Нещодавно відділ роботи з громадськістю і ЗМІ Хмельницької АЕС розпочав новий комунікаційний проєкт «Запитай у генерального директора ХАЕС». Днями стартував пілотний випуск програми, який зібрав низку запитань, що надійшли від працівників атомної електростанції, жителів Нетішина, мешканців зони спостереження енергопідприємства. Вони стосувалися соціальної, економічної, екологічної тематики й мали на меті отримання неупередженої інформації з перших вуст. Зауважимо, що у зв’язку з воєнним станом деякі питання містять наразі закриту інформацію, тому громадяни повинні з розумінням до цього поставитися. До уваги читачів пропонуємо відповіді генерального директора ХАЕС Андрія Козюри.

ВЛАСНА ЛІНІЯ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ – МРІЯ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Одне із запитань, яке кілька разів повторювалося, стосувалося проведення лінії передачі електроенергії безпосередньо від ХАЕС до міста енергетиків. У зв’язку з частими відключеннями електроенергії в Нетішині містяни цікавляться можливістю мати власне джерело постачання е/е. На це запитання генеральний директор відповів досить вичерпно.

«Насправді, уже зроблена значна робота в цьому напрямку, і ми повинні чути й конструктивно спілкуватися з кожним жителем нашої громади, зони спостереження. Зараз Україна бореться за своє існування – як нація, країна, народ. Після масштабної руйнації ворогом об’єктів критичної інфраструктури країна стикнулася із новими воєнними викликами – відсутністю світла, тепла, води в домівках українців. Наслідком цього стали перебої в електропостачанні. Наразі споживання або потреба в ньому населення України забезпечується генеруючими потужностями нашої держави менше, ніж на 50 %. До моменту пошкоджень, спричинених ракетними ударами ворога, наша енергосистема виробляла надлишок е/е (Україна навіть продовжувала її експорт, завдяки синхронізації у березні минулого року української об’єднаної енергосистеми з континентальною європейською), проте нині – величезний дефіцит електроенергії. Крім того, стан енергомереж є критичним: енергетики стараються хоча б забезпечити можливість надання електроенергії споживачам у тих обсягах, які зараз є. Це надзвичайно важке завдання. Усі фахівці нашої галузі працюють над тим, аби зберегти енергетичну інфраструктуру хоча б у наявному стані.

Щодо тих зобов’язань, які Хмель­ницька АЕС на себе брала, то два короткотермінові заходи ми вже виконали, а саме: встановили автономні джерела електропостачання на об’єктах критичної інфраструктури з метою забезпечення населення Нетішинської міської територіальної громади водою, водовідведенням, теплопостачанням (у разі повного блек­ауту енергосистеми). Відповідно була реалізована окрема схема живлення від власних потреб електростанції об’єктів, які знаходяться поряд із ХАЕС і входять до єдиного з нею проєкту. Завдяки цьому зменшилося навантаження на міські мережі фактично в межах від 800 кВт до 1000 кВт. Це той обсяг електроенергії, який необхідний, і ми зараз співпрацюємо  із Хмельницьким обленерго, аби він був зарезервований і використовувався для потреб наших мешканців.

Більш довготривалий проєкт – окрема лінія електропередачі, яка б дала можливість заживити підстанцію міста Нетішина від розподільчих пристроїв Хмельницької АЕС. Було прораховано в рамках техніко-економічного розрахунку орієнтовну вартість – це сотні мільйонів гривень. Крім того, провели аналіз закупівлі потужного автотрансформатора. Насправді ситуація надзвичайно складна, тому що у світі подібне обладнання виготовляється майже вісім-дев’ять місяців, при умові укладеного договору. Наразі, враховуючи факт руйнування ворогом нашої енергосистеми, запити на трансформаторні пристрої надзвичайно великі. Їх просто не вистачає, адже попит переважає пропозицію, резерви інших країн теж вичерпані. Однак, ми не стоїмо на місці, а плануємо віднайти кошти, аби зайнятися проєктними роботами й підсилити схему електропостачання північного регіону Хмельниччини. Але з урахуванням загальної нестачі електроенергії в країні навіть позитивне розв’язання цього питання фактично не вплине на графіки відключень. Як приклад, на Рівненській та Південноукраїнській АЕС є лінії електропередач на підстанції міст-супутників, але містяни також живуть в умовах погодинних відключень електроенергії. Ситуація в країні складається так, що сьогодні йдеться про збільшення ліміту імпорту електроенергії».

