З імпульсом відповідальності

Важко порахувати, скільки разів автору цих рядків під час виконання професійних обов’язків довелось зустрічатись із начальником цеху теплової автоматики та вимірювань Валентином Самцовим. Розмови завжди носили діловий характер. Часто ловив себе на думці, що маю справу із компетентною та відповідальною людиною, яка вболіває за позитивний результат у щоденній відповідальній роботі. По-іншому й не може бути, бо ж багато­чисельному колективу цеху довірен­а особлива місія – забезпечувати на­дійну роботу різних систем, агрегатів електростанції, від яких залежить безпека діючих енергоблоків.

Все розпочалося із наказу під №72-к від травня 1983 року, який видав тодішній директор споруджуваної Хмельницької АЕС Олексій Троценко. Очолити під­роз­діл довірили Владиславу Гордієнку. Формувались лабораторії, служби, змі­ни. В числі перших фахі­ців був і Валентин Самцов, якому у1987 році запропонували посаду заступника начальника цеху теплової автоматики та вимірюван­ь. Через п’ять років він взяв на себе повну відповіда­льність за діяльність підрозділу.

Валентин Миколайович гордиться, що в колективі ЦТАВ основу складають висококваліфіковані фа­хівці  з базовою освітою і великим професійним досві­дом. Керівник також не раптово піднісся до нинішньої посади. Професійну діяль­ність почав 1967 року на Сибірському хімічному комбінаті міста Томськ-7 електрослюсарем 5 розряду з ремонту та обслуговування засобів автоматики та вимірювань. Після закінчення Томського політехнічного інституту отримав призначення інженера хімічної групи хімкомбінату. Далі нові щаблі. Лише Хмельницькій АЕС присвятив тридцять три роки життя. 1997 року за внесок у безпечну роботу підрозділу досвідчений фахівець удостоєний почесного звання «Заслужений енергетик України».

Валентин Миколайович пригадує, як формувався штат праців­ників і згодом виникла необ­­хід­ність у створенні ремонтної служби. Вона базувалась на основі групи з ремонту й обслуговування контрольно-вимірювальних приладів пускорезервної котельні, яка до того входила до складу електроцеху і налічувала 18 електрослюсарів. Її очолював Володимир Баран. Багато органі­заційних питань було покладено на заступника начальника цеху з ремонту Романа Яськіва. На початку 1985 року до складу служби увійшли лабораторія зовнішніх систем інформаційного забезпечення під керівництвом Миколи Бєлкіна та лабораторія АСРіДУ на чолі з Миколою Панішевим. Того ж року прийшов у колектив його майбутній очільник Віктор Красілов, якому в ранзі заступника начальника цеху підпорядкували  службу експлуатації. Згодом у цеху ТАВ змінювались виробничі функції, зростала чисельність.

Нині поряд із Валентином Самцовим успішно вирішують виробничі завдання його заступники Ярослав Шапольчук, Віктор Карпеш, Михайло Біліковецький, Анатолій Дембі­цький, Володимир Свиридюк, Петро Іщенко. Під їх керівництвом успішно проводяться роботи з екс­плуатації, ремонту, монтажу систем та обладнання. Якщо лаконічно окреслити напрями виробничої діяльності цеху теплової автоматики та вимірювань, то всеодно не обмежишся кількома рядками. Фахівці опі­куються операти­в­ним і технічним обслугову­ван­ням, ремон­том, реконструкцією та мо­дер­нізацією систем і обладна­ння авто­матизованих систем управління технологічними процесами. До проведення цих робіт причетні працівники дільниць з ремонту­ автоматичних систем регулювання та дистанційного  управління; з ремонту засобів вимірювань температурного контролю та спецвимі­рю­вань; з ремонту засобів вимірювань рівня, витрат, тиску; з ремонту та обслуговування засобів автоматизації зовнішніх об’єктів; з ремонту та обслугову­вання технологічних захис­тів, блокувань та сигналізації; з ремонту засобів обчислювальної техніки; служби з обслуговування систем управління захисту реактора та ремонту верхнього блока, в яку входять: дільниця з ремонту механічної частини систем управління захисту реактора та дільниця з ремонту електричної частини систем управління та захисту; лабораторії  програмного забезпечення та систем внут­рі­шньореакторного контролю. Для повноцінного функці­онування цих підрозділів залучається і загальноцеховий персонал, який займається вивченням та оцінкою потреб у відповідному обладнанні, матеріалах та запчастинах, також слідкує за ефективним використанням робочого часу, плинністю кадрів тощо.

