Вони кували перемогу

Стверджують, що війна не закінчується, поки живий хоч один її учасник. На Хмельниччині ще мешкає півтори тисячі ветеранів Другої світової війни. Це люди, які боронили рідну Державу, бачили жахи нацизму, здолали хижого ворога, принесли у світ Мир. Висока шана і повага до цих людей живе у серцях потомків. Цьому свідчення – урочисті заходи з нагоди чергової річ­ниці перемоги у протистоянні з на­цистською Німеччиною.

Традиційно, 9 травня у Нетішині проходить мітинг-реквієм біля па­м’я­тника загиблим односельцям. Ряди тих, хто пам’ятає Другу світову, зменшились до кількох осіб, але не рі­ді­ють лави послі­довників, - ді­тей, онуків  та й прав­нуків переможців.

Духовий оркестр задавав ходу громаді, яка від центру міста рушила до пам’ятника. Непросто було крокувати  ветеранам, серед яких найстарший - 97-річний Дмитро Мельник. Та вони йшли до пам`ятника побратимів, з якими пережито буремну юність…

…21 червня 1941 року Нетішин жив останнім мирним днем. Вечоріло. Сонце поволі сідало за сусіднім Острогом. Сільська молодь помаленьку сходилася до клубу. В ньому у 30-х згуртувався струнний ансамбль, керований П. М. Михальченком, а також часто відбувалися танці в супроводі гри баяніста П. Малюка. Того вечора до клубу із сусідньої застави прибув політрук Шерекін. Він розповів присутнім про міжнародне становище, потім були танці. За якийсь час покликали на заставу політрука, невдовзі відбули решта прикордонників...

Про те, що розпочалася війна, в селі дізнавалися хто як. Біля клубу був радіорупор. Опівдні говорив народний комісар іноземних справ СРСР В. Молотов: «Граждане и гражданки Советского Союза! ... Сегодня, в 4 часа утра, без предъявления каких-либо претензий к Советскому Союзу, без объявления войны, германские войска напали на нашу страну, атаковали наши границы во многих местах и подвергли бомбежке со своих самолетов наши города...». Розпочалася мобілізація. Призивалися чоловіки 1905 - 1918 років народження. На той час 83 селян проходили строкову службу, 5 з яких навчалися у військових училищах. З них живими лишилися після війни лише дев'ятеро... Загалом же з Нетішина та Солов'я у Другій Світовій війні воювало 517 сельчан, не повернулися трохи біль­ше трьохсот. Вій­на...

29 червня першим було захоплене с. Білотин, далі - Мухарів, Берездів, Старий Кривин, Шепетівка, Ізяслав, Славута...

Одним із аспе­ктів політики нової влади було примусове вивезення місцевого населення, переважно молоді, на роботу до Німеччини. За проведеними підрахунками, з сіл Славутського району на примусові роботи до Німеччини було вивезено майже три тисячі осіб. До всього додавалися численні табори та гетто, у яких десятками тисяч гинули мирне населення та військовополонені. В одному лише славутському «Гросслазареті» померло близько 150 тис. радянських солдатів. На території району повністю спалено шість сіл – Волиця, Губельці, Сільце, Хоровиця, Голики та Миньківці.

Не корились міс­цеві жителі під час окупації, героїчно воювали на фронтах.  Смертю героя загинув під Москвою виходець із Славути Лазар Паперник. Кавалером Золотої Зірки став інший земляк з села Лисиче гвардії молодший сержант  Клим Олейнюк. Високе  звання Героя Радянського Союзу присвоєно партизанам, які діяли на Славутчині, А.Одусі, І.Музальову, М.Петрову, Ф.Михайлову. Сотні відзначені орденами і медалями за героїзм і мужність, за стійкість і відданість…

Під час мітингу-реквієму, що пройшов біля пам’ятника загиблим односельцям, до присутніх з промовами звернулися міський голова Олександр Супрунюк, заступник голови правління ПАТ «УБ ХАЕС» Олександр Степанюк, голова міської організації ветеранів Валерій Шеліванов, фронтовик Дмитро Мельник. Генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» Микола Панащенко зазначив, що ветерани не лише зборонили мир, але й здійснили подвиг відновлення зруйнованого війною народного господарства.

За роки війни нетішинське колективне господарство й приватні сільські господарства зазнали відчутних збитків. У звітній доповіді голови Нетішинської сільської ради Марії Іванівни Некрасової за 1944 - 1947 рр. значиться, що загальна сума втрат колгоспу становила 5 883 281 крб., спалено і знищено 10 колгоспних будівель, 23 будинки колгоспників, вивезено до Німеччини або знищено 254 коня, 442 гол. великої рогатої худоби, в тому числі належних колгоспникам 213 голів тощо. Солдати війни стали солдатами праці. Нині Нетішин в числі передових міст не лише області.

До пам’ятника загиблим воїнам у роки війни лягли кошики з квітами та чисельні букети. Вшановано пам’ятний знак на честь Героя Радянського Союзу  Степана Дикалова, який по війні мешкав у селі.

Були покладені квіти до пам’ятника загиблим воїнам УПА у с.Стриганах.

Увечері на площі перед КЗ «Палац культури міста Нетішина» відбулася концертна програма «Миру тобі, моя Батьківщино!».

А у п’ятницю, 6 травня, у великій залі Палацу культури міста пройшли урочистості для ветеранів та учасників війни. Почесними грамотами виконавчого комітету міської ради були відзначені члени Нетішинської міської організації ветеранів Василь Головко, Віра Данилюк, Олексій Дяченков, Дмитро Мельник, Ніна Пилипчук, Павло Стукало та Галина Фурсяк.

Віктор Гусаров

Фото автора