працівники діль­ниці біомеліорації освоїли технологію вирощування чорного амура, який здатний поїдати молюски дрейсени на всіх фазах його розвитку. У покращенні технологічних параметрів  ставка-охолоджувача активну участь беруть усі наявні у ній види риб. Їх поповнення здійснюється двома шляхами – природним та технологічним. Такі види риб як товстолоб, чорний та білий амур у наших умовах не розмножуються. Тому доводиться поповнювати популяцію у лабораторних умовах.

За процесом зариблення водосховища  слідкували члени комісії із зариблення. Крім представників Хмельницької АЕС процес примноження рибних запасів на нашому водосховищі контролювали працівники органів рибоохорони – головні державні інспектори Хмельницькрибоохорони Олександр Федорчук та Віктор Фльонс,  начальник відділу Славутської РДА агропромислового розвитку Михайло Грицик. Серед інспекторів був і державний інспектор охорони навколишнього природного середовища Хмельницької інспекції екобезпеки Артем Ткач. Він, зокрема, відзначив, що на сьогодні Хмельницька АЕС є єдиним підприємством на Хмельниччині, яке займається примноженням рибних ресурсів. Цей енергетичний об’єкт і ставок-охолоджувач утворюють єдину природно-техногенну систему, функціонування основних елементів якої взаємопов’язані і взаємозумовлені. Зариблення дозволяє підтримувати стандартні параметри гідробіологічного режиму ставка-охоло­джувача, що забезпечують безпечну роботу діючих енергоблоків.

Олександр Шустерук

Фото автора

 

У Запорізькій області у водосховище випустили півтонни риби

У Запорізькій області почалося зариблення водойм. Про це повідомив начальник управління Держрибагенства у Запорізькій області Дмитро Чайка, передає 061.

20 жовтня на території Запорізької АЕС у Енергодарі в акваторію Каховського водосховища випустили півтонни товстолоба і карпа.

Білий товстолоб і карп допомагають утримувати водосховище у  чистоті, так як влітку, в період цвітіння води вони їдять синьо-зелені і бурі водорості, і таким чином очищають воду.

Також планується у найближчий час випустити мільйони мальків різних видів риб у Каховське та Запорізьке водосховища.

«Мелітопольські відомості»