За вимогами часу

За 35-річну історію персонал цеху виконав великий обсяг робіт з рекон­струкції і модернізації обладнання АСУ ТП, заміну на обох енергоблоках застарілого обладнання на сучасні складні програмно-технічні комплекси, в тому числі й українського виробництва. Тісна багаторічна­ співпраця склалася, зокрема, із сєверодонецьким «Ім­пульсом», кірово­градським «Раді­єм», харківським «Монолітом», чеською фірмою «Шкода»­, монтажними та пуско­на­ла­го­джувальними організаціями «МУ-13», «МУ-6», «Атоммонтажсервіс», «Приладсистема», «Тех­енерго».

Важливим етапом в історії цеху теплової автоматики та вимірювань була підготовка до пуску другого енергоблока. У ході передпускових заходів спеціалісти підрозділу розробили і узгодили із регулюючим органом рішення «Про склад технічних засобів автоматизованої системи управління технологічним процесом при введенні в експлуатацію блока №2 ХАЕС», в якому визначений перелік обладнання і систем, що потребують заміни після пуску. Успішно замінили технічний комплекс АЗ-ПЗ. Процес повного оновлення стосувався і автоматичного регулятора потужності реактора, пристрою розвантаження і обмеження потужності реактора.

Ще перед пуском другого енергоблока Кабмін затвердив «Програму проведення заміни підсистем АСУ ТП енергоблоків з ВВЕР-1000, ВВЕР-440 на 2000-2006 роки», вона стала складовою «Комплексної програми модернізації і підвищення безпеки енергобло­ків атомних електростанцій України». На основі цих документів на першому енерго­блоці було проведено ряд заходів. Спеці­алісти цеху теплової автоматики та вимірювань брали участь у виконанні робіт із захисту запобігання розущільнення теплообмінника автономного контура голо­­вних циркуляційних насосів, а також у модернізації системи продування парогенераторів та заміні  регулюючих клапанів на живильні клапани парогенераторів типу «Диск». Ретельної підготовки вимагав комплекс заходів із заміни обладнання системи внутрі­шньореакторного контролю, управляючої об­чис­лювальної системи, кабельних гер­мопроходок, кін­це­вих вимикачів, електрифікованих приводів арматури тощо. Великий комплекс робіт із модернізації був проведений і на другому енергоблоці.

Спеціалісти цеху теплової автоматики та вимірювань у 1998 році взяли участь у масштабній заміні системи групового і індивідуального управління органами регулювання (СГІУ – М) на першому енергоблоці. У 2003 році замінена інформаційно-обчислювальна система для другого енергоблока, яка має робочу назву «Комплекс ХАЕС-2», тоді ж почалася планомірна робота із технічного переоснащення обладнання АСУ ТП на якісно нові програмно-технічні комплекси. До речі,  Хмельницька АЕС стала першою, де було змонтовано  СГІУ-М і ПТК ІОС «Комплекс ХАЕС-2». Жоден планово-попереджувальний ремонт першого та другого енерго­блоків не проходить без виконання заміни обладнання, яке відпрацювало свій ресурс, або морально застаріло.

В рамках реалізації програми з підвищення безпеки діючих енергоблоків в Україні під час проведення ремонтних кампаній на другому енергоблоці встановлено новий програмно-технічний комплекс автоматичного регулювання систем безпеки, виготовлений вітчизняним заводом «Імпульс». Монтажні робо­ти здійснила підрядна організація «Атоммонтажсервіс». До пуско-налагоджувальних робіт була залучена фірма «Техенерго». Поряд із пред­ставниками підрядних організацій під час пусконалагоджу­ва­ль­них робіт трудились і спеціалісти дільниці автоматичного регулювання та дистанційного управління цеху теплової автоматики та вимірювань, якою опікується Віктор Лєкомцев. За його словами, до роботи на новому обладнанні були залучені досвідчені спеціалісти цеху, серед яких начальник лабораторії автоматичних систем регулювання Олександр Довганенко, інженери Володимир Цибульський, Роман Кравчук, Віталій Шишук. Сьогодні новий програмно-технічний комплекс відпові­дає міжнародним стандартам з ядерної безпеки.

