Вітру не буде, треба гребти руками

Це одне з правил, яким послуговується Оксана Василівна  Кононюк у повсякденні, бо сподівання на когось зазвичай призводять до розчарувань. А їй не хочеться у цьому буремному світі зайвих негараздів, якими  густо пересипана історія окремої особи, певних суспільних прошарків та й цілих народів. Якщо за всю громаду вона відповідальності не несе, то за певну ділянку роботи відповідає, як мовиться, по всій строгості закону. Вона директор міського краєзнавчого музею, до формування якого доклала рук, за функціонування якого несе відповідальність. Це для сторонньої людини музей – тихе болото. Повна нісені­тниця, бо життя у подібних закладах не менш насичене, ніж у школі чи на промисловому виробництві. В колективі трудяться люди з особливим інтелектом, багажем знань, життєвими надбаннями, з тонкою душевною організацією, що потребує гарного резонансу у відповідь, аби не заглушити бажання винайти щось таке, про що інші не здогадуються.

Вона за освітою і покликанням педагог. Виросла в родині сільських вчителів, і свій шлях торувала за цим напрямком. Свого часу абревіатуру К-ПДПІ (Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут), який вона закінчила 1993 року,  розшифровували як, «куди підеш, дурню, після інституту». Проте, треба визнати, що філологів там готували пристойних. Оксана потрапила після вузу у ЗОШ №1 міста Нетішина і входила до числа педагогів, яких люблять діти, до яких з повагою ставляться батьки. Проте, не лише флексії та парадигми слів хвилювали її наповнену знаннями голову. Оксану приваблювала Історія і Краєзнавство, як складові пізнання свого роду, як можливість поширення знань серед людей, яким небайдуже, що відходять у минуле, як непотрібні, предмети побуту, наукові здобутки, люди.

 З 2001 року вона завідуюча науково-освітнього відділу Нетішинського міського краєзнавчого музею. Далі – керівник закладу.

- Становлення краєзнавчого музею можна умовно розділити на періоди. Перший – власне ідея створення і нагромадження експонатів. Другий – повноцінне функціонування. Все робилось за умови постійних пошуків та консультацій. Знаходились  скептики, які мали сумнів щодо  можливостей нетішинських ентузіастів.  Фундатор експозиції, Галина Йосипі­вна Фурманчук, змогла розвіяти той скептицизм, - зазначає О.Кононюк.

Проте, найголовніші в закладі, - люди. Кожен працівник – цілий світ. Це стосується родини дослідників старовини Василя Йосиповича та Тараса Васильовича Вихованців, старших наукових співробітників  Світлани Іванівни Головко, Зої Петрівни Тунцевої, наукових співробітників  Віктора Степановича Войковського, Валерія Володимировича Походонька, Оксани Миколаївни Іванець, Ганни  Анатоліїївни Лотоцької, Наталії Анатоліївни Горячової, Лариси Володимирівни Хмелюк – головного зберігача фондів, технічного персоналу.

 Заспівувачем виставкової діяльності є керівник закладу. На її плечі лягають турботи з визначенням колекцій, які демонструватимуться, домовленості між установою та відпові­дальними особами щодо тривалості демонстрації експозиції, питання зберігання, доставки тощо.

Чаклуном, що роз’єднані предмети сформує у єдину композицію є Валерій Володимирович Походонько. У творчих суперечках вони доходять консенсусу під час формування виставок. А вони настільки різноманітні за тематикою та значимістю. Приміром, разом з музеєм книги Острозького музею-заповідника влаштовувались презентації однієї, але унікальної книги. Побачити інкунабули і почути про них компетентну думку – таке для провінційного музею висока розкіш. Прекрасно співпрацюють музейники з колегами Волинського державного музею-заповідника. Принаймні, запам’ятались вироби зі шкіри, колекції з дерева.

А скільки чудових експозицій представлено за ці роки місцевими збирачами. «Дембельський альбом», «Світ захоплень працівників ХАЕС», «Волинське весілля», вишивані сукні, збирачі монет, художники міста, «Шанувальники Дагера», «Косміаді у Нетішині»…

Галерея Арт-Пласт, яка є органі­чним доповненням постійної експозиції музею, знайомить нетішинців із творчістю надзвичайно талановитих людей міста і Волинського краю. Тут відбуваються заглиблення у такі творчі пласти, яким позаздрять обласні музеї.

За ініціативи Оксани Василівни були надруковані дві збірки творів місцевих авторів «Нетішинських талантів дивоцвіт», видруковано вже п’ять номерів «Вісника Нетішинського краєзнавчого музею», який демонструє наукові дослідження працівників закладу і непересічних людей краю.

