Впроваджується масштабна модернізація

З заступником головного інженера ХАЕС з ядерної і радіаційної безпеки В.О.Литусом ми мали розмову наступного дня після його участі в громадських слуханнях з питань продовження терміну експлуатації першого енергоблока, які проводить Хмельницька АЕС у заздалегідь визначених населених пунктах двох областей, що входять до зони спостереження. У Гощі, де напередодні з групою станційних фахівців побував Віталій Олександрович, представники місцевої громади були напрочуд активними. І хоч не завжди порушувані гощанцями питання були якось пов’язані з роботою Хмельницької АЕС, люди, озвучивши наболіле наді­ються, що найбільше підприємство округи якось зарадить їм у вирішенні насущних проблем. Звичайно, що всі проблемні моменти, оприлюднені на громадських слуханнях, аналізуватимуться, що в компетенції і силах ХАЕС, знайде підтримку і сприяння у їх позитивному вирішенні.

- Як сприймають люди донесену інформацію про діяльність станції, її перспективи?

- Зустріч була продуктивною, попереду ще дев’ять з іншими громадами. Побувавши в Гощі, дійшли висновку, що потрібно до підготовлених презентаційних матеріалів внести певну додаткову інформацію, яка цікавить громадськість. Це нормальний процес.

- Віталію Олександровичу, у листопаді минулого року розпочався довготривалий ППР на першому енергоблоці, який передує продовженню терміну його експлуатації. На календарі – лютий 2019-го, що вже зроблено, як проходить ремонтна кампанія?

- Спершу кілька слів про другий енергоблок. Він працює на номінальній потужності, зауважень до роботи обладнання немає.

На першому енергоблоці триває активна фаза ремонту. Нагадаю, що до закінчення проектного терміну експлуатації (13.12.2018р.) було вивантажено все ядерне паливо з реактора і поміщено в басейн витримки. Зараз тривають роботи з заміни і модернізації обладнання, де чи не найзначимішою є модернізація перевантажувальної машини. Зазначу, що на 2 енергоблоці ми її проводили раніше, тепер ось дійшла черга до першого. Монтажні і налагоджувальні роботи підходять до завершення, найближчими днями плануємо провести пробні роботи машини з імітаторами ТВЗ і до кінця лютого – повноцінні випробування. Маємо бути впевнені, що зможемо завантажувати свіже ядерне паливо з її допомогою. Машина дозволить набагато пришвидшити і значно автоматизувати цей процес.

- Коли орієнтовно завантажуватиметься активна зона?

- Згідно з графіком плануємо розпочати завантаження орієнтовно на початку липня. Але мусимо обов’язково витримати всю послідовність дій, зокрема, розробити і узгодити з ДІЯРУ відповідне технічне рішення. Маємо зробити це завчасно, щоб уже в кінці червня подати на розгляд в Держатомрегулювання.

- Україна активно вдається до використання ядерного палива американського виробництва.

- На Хмельницькій АЕС наразі використовується російське ядерне паливо і ним ми забезпечені.

- Розкажіть будь ласка про інші модернізаційні заходи.

- В ході ППР реалізується багато заходів, в тому числі в рамках К(з)ПБ. Серед них – реконструкція системи радіаційного контролю. Якщо детальніше, то серед іншого, проводимо заміну системи вимірювання людини, оскільки наявна не здатна проводити виміри за всіма показниками, як того вимагають прийняті у НАЕК стандарти. Йде до завершення монтаж нового обладнання чеського виробництва, до кінця місяця буде проведено його метрологічну повірку для прийняття рішення про введення системи в експлуатацію.

Також модернізуватимемо пристрої контролю радіаційного забруд­нення транспорту, який виїжджає з КПП – як автомобільного, так і заліз­ничного. Ставитимемо для цього додаткові установки, наразі вони відсутні на КПП №1; 3; 7. Мінятимемо кордони (установки) на більш сучасні у реакторному відділенні на відмітках 13 і 36, а також перед цент­ральним щитом радіаційного контролю (ЦЩРК). Після проведення модернізаційних робіт всі пристрої контролю будуть об’єднані в одну систему з виведенням інформації на ЦЩРК. Що дозволить оперативно реагувати на спрацювання тих чи інших систем, а найперше – ретельніше відслідковувати стан радіаційного забруднення персоналу.

Також у наших планах – установка екзит-сканів на виході із душових, які забезпечуватимуть повноту конт­ролю радіаційного забруднення людського тіла. Адже існуючі радіа­ційні стійки не в змозі цього робити, з приводу чого нам висловлювали свої зауваження експерти останньої місії ВАО АЕС, яка працювала на Хмельницькій АЕС.

Можу сказати, що це найсучасніша­ система контролю нерозповсюдження радіаційного забруднення, яка вже, до речі, успішно експлуату­ється на Рівненській АЕС. Впевнений­, що і у нас вона добре себе зарекомендує­.

Кілька слів про інші заходи. В ході ППР на 1 енергоблоці поставимо систему контролю активності теплоносія першого контуру, яка в режимі он-лайн проводитиме аналіз активності теплоносія. Вже проводимо заміну на більш нові блоків детектування.

Дуже важливим етапом у рамках заходів з ПТЕ є також розробка Звіту з періодичної переоцінки безпеки. З 14 його розділів (факторів безпеки) залишилося направити в ДІЯРУ на розгляд і погодження фактори  2 і 4, а також комплексний аналіз безпеки. Обидва фактори плануємо направити ще до кінця поточного тижня, КАБ загалом – до кінця наступного. Звіт у повному обсязі має бути пого­джений в ДІЯРУ за 2 місяці до запланованого виходу енерго­блока №1 після ППР на мінімально-контрольований рівень потужності. Виходячи з того, що такою датою є 3 серпня, Звіт потрібно погодити до 4 червня.

Після цього ДІЯРУ за відповідною процедурою проводитиме громадське обговорення Звіту, з яким небайдужі і зацікавлені питанням ПТЕ люди зможуть ознайомитися на офіційному сайті регулятора. І протягом місяця ставити свої за­питання, вносити зауваження і пропозиції.

Наступні кроки ДІЯРУ – засідання її колегії – за 10 днів до виходу реактора на МКР (19.07.2019) з приводу прийняття рішення щодо можливості продовження експлуатації нашого першого енергоблока. А також можливості внесення зміни в ліцензію, сама зміна має бути виконана за 5 днів до виходу на МКР.

Поки ж ППР триває, робота кипить. З-поміж іншого, у травні плануємо провести холодні випробування технології Holtec, на поставку обладнання якої чекаємо. Всі передбачені технологією операції проводитиму­ться без використання ядерного палива. Натомість задіюватимуться його імітатори, що дозволить перевірити наскільки правильно налаштована перевантажувальна машина­.

- Чи вивозитиметься цьогоріч відпрацьоване ядерне паливо? Якщо так, то куди – в Росію, чи є можливість його зберігання на майданчику до введення в експлуатацію ЦСВЯП, яке будується в зоні відчуження?

- Нагальної потреби у вивезенні ВЯП наразі немає, оскільки зробили це в попередні роки, тим самим створивши певний запас вільних  комірок для зберігання палива у басейні ви­тримки. Але роботи на будівництві центральн­ого сховища не припиняються, поставлено завдання справитися з ними вчасно і вже в 2020 році відправляти відпрацьоване ядерне паливо на зберігання у ЦСВЯП.

Ольга Сокол