Вік проектний спливає

Енергоблок №1 Хмельницької АЕС у списку «ветеранів» української атомної енергетики і ми впритул наблизилися до його 30-річчя. Оскільк­и з будівництвом нових потужностей ніяк не складається, а теплові та гідроелектростанції забезпечити електроенергією промислових і побутових споживачів не в змозі, необхідність пройти шлях продовження терміну експлуатації вже діючих енергоблоків стає незворотною.

Процес, як кажуть, уже пішов, адже комплекс заходів із заміни необхідного обладнання тривалий, він, як мінімум, потребуватиме трьох років роботи проектантів, виробників обладнання, монтажників, налагоджувальників та ремонтників.

Плануванням і супроводом робіт із заміни обладнання, що вичерпало свій ресурс і не відповідає чинним­ нормативним вимогам, займа­ється відділ модернізації і реконструкції Хмельницької АЕС. І в розмові з його начальником О.П.Косіком (на знімку) ця тема була провідною.

Вітчизняні атомники вже мають досвід підготовки енергоблоків до повноцінної експлуатації у понад­проектний термін. Як приклад, Южно-Українська АЕС. Усі заходи при продовженні терміну експлуатації енергоблока №1 нашим колегам вилилися в солідну суму витрат – 2.4 мільярда гривень. І це до підвищення курсу долара! Втім, якою б хиткою не була ситуація на валютному ринку, наш перший мільйонник готуватимуть до подальшої роботи. Є відповідні плани, переліки обладнання, яке підлягає заміні.

Практика інших АЕС, де вже отримали дозвіл на продовження експлуатації енерго­блоків, показує, що неодмінною умовою для цього є повне виконання всіх заходів, передбачених Комплексною (зведеною) програмою підвищення рівня безпеки енергоблоків. В іншому випадку Державна інспекція з ядерного регулювання України та інші наглядові органи такого дозволу не дадуть.

Нагадаємо, що К(з)ПБ затверджена Постановою Кабінету Міністрів України, її термін дії – 2011-2017 роки. Щоправда, наприкінці вересня Кабмін продовжив цей термін до 2020 року, адже в силу тривалості конкурсних процедур на закупівлю обладнання, його виготовлення тощо стало нереальним виконання програми у раніше визначені часові рамки.

Відповідно до К(з)ПБ, на кожному нашому енергоблоці необхідно виконати по 89 заходів. Частина з них вже реалізована в рамках інших програм: блок №1 – 24, блок №2 -39. З моменту початку дії К(з)ПБ на енергоблоці №1 виконано 11 заходів та на енергоблоці №2 – 8 заходів.

- Олександре Петровичу, за рахунок яких коштів виконуються заходи, передбачені К(з)ПБ?

- Як за кредитні кошти – ЄБРР і Євратому, так і за власні. Якщо брати поблоково, ситуація виглядає наступним чином. На першому енергоблоці за кошти кредиторів має бути виконано 25 заходів, за власні – 35. На другому це 10 і 38 відповідно. При цьому слід відзначити, що кредитні кошти використовуються лише для закупівлі основного обладнання, а виготовлення проектної документації, закупівля матеріалів, виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт – це власні кошти компанії.

- Що найвагоміше із Комплексної програми виконано в поточному році?

- Основна частина фінансових витрат припала на будівництво розподільчого пристрою власних потреб, над чим працювали не один рік. При завершенні планово-попере­джувального ремонту на першому енергоблоці РПВП введено в експлуатацію.

- На порозі рік 2016-й.

- У нас розроблена інвестиційна програма (з 2016 по 2020 р.) з виконання заходів, включаючи К(з)ПБ. Вона сформована й направлена у НАЕК «Енергоатом», де вже пройшла затвердження і разом з іншими обгрунтовуючими документами буде направлена компанією на розгляд НКРЕКП. Чекаємо на рішення Національної комісії, і тільки після отримання лімітів фінансування на 2016 рік можемо братися за виконання першочергових заходів, які впливають на безпеку.

Ольга Сокол

Фото Віктора Гусарова