«В Острозі ходять чутки, що часті відключення світла пов’язані з тим, що електроенергія з ХАЕС експортується в Європу, а нам не вистачає. Це дійсно так?».

«Абсолютна неправда. Це ще один маніпуляційний вкид, враховуючи те, що реальна генерація електроенергії в країні не покриває навіть половини її потреб. Україна не експортує електричну енергію. Тим більше Хмельницька АЕС, яка взагалі цього не може самостійно робити. Тому та інформація, яка розповсюджується в суспільстві, абсолютно неправдива».

СПІВПРАЦЯ ХАЕС ТА КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НЕТІШИНА

«Як ви бачите співпрацю Хмель­ницької АЕС і нетішинських комунальних підприємств, зокрема спеціалізованої медико-санітарної частини, функціонування і розвиток реабілітаційного відділення у цьому закладі?».

«Мені особисто, й усім працівникам ХАЕС хочеться, аби місто енергетиків було комфортним для проживання, для отримання тих чи інших якісних послуг. Реалії часу диктують нам свої умови: на перший план виходять потреби допомоги та підтримки наших воїнів. Тому вважаю, що наразі потрібно створювати більше можливостей для реабілітації та відновлення поранених бійців. Відрадно, що у нашому місті і військові, і мешканці, які цього потребують, можуть звернутися у лікувальний заклад і отримати відповідні послуги. Хмельницька АЕС співпрацює із керівництвом реабілітаційного відділення СМСЧ м. Нетішина, частково надала допомогу для нього, обговорила питання, які спільно можна було б вирішити. Зокрема, це стосується використання потенціалу відділу соціальних об’єктів ХАЕС. До прикладу, басейн ідеально підійде для проведення реабілітації поранених захисників. Ми завжди відкриті до співпраці та пропозицій, які зможуть покращити здоров’я та дух українських військових».

СЕРЕД ПРІОРИТЕТІВ ХАЕС – РОЗВИТОК СПОРТУ

ТА ПОКРАЩЕННЯ БЛАГОУСТРОЮ

«Коли буде завершено реконструкцію спортивної інфраструктури у місті, яка активно розпочалася минулого року?».

«Три роки тому, побачивши стан спортивних майданчиків, споруд та об’єктів, був неприємно вражений та здивований умовами, в яких займаються спортом наші діти, молодь. Ми розпочали проведення ремонтів у дитячих приміщеннях загального користування, в малій чаші басейну, зробили власними силами косметичний ремонт і у великому басейні, замінили освітлення, оновили плавальні доріжки. Війна внесла свої корективи, і наразі об’єкти ХАЕС використовуються для реабілітації поранених військових. Ми продовжуємо реалізовувати заходи з покращення матеріально-технічної бази: це відкриття ще одного футбольного поля, завершення робіт на відкритому баскетбольному майданчику, на тенісних кортах, зрештою, в поточному році вони почнуть функціонувати. Крім того, минулого року організували багато спортивних благодійних акцій та заходів з метою об’єднання суспільства. Під час них вдалося зібрати чимало коштів, за які придбали багато необхідного військовим (серед них є і працівники ХАЕС та їхні рідні) і передали на фронт. І надалі, безумовно, напрямок фізичного виховання, здорового способу життя – серед пріоритетів Хмельницької АЕС».

«Хто відповідає за автомобільну дорогу, що веде до ХАЕС? Її стан поганий, чи планується ремонт?».

«Щодня теж декілька разів їжджу цією дорогою і розумію обурення мешканців громади.

