ВОДНI РЕСУРСИ ПiД ПИЛЬНИМ ОКОМ НАУКОВЦiВ
На Хмельницькій АЕС відбулась підсумкова нарада щодо участі співробітників Інституту гідробіології Національної академії наук України - доктора біологічних наук, професора Олександра Протасова та кандидата біологічних наук Анжеліки Силаєвої у лабораторному дослідженні штучних та природних водойм, розташованих на території санітарно-захисної зони Хмельницької АЕС. Крім науковців у заході взяли участь заступник головного інженера по загальностанційних об’єктах Хмельницької АЕС Геннадій Панасенко, представники гідротехнічного цеху, відділу охорони навколишнього середовища, хімічного цеху.
У ході наради спеціалісти електростанції озвучили проблему, з якою стикаються підрозділи, що у технологічних процесах використовують воду із місцевих водойм. Це, насамперед, зміна якості води за рахунок інтенсивного її «цвітіння» в літню пору року. Професор Олександр Протасов зазначив, що проведені дослідження дадуть змогу виробити наукову стратегію для покращення якості води у штучних водоймах, використовуваних електростанцією. Він наголосив, що задоволений співпрацею із підрозділами електростанції, які опікуються контролем за довкіллям, експлуатацією гідротехнічних споруд. Вона триває майже два десятиліття. За цей час втілено низку наукових рекомендацій науковців Інституту гідробіології, за рахунок чого покращено стан ставка-охолоджувача та нормалізовано технологічні процеси, від яких залежить безпека експлуатації діючих енергоблоків.
Про співпрацю із співробітниками Інститутом гідробіології Національної академії України є багато схвальних відгуків серед спеціалістів Хмельницької АЕС. За словами заступника начальника відділу охорони навколишнього середовища Олександра Голода, завдяки співпраці між науковцями і фахівцями ВП ХАЕС вдалося вирішити низку гідробіологічних проблем.
Після виявленої у водоймі дрейсени основною біологічною перешкодою стали нитчасті водорості. У 2008 році помічено обростання губкою. Через чотири роки було встановлено, що на всіх ділянках ставка-охолоджувача домінує популяція молюску дрейсени поліморфної та вперше було виявлено незначну кількість другого виду дрейсени - бузької. До кінця 2013 року популяція дрейсени бузької збільшилась, стала зустрічатись в різних районах ставка-охолоджувача, особливо у підвідному каналі. Ця популяція не є критичною, бо за останні роки вдалося регулювати її чисельність завдяки інтенсивному розведенню риб-біомеліораторів, зокрема, коропа, чорного амура. За допомогою фахівців Інституту рибного господарства НАН України було розроблено «Режим рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Щодо співпраці із спеціалістами Інституту гідробіології Національної академії наук України, то протягом тривалої співпраці було визначено сучасний екологічний стан основних водних об’єктів техноекосистеми на підставі оцінки стану біоценозів та якості водного середовища. Фахівці інституту підготували рекомендації щодо підтримання придатного екологічного стану та обмеження біологічних перешкод у роботі систем охолодження та водопостачання ВП ХАЕС.
Цьогоріч у рамках співпраці із Інститутом гідробіології Національної академії наук України досліджено зміни складу популяцій та угруповань гідробіонтів у ставку-охолоджувачі ХАЕС, також проведені дослідження щодо виявлення нових видів, які можуть бути потенційною загрозою створення біологічних перешкод. Було проведено гідробіологічні дослідження на річках Горинь, Гнилий Ріг, та кар’єрі «Чиста вода».
Безпосередня участь у запланованих дослідженнях водойм, які знаходяться у зоні спостереження Хмельницької АЕС, стала приводом професору Олександру Протасову для написання низки тематичних статей. Наприкінці 2011 року вийшла друком його монографія «Техноекосистема АЕС. Гідробіологія, абіотичні фактори, екологічні оцінки». У монографії представлені результати багаторічних досліджень техно-екосистеми АЕС. На прикладі Хмельницької атомної електростанції розглянута концепція техно-екосистеми, характер техногенних і біотичних факторів. Наводяться дані з гідрохімічного режиму, гідродинамічних характеристик ставка-охолоджувача, гідробіології основних угруповань - планктону, бентосу, періфітону, а також риби. Розглянуто концептуальні положення різних підходів до оцінок техногенного впливу на водні екосистеми. На сьогодні це є предметною інформацією для гідробіологів, екологів, гідрохіміків, фахівців у сфері охорони навколишнього середовища, ядерної та теплової енергетики, викладачів і студентів вищої школи.
Доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник, керівник лабораторії технічної гідробіології Інституту гідробіології Національної академії наук України Олександр Протасов має великий авторитет серед науковців. Він є керівником міжнародних проектів з вивчення екосистем технічних водойм АЕС і ТЕС, членом редколегій «Гідробіологічного журналу», «Вісника екології та біогеоценології», автором понад 300 наукових публікацій, 9 монографій, книги «Життя в гідросфері. Нариси з загальної гідробіології (2011 р)». За наукову діяльність удостоєний Почесної медалі ім. Г.Г.Винберга від Гідробіологічного товариства.
Під час перебування на Хмельницькій АЕС Олександр Протасов мав можливість провести дослідження водойм не тільки на території санітарно-захисної зони станції, а й у Національному природному парку «Мале Полісся».
Олександр Шустерук
