Від модернізації до поновлення рибних ресурсів
Днями учасником традиційних щотижневих вівторкових зустрічей із представниками корпоративних ЗМІ став начальник гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС Віктор Турицький. Місцем для розмови він обрав територію поряд із найстарішим об’єктом на проммайданчику електростанції – пускорезервною котельнею, яку фахівці між собою називають лаконічно – «Пеерка».
Перший котел пускорезервної котельні та теплофікаційна установка у комплексі із допоміжним обладнанням запрацювали у жовтні 1982 року. Це дало можливість підтримувати оптимальну температуру як на території спорудження міста, так і на проммайданчику будівництва енергоблоків. Згодом було введено ще три теплові котли. У 1985 році запрацювали дві водогрійні установки. Згідно із технічною документацією, термін їхньої експлуатації був розрахований на двадцять років, проте у 2005 році був проведений комплекс робіт із продовження терміну експлуатації водогрійних котлів, а невдовзі було одержано дозвіл на їхню експлуатацію протягом восьми років. У 2012 році проводились процедури з продовження терміну експлуатації водогрійних котлів та допоміжного обладнання, розрахунковий термін яких – 30 років. Відтоді експертними організаціями проводяться постійні обстеження та позачергові технічні огляди з метою перепризначення нового терміну.
За словами Віктора Турицького, зараз пускорезервна котельня перебуває у стані чергування. Цьогоріч тут заплановано провести низку налагоджувальних робіт, основу яких складають капітальні ремонти котлів та допоміжного обладнання. Це потрібно для надійної роботи, регулярного проведення ремонтів та технічного обслуговування згідно із затвердженими графіками. Усі технологічні операції є важливими, бо пускорезервна котельня має бути повністю підготовлена до термінового введення в експлуатацію. Для цього потрібно постійно контролювати її стан, своєчасно проводити обслуговування та ремонтні роботи. Підвищенню надійності обладнання сприяє й те, що раніше працівникам пускорезервної котельні вдалося запровадити ефективну систему консервації котлів під надлишковим тиском пари від діючого енергоблока. Це дає можливість зменшити час на організацію подачі пари від котлів у колектор власних потреб електростанції, а також сприяє забезпеченню підтримання у належному стані поверхонь нагрівання у період «гарячого» резерву. За весь час роботи електростанції важко переоцінити значення пускорезервної котельні. Технологія вимагає її обов’язкову наявність на випадок непередбачуваної зупинки енергоблока.
Важливим етапом в експлуатації пускорезервної котельні є випробування кожного котла. Усе проводиться поетапно згідно із розробленою програмою. Під час випробування котлів є можливість пересвідчитись у хороших технологічних характеристиках при несенні встановленого навантаження з виробництва пари. Після завершення випробувань спеціалістами складається технічний звіт про виконану роботу, в якому є режимні карти на кожен із перевірених котлів. Випробування котлів проходить за участю оперативного персоналу всіх змін ПРК.
Віктор Турицький добре пам’ятає той період, коли пускорезервна котельня була введена в експлуатацію. Каже, що цей об’єкт став базою для створення цеху гідроспоруд, теплових і підземних комунікацій. Її робота дала змогу повноцінно проводити операції із будівництва і монтажу. Тривала в часі експлуатація єдиного на станції першого енергоблока, а згодом і другого, засвідчила, що пускорезервна котельня є надзвичайно важливим об’єктом. Особливо під час проведення планово-попереджувальних ремонтів.
Під час розмови Віктор Іванович розповів, що персонал гідротехнічного цеху обслуговує велику кількість різних інженерних комунікацій. Так, зокрема, на території проммайданчика Хмельницької АЕС знаходиться багато різних трубопроводів загальною протяжністю понад 120 кілометрів. Крім цього, є ще дренажні канали, насосні станції та намивна гребля, довжина якої складає понад 7 кілометрів. Усе потребує ретельного догляду та обстежень. Важливими є також процеси реконструкції та модернізації. Очільник гідротехнічного цеху задоволений тим, що його колеги готові до реалізації програми із заміни металевих трубопроводів на пластикові аналоги, бо це підвищує надійність систем та дає можливість заощадити кошти на аварійних ремонтах. Зараз колектив цеху готується до комплексної перевірки усіх гідротехнічних споруд, яка проводиться кожних чотири роки. Також буде відбуватись процедура підтвердження надійності трубопроводів на бризгальних басейнах.
Віктор Турицький також згадав про успішну роботу колективу дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС, яку було засновано через рік після пуску першого енергоблока. Основним її завданням є забезпечення оптимального біологічного та фізичного станів водойми-охолоджувача шляхом розведення цінних видів риб, які здатні здійснювати природну біомеліорацію. Наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охолодження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. Сама ж водойма-охолоджувач була створена на підставі проєкту, розробленого Київським відділенням проєктного інституту «Атоменергопроєкт», і передбачена для забезпечення технічного водопостачання та охолодження теплообмінного обладнання діючих енергоблоків. Віктор Іванович зауважив, що зараз у працівників дільниці біомеліорації відповідальний період – заготівля гіпофізу. Це важливо для проведення інкубації ікри та вирощування повноцінного малька для подальшого зариблення технологічної водойми.
Олександр Шустерук
Фото автора