Автомобільна дорога №1 (а саме так вона називається) потребує капітального ремонту, бо довгий час використовувалася місцевими підприємцями, які видобували пісок і безконтрольно їздили нею. Враховуючи наші можливості, намагаємося підтримувати автошлях: відвели воду від дороги, крім того, минулоріч отримали проєкт на реконструкцію автодороги. Відповідно до нього має бути повністю замінено асфальтобетонне покриття, планується відремонтувати узбіччя, а також передбачені пішохідна та велосипедна доріжки до Хмельницької АЕС. У поточному році проєкт буде відправлено на експертизу, згодом вирішимо питання фінансування, адже дорога надзвичайно важлива для нашої громади і для ХАЕС».

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ: КОНКУРЕНТИ ЧИ ПАРТНЕРИ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ?

«Кілька років тому розглядалося питання будівництва сонячної електростанції біля ХАЕС. Яка наразі доля цього проєкту?».

«Так, дійсно, така можливість будівництва існувала: НАЕК «Енергоатом» було заплановано реалізувати так звані проєкти «Сонечко» поблизу кожної вітчизняної АЕС. Недалеко від проммайданчика Хмельницької АЕС є земельна ділянка площею 30 га для цих потреб. Однак проєкт був заморожений, бо, починаючи з 2019-2020 років, сонячна генерація стала конкурентом для атомної енергетики на енергетичному ринку. Причина у тому, що виробництво сонячної енергії залежить від денного максимуму сонцестояння. А це вимагає зниження генерації атомних електростанцій. Тому на той час проєкт був призупинений. Зараз ми знову повернемося до розгляду цього питання. Однак є певний нюанс: на земельній ділянці розташована високовольтна лінія, яка призводить до обмежень у використанні наділу. Є певні моменти, які потрібно проаналізувати, це стосується і стратегії розвитку».

«Чи буде повернено пільгові тарифи на електроенергію для жителів 30-км зони навколо ХАЕС?».

«Тарифи – тема, яка турбувала і буде турбувати усіх споживачів. Електроенергія – це продукт, який має певну ціну. Відповідно, починаючи з 2021 року і враховуючи воєнний стан, продовжені ті нарахування, які наразі діють: 1, 44 грн – до 250 кВт*год, і 1,68 – понад 250 кВт*год. Що стосується цього тарифу, то він абсолютно не покриває видатки, які зараз несуть генеруючі потужності. НАЕК «Енергоатом» відшкодовує різницю від реальної вартості електроенергії і тієї, яка надається споживачам, витрачаючи на це десятки мільярдів гривень. Тому, чесно кажучи, я не впевнений, що пільговий тариф буде повернений для жителів зони спостереження. Нехай хоча б залишиться на нинішньому рівні».

ДОБУДОВА ХАЕС ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ БАЧЕННЯ СУСІДІВ

«Що корисного дасть добудова кількох енергоблоків жителям Славутської громади?».

«Особисто для кожного, хто може взяти участь у будівництві та подальшій експлуатації, – це професійна реалізація та можливість стабільної, добре оплачуваної роботи. Для громади – це розвиток. Прогресує країна – має поштовх до розвитку і громада. Це можливість кроків вперед науки й сучасних технологій, це конкуренція на світовому ринку, це залучення до роботи вітчизняної галузі, це, врешті-решт, потужний розвиток економіки та здобуття енергонезалежності, за яку ми сьогодні теж боремося. Це надходження коштів у бюджети різного рівня, аби фінансувати й пенсіонерів, і військових, і низку інших напрямів. Це тепло, світло й комфорт в оселях кожного з нас. Кожний новий подібний проєкт має у своєму складі і розвиток соціальної сфери, в тому числі й громад зони спостереження».

«Чи можна буде працевлаштуватися на Хмельницьку АЕС, яка буде добудовуватися, мешканцям сусідніх міст і сіл?».

«Для того, щоб розпочати будівництво, нам необхідна наявність близько двох тисяч працівників. У кожного є шанс і можливість працевлаштуватися на Хмельницьку АЕС, але для цього потрібно мати певні знання, життєві навички. Процедура абсолютно відкрита: потрібно направити резюме на електронну адресу ХАЕС, пройти співбесіду та певний етап перевірки».