Курс на продовження «життя»…

Про реконструкцію та модернізацію на Хмельницькій АЕС у цеху теплової автоматики та вимірювань можуть розповідати довго, бо цей процес постійний. Його спеціалісти розуміють значення заходів, направлених на підвищення безпеки експлуатації діючих енерго­блоків. Зараз велика увага прикута до реалізації низки заходів з продовження терміну експлуатації першого енергоблока. За словами заступника начальника з ремонту цеху теплової автоматики та вимірювань Михайла Біліковецького, на першому енергоблоці буде проведена заміна уніфікованого комплексу технічних засобів­ автоматизації на сучасний програмн­о-технічний комплекс керуючих систем безпеки. Також планується заміна систем управління дизель-генераторами на програмно-технічний комплекс керування дизель-генераторами підприємства «Хартрон». Також буде встановлено обладнання управління нормальною експлуатацією систем, що важливі для безпеки, реакторного та турбінного відділень. Це розпочнет­ься цьогоріч під час ремонтної кампанії на першому енергоблоці. Нині триває ретельна під­готовка до реалізації запланованої програми з модернізації.

Не хлібом єдиним

Кожного разу під час спілкування із працівниками цеху теплової автоматики та вимірювань переконуєшся, що вони компетентні не тільки як фахівці технічного спрямування, але цікаві по життю особистості із своїми вподобаннями, захоп­леннями. Представники під­розділу є активними учасниками Спарта­кіади, яка проводиться під егідою адміністрації та профкому електростанції. Серед активістів фізорг Максим Штойко, електро­слюсар Микола­ Маліновський, майстер Юрій Приймак, провід­ний інженер Віктор Конопацький, електрослюсар Се­ргій­ Козловський. Усі вони удостоєні уні­кальної відзнаки «Лицар спорту ВП ХАЕС». До речі, Максим Штойко є гравцем нетішин­ської волейбольної команди «ХАЕС-НАЕК», якій вдалося­ пробити шлях у вищу аматорську лігу.

Від початку створення «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» його роботу активно коригує очільник клубу електрослюсар Сергій Онищук. Він пишається вдалими виступами місцевих рибалок-аматорів поза межами Нетішина. У системному підході до опанування сучасних тенденцій у риболовлі подає особистий приклад. Команда станційних прихильників риболовлі «засвітилась» на Всеукраїнському рівні. Представники нашого підпри­ємства взяли участь у VI Спарта­кіаді працівників морського транспорту України зі спортивної риболовлі, яка відбулася у гирлі Дніпра на території бази дитячого оздоров­чого табору «Фрегат» села Кізомис Білозерського району Херсонської області, і вибороли перше загально­командне місце.

До когорти колекціонерів належать начальник дільниці засобів обчислювальної техніки Микола Пав­ленко,  майстер Олександр Хоружий, які цікавляться новинками у сфері нумізматики і мають грунтовні та пізнавальні колекції сучасних та старовинних монет. До речі, вони були активними учасниками  проведення виставок, організованих Нетішинським міським краєзнавчим музеєм. Микола Григорович зібрав цікаву колекцію українських монет, які почали карбуватись після проголошення Незалежності України. Він активно пропагує знання із різних напрямків нумізматики та боністики­.

В колективі працювали і працюють знані фахівці, відзначені за плідну працю урядовими нагородами. В їх числі кавалери ордена «За заслуги» ІІІ ступеня Олександр Ігнатов, Сергій Плотніков та Григо­рій Козачук,  «Заслужені енергетики України» Микола Бєлкін, Валентин Самцов, Олександр Ігнатов  та Михайло Біліковецький. Чимало праці­вників цеху удостоєні нагород Кабінету Міністрів, Мінпаливенерго України, ДП НАЕК «Енергоатом», Хмельницької обласної держ­ад­мі­ні­­страції, відзнак «Почесний енергетик України», «Відмінник енергетики України», «Заслужений працівник атомної енергетики», «Почесний працівник атомної енергетики», «Відмінник атомної енергетики».

Олександр Шустерук

Фото автора та Олексія Дячина