Відкритість – принцип спілкування атомників
До діяльності Хмельницької АЕС постійно прикута увага представників громадських та політичних організацій, органів місцевого самоврядування, депутатів різних рівнів. Частими гостями енергетичного об’єкта є й журналісти, які представляють регіональні та загальнодержавні мас-медіа. Їх інтерес здебільшого торкається інформації про безпечність експлуатації діючих енергоблоків та заходи, які сприяють реконструкції та модернізації. Не оминають журналісти теми перспективи розвитку атомної енергетики, зокрема, й добудови третього та четвертого енергоблоків на промисловому майданчику Хмельницької АЕС.
Минулого тижня генеральний директор Хмельницької АЕС Адрій Козюра був дієвою особою медійного проекту програми журналістських розслідувань «Спостерігач» ТОВ «5 КАНАЛ ТВ», який представляє журналістка Олена Бондаренко. Розмова відбулася у форматі інтерв’ю, основною темою якого стали відомості про стан справ із добудовою третього та четвертого енергоблоків. Андрій Ростиславович, відповідаючи на запитання, повідомив, що після візиту на Хмельницьку АЕС Президента України є шанси щодо розвитку атомної енергетики. Зокрема на це вказує президентський «Указ про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики», яким Кабінету Міністрів України запропоновано внести у двомісячний строк в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти: про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції; про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму використання коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних блоків, що формується відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».
Керівництво «НАЕК «Енергоатом» активно включилось у підготовку цих законопроектів, щоб спільними зусиллями з урядовцями досягти позитивних результатів.
Генеральний директор ХАЕС журналісту «5-го каналу» роз’яснив важливість добудови нових енергоблоків, адже не за горами той час, коли виникне проблема виводу із експлуатації майже вісімдесяти відсотків потужностей атомної галузі через вичерпання їх ресурсу. Відтак введення в експлуатацію нових енергоблоків є необхідністю. Вагомим аргументом на користь атомної енергетики є те, що Україна, за підрахунками фахівців, має запасів сировини для виготовлення ядерного палива більше ніж на сто років.
Під час розмови Андрій Козюра торкнувся проблемних питань, пов’язаних із встановленням об’єктивних тарифів за відпущену електроенергію. Дисбаланс у цьому питанні призводить до фінансових проблем, ускладнення повноцінної господарської діяльності. Окремим блоком прозвучали відомості про необхідність реалізації проекту енергомосту «Україна - ЄС».
У ході розмови Олена Бондаренко звернула увагу на відкритість фахівців і керівництва Хмельницької АЕС у надані об’єктивної інформації і висловила надію на подальшу плідну співпрацю.
Як відомо, Хмельницьку АЕС відвідують не тільки вітчизняні представники ЗМІ, а й іноземні. Свого часу на проммайданчику побували журналісти японського журналу «Бунгей Шюнджу», який видається тиражем 460 000 екземплярів. Це журналіст Мацуо Хідеске і фотокореспондент Ямамото Шігекі. До складу іноземної делегації також увійшов представник Токійської ядерної компанії Акіра Йошімура. За їх словами, метою візиту стала підготовка публікації, яка б сприяла покращенню розуміння японським суспільством значення функціонування атомної енергетики.
Значна увага японських журналістів була прикута питанню впливу ХАЕС на довкілля. На основі статистичних даних було доведено, що виробнича діяльність електростанції за роки експлуатації не змінила екологічної обстановки в регіоні. Щодо рівня радіаційних викидів, то вони складають соті, а то й тисячні частини від допустимої норми. Представник Токійської енергетичної компанії поцікавився , чи оприлюднена інформація є секретною. Фахівці запевнили, що всі дані про різні напрямки діяльності ХАЕС є доступними для громадськості і вони постійно оновлюються на офіційному сайті електростанції. Гості також цікавились перспективами добудови третього та четвертого енергоблоків, а також концепцією розвитку атомної енергетики України.
