ВIД РЕКОРДУ ДО РЕКОРДУ
15 травня центр Луцька нагадував велику веселку, яка ніби опустилась долі після вранішнього дощу. Такому враженню сприяли вишиті рушники, які принесли лучани та гості міста, щоб взяти участь у традиційному, 7-ому Всеукраїнському фестивалі «Вишиті обереги єднання», автором проведення якого є заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький.
Під час підготовки до масштабного заходу організаторами було анонсовано, що жителі та гості міста матимуть можливість долучитись до встановлення рекордів під егідою національного проекту «Книга рекордів України».
Автор цих рядків є постійним учасником попередніх фестивалів «Вишиті обереги єднання» як представник Національного проекту «Книга рекордів України» і брав участь у засвідченні досягнень лучан. Кілька років тому на фестивалі вдалося викласти загальний вишитий рушник завдовжки один кілометр 610 метрів. Потім ніяк не вдавалось перевершити це досягнення. Автор проекту Віталій Іваницький запевнив, що для встановлення нового рекорду будуть спрямовані всі зусилля, але найголовнішим буде загальний патріотизм.
Під час оглядин вишитих рушників учасників фестивалю склалось враження, що потрапив у етнографічний музей просто неба. Тут рушники, оздоблені у класичному волинському стилі, неподалік - витвори, які уособлюють традиції вишивання на Закарпатті, Поділлі, Поліссі.
- Дуже приємно, що на пропозицію долучитись до фестивалю відгукнулись мешканці та гості Луцька, - констатує Віталій Іваницький. - Учасників не злякали набундючені хмари. І небо таки проясняється. Це є запорукою, що наш захід пройде без перепон. Цьому сприятимуть і молитви священнослужителів та семінаристів, які є активними учасниками дійства.
Людно на центральному міському майдані. Це не випадкові перехожі, а ті, хто прийшов на фестиваль зі своїм вишитим рушником аби виявити солідарність у пропагуванні наших народних традицій. Обабіч вулиці Лесі Українки розпочалось формування шеренги із вишитих рушників. Багато молоді, адже у Луцьку чимало навчальних закладів. Їх вихованці вирішили змістовно провести вихідний день.
Нарешті розпочалась церемонія визначення довжини загального вишитого рушника. Відтак важко обійтися без допомоги волонтерів, бо заміри потрібно робити на значній відстані. Підрахунки засвідчили, що цьогоріч учасники фестивалю спромоглися об’єднатися рушником загальною довжиною один кілометр 970 метрів. Це нове загальнодержавне досягнення, яке засвідчено у документах Національного проекту «Книга рекордів України». Саме про це було оголошено зі сцени. Автор проекту встановлення рекорду заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький отримав Диплом із засвідченням цього досягнення. Аналогічну відзнаку отримав і міський голова Луцька Микола Романюк. Потім черга дійшла до озвучення чергового досягнення лучан: було засвідчено, що на фестиваль прибуло 2 тисячі 730 учасників із вишитими рушниками. Такою масовістю демонстрації етнографічних атрибутів зараз не може похвалитись жодне село чи місто у нашій державі.
- Головна мета нашого фестивалю закладена у його назві – «Вишиті обереги єднання», - зазначив Віталій Іваницький. - Ми прагнемо об’єднати різних за віком, політичними уподобаннями людей не тільки на Волині, а й по всій державі. Вишиті рушники є оберегами нашого народу, ними прокладається шлях до справжнього об’єднання. Ми повинні жити у мирі та злагоді. Цьогорічний традиційний фестиваль має ще й благодійну місію – збір коштів на потреби жінок-вишивальниць, які потерпають від матеріальної скрути.
Фестиваль продовжився. Почергово на сцену піднімаються аматорські колективи Луцька та районних центрів Волинської області, даруючи присутнім самобутню творчість. Концерт продовжили професійні артисти. Гучними оплесками учасники фестивалю зустріли народного артиста України Василя Чепелюка, заслужених артистів України Аллу Опейду та Василя Волощука.
Під час фестивалю автор цих рядків знайшов можливість для спілкування із організатором фестивалю «Вишиті обереги єднання» Віталієм Іваницьким.
- Пане Віталію, у кожного міста є своя так звана візитівка. Рівне зібрало велику кількість людей у вишиванках. Кам'янець-Подільський частував гостей міста кавою із 300-літрової турки. А у вас вишиті рушники…
- Так, цей фестиваль став своєрідним брендом Луцька. До заходу долучаються представники влади, політики різних політичних уподобань, духовенство. Нам потрібно мати велику єдність, щоб протистояти політичним викликам територіального сусіда. Переконаний, що таке об’єднання можливе завдяки рушникам, які здавна вважаються оберегами нашого народу. На фестивалі діти за допомогою рушників виклали напис «Ні війні!». Це актуально завжди. Ми повинні робити все для того, щоб дітям не довелось згодом одягати не вишиванки, а бронежилети.
- Задоволені, що вдалося подивувати громадськість черговим рекордом?
- Встановлення рекордів – не самоціль. Але без них не обійтись. Вони засвідчують, що люди прагнуть постійного вдосконалення. Хай кожне місто, село прославиться своїм ексклюзивним рекордом. Життя тоді буде цікавим та різнобарвним. До речі, я часто пригадую два візити до Нетішина. Перший раз мені довелось засвідчити досягнення місцевих жителів, які розмінними монетами виклали восьмиметровий герб –Тризуб. Зібрані кошти були передані на лікування хворої дитини. А хіба забудеш той «Найбільший автограф у світі», який створили працівники Хмельницької АЕС?
Подивували мене і жителі Славути. Я був запрошений на церемонію презентації найбільшої у нашій державі лавки. Її довжина склала 213 метрів 12 сантиметрів. Це справді найбільша лавка в Україні, значно менший аналог завдовжки п’ятдесят метрів має лише Дніпропетровськ. А ще у Славуті впродовж тривалого часу проводили унікальну акцію «Вишиваємо прапор міста Славути разом». Для цього обрали біле полотнище розміром 128 на 86 см (площа більше 11,008 см2), на якому нитками зеленого, синього, червоного та жовтого кольорів вишивали прапор міста. Було попередньо підраховано, що на ньому майже 1 мільйон стібків. Цей прапор кілька років тому був презентований міським головою цього міста Василем Сидором на нашому фестивалі «Вишиті обереги єднання». Добрим справам не повинно бути меж.
Олександр Шустерук