Оксана Василівна докладає великих зусиль, аби фонди поповнювались значущими, цінними експонатами. Не далекий той час, коли за кількістю і якістю основного фонду музей підніметься на черговий щабель у табелі про ранги.

Жителям Нетішина є підстави для гордості за міський краєзнавчий музей. Цей заклад  став відомий бага­тьом науковцям  нашої держави та знаний за  межами України.

У  експозиційних залах загальною площею тисяча квадратних метрів розміщено понад дві тисячі експонатів. Це документи, монети, банкноти, нагороди, колекції мінералів, зразки флори, фауни, старовинні вироби народних умільців, ужиткові  та етнографічні речі. Особливе місце відведене історії міста Нетішин та Хмельницької АЕС. На фотодокументах можна побачити обличчя людей, що стали хрещеними батьками будівництва, монтажу на всіх важливих об’єктах. Кожна експозиція оформлена тематично із поєднанням сучасного дизайну.

При цьому музей  міста енергетиків здобув неофіційну оцінку – «живий», бо тут постійно проводять цікаві виставки, зустрічі з видатними та неординарними людьми. Кожна подія має позитивний резонанс у відвідувачів, представників мас-медіа. Не випадково кілька років тому керівника закладу Оксану Василівну Кононюк в рамках конкурсу «Жінка року» було відзначено у номінації «Золоте серце». Нагороджена вона  Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України, іншими віднаками. Бо послідовно, негаласливо, цілеспрямовано, повсякденно несе високу місію прищеплення історичної пам’я­ті молодому поколінню, вертає загублені в часі і просторі діяння предків для сучасників.

Музей дійсно живий, бо шукає власні форми спілкування з відвідувачами. Тут проводять уроки словесники та історики, ботаніки та природознавці. Тут започатковано «Літературну кав’ярню», що збирає на гостини творчих людей. Тут навіть можна скуштувати вареників, бо у такий спосіб доносяться знання про українську кухню, побут волинян.

Окремим напрямком діяльності музею є співпраця з середніми освітніми та дошкільними виховними закладами. З цією метою підготовлено програми “Музей-школі”, “Музей – для дошкільника” та “Лабораторія молодого дослідника”. Співробітники музею виступають перед аудиторіями з лекціями, проводять семінари та круглі столи. В музеї відбуваються вечори, музичні салони, тематичні виставки, презентації. З метою розвитку дитячої творчості, заохочення регіональних історичних та етнографі­чних студій музей оголошує конкурси, у яких охоче беруть участь як школярі, так і діти дошкільного віку.

Надзвичайно тісні стосунки музейників з колективом Хмельницької АЕС. Зауважимо, що колектив музею скористався можливістю відвідати станцію, аби познайомитись tet-a-tet з виробництвом найбільшого підприємства краю. Після цього науковим працівникам стало набагато простіше розповідати відвідувачам про експозиції, які відображають діяльність  станції, про структуру ХАЕС, здобутки її працівників.

В центрі експозиції залу про ХАЕС модель ядерного енергоблока типу ВВЕР – 1000, що експлуатуються на ХАЕС. Тут коротко, але яскраво розповідається про непересічних людей, що стали славою міста, його маяками.

Нехай попутний вітер час від часу напинає паруси закладу, що ним опі­кується Оксана Василівна Кононюк.

Віктор Гусаров

Фото з архіву редакції

 

 

 

 

Шановна Оксано Василівно!

Щиро вітаємо Вас з Днем народження!

Все Ваше трудове життя присвячене важливій справі – збереженню і примноженню культурної спадщини нашого краю. Уміло поєднуючи невтомну працю, талант організатора, принциповість і чуйність до людей, Ви здобули повагу і авторитет серед колег. Весь свій хист, непересічний талант, вогонь палкого серця, щиру любов віддаєте роботі та колегам.

Ми щиро вдячні за те, що у своїй діяльності не оминаєте увагою і примножуєте славу нашого підприємства. Адже не всі мають можливість відвідати Хмельницьку АЕС, а саме під Вашим керівництвом пропагується безпечна та стабільна робота важливого  стратегічного об’єкта держави.

З нагоди ювілею зичимо Вам міцного здоров’я на довгі роки, сонячних і радісних днів, сповнених щастям здобутого. Довголіття Вам, добробуту і радості, миру і злагоди!

З повагою, від імені колективу ВП ХАЕС

Генеральний директор М. С. Панащенко