Позаштатний журналіст газети «NRC», аспірант Королівської академії мистецтв, що в Гаазі, Піп Еркен темою свого дипломного проекту обрав розвиток енергетичного комплексу в Україні. Для ознайомлення із атомною енергетикою йому порадили обрати саме Хмельницьку АЕС. Під час візиту журналіст сказав, що мав можливість відвідати теплову та гідроелектростанції, останнім пунктом подорожі стала АЕС. На атомній електростанції побував вперше в житті. Хоча проектування та саме будівництво Хмельницької АЕС припадає на 70-80 роки минулого століття, станція виглядає як об’єкт досить сучасний і новий.
Іноземного гостя вразили масштаби споруди, він висловив своє задоволення від спілкування з експлуатаційниками. «Я зазначаю, що це дуже освічені і високопрофесійні люди, мають свої ноу-хау. Великим сюрпризом стало для мене, що енергетики не тільки фахово володіють своїм вузькоспеціалізованим напрямком роботи, а й добре обізнані з роботою всього цього гігантського механізму», - висловив свої враження Піп Еркен.
П’ять років тому Хмельницьку АЕС відвідав відомий французький журналіст Себястьян Гобер, який активно висвітлює політичне життя України у провідних світових ЗМІ. Він мав зустріч із керівництвом та провідними фахівцями електростанції. У ході спілкування він сказав, що метою його візиту є вивчення питання добудови нових енергоблоків в Україні, зокрема, на проммайданчику Хмельницької АЕС, та перспективи інтеграції у європейську енергетичну систему. Також іноземний журналіст цікавився надійністю фізичного захисту діючих енергоблоків.
Згодом Себастьян Гобер на повномасштабному тренажері скористався нагодою кілька хвилин відчути себе у ролі провідного інженера реакторної установки – поворотом ключа він «зупинив» роботу умовно діючого енергоблока. Це додало йому позитивних емоцій, бо ж майже усі журналісти дотримуються принципу – не переживеш, то й об’єктивно не напишеш.
В ході відвідин Хмельницької АЕС автору цих рядків випала нагода поспілкуватись із французьким колегою. З’ясувалось, що майже п’ять років Себастьян Гобер живе у Києві. Він представляє такі відомі французькі ЗМІ, як газета «Liberation», радіо «RFI», його статті друкуються у низці інших франкомовних видань. Основна тема публікацій – політичне життя в Україні та Східній Європі. Під час спілкування іноземний гість сказав:
«Хочу вивчити питання енергетичної незалежності України. Мене зацікавило прагнення України наростити енергетичні потужності за рахунок введення у експлуатацію нових енергоблоків в умовах, коли спостерігається певний надлишок електроенергії й частими є ситуації диспетчерських обмежень в роботі діючих АЕС. Фахівці Хмельницької АЕС мені роз’яснили, що Україна має думати про перспективу, бо ж згодом доведеться почергово виводити із експлуатації ядерні енергоблоки, у яких вичерпується встановлений ресурс. Ставиться питання про поступове об’єднання української енергетичної системи із європейською. Для себе дізнався, що від Хмельницької АЕС до польського міста Жешув у вісімдесятих роках прокладена лінія електропередач, яка знаходиться у законсервованому стані і після ремонту та модернізації здатна до подальшої експлуатації. Для мене також важливим питанням є фізична захищеність українських АЕС».
Аналогічними питаннями діяльності Хмельницької АЕС постійно цікавляться й журналісти регіональних видань. Нещодавно генеральний директор Хмельницької АЕС Андрій Козюра мав можливість оприлюднити основні напрямки діяльної електростанції для слухачів рівненської радіокомпанії «РАДІО-Трек». Саме така зустріч із журналістами вже вкотре показує відкритість атомників перед громадськістю. Достовірна інформація дає можливість заслужити довіру та розуміння, що майбутнє все ж таки за атомною енергетикою.
Олександр Шустерук
На знімку: під час інтерв’ю із журналісткою 5-го телеканалу Оленою Бондаренко
Фото автора