«Як на ХАЕС поводяться із відпрацьованим ядерним паливом? Куди його відправляють?».

«Воно знаходиться там, де це передбачено проєктом. Порушень поводження з відпрацьованим ядерним паливом на жодному з майданчиків вітчизняних АЕС немає, крім того, за цими питаннями стежать представники МАГАТЕ, які наразі перебувають на усіх українських атомних електростанціях. Це стосується і свіжого, і відпрацьованого ядерного палива, і багатьох безпекових аспектів. У росію відпрацьоване ядерне паливо не вивозиться уже декілька років. Відповідно ці питання вирішуються в рамках чинного законодавства».

«ХАЕС справді відмовилася від російського палива, і наскільки вистачить того, яке уже придбане?».

«Ядерне паливо в країні-агресорці не закуповується. Звичайно, ліцензіат використовує те, яке уже придбане раніше, і його достатньо, аби забезпечити генерацію наших енергоблоків. Програма диверсифікації ядерного палива давно розпочата, діє, і в її рамках ми відмовляємось від використання російського ядерного палива».

«Чи відмовилася ХАЕС від російського проєкту добудови третього енергоблока?».

«Зауважу, що це не російський проєкт, а колишнього Радянського Союзу. І хочу додати, що такі проєкти експлуатуються не лише в росії, а й в державах Східної Європи, Азії. Відповідно технології радянського мільйонника ВВР-1000 використовуються у світі донині. Щодо добудови енергоблока №3, то його потрібно завершувати в рамках раніше передбаченого проєкту. Звісно, ми будемо виконувати роботи з урахуванням заміни комплектуючих та диверсифікації, без участі рф».

«Чи вистачить води для охолодження шести енергоблоків ХАЕС?».

«Наша технологічна водойма може забезпечити охолодження потужності у розмірі 3-4 ГВт. Це відповідно 3,5 енергоблоки. Є попередні розрахунки й рішення щодо будівництва струменероздільної дамби, яка б збільшила шлях проходження води для охолодження. Відтак зможемо покращити можливості для того, щоб забезпечити роботу тих енергоблоків, які планується збудувати на нашому майданчику. Також є й інші рішення, які можливі для покращення охолодження циркуляційної води».

«ТРИ РОКИ – ЯК ОДИН ДЕНЬ»

Запис медійного проєкту за участі генерального директора ХАЕС Андрія Козюри відбувся напередодні третьої річниці з моменту призначення його очільником енергопідприємства. Тому громадськість не могла оминути питання досягнень і звершень на керівній посаді, і справ, яких не вдалося здійснити.

«Так, три роки минуло, як один день. Першочергово мене призначили, аби вирішити проблему щодо ротора генератора на першому енергоблоці. Ми її успішно вирішили: самостійно відремонтували агрегат і тим самим для себе підтвердили, що ми – єдиний колектив, якому під силу справитися із завданнями будь-якої складності. Насправді і собі, і колективу, вкотре доводжу: невирішених питань немає, є складнощі, які супроводжують, і які самі собі створюємо. Наша задача така: бачимо проблему – знаходимо шляхи її вирішення. Лише у цьому напрямку ми повинні рухатися. Серед моїх пріоритетів у роботі – безпечні умови праці на виробництві, стан робочих місць, обладнання. Ми розв’язали довготривале проблемне питання із колективним договором – останні два роки він виконується у повному обсязі. Персонал атомної електростанції забезпечений засобами індивідуального захисту, спецодягом та спецвзуттям. Звичайно, хочеться зробити ще більше, вірю, що з нашим колективом ми усе, що запланували, втілимо. Завдань багато, а воєнний стан – це черговий величезний виклик. Однак, паралельно із щоденними обов’язками, працівники ХАЕС допомагають Збройним силам України. І це ще раз підкреслює, що ми – єдині, згуртовані і непереможні», – резюмував на завершення Андрій Козюра.

Тетяна Степанюк