Ще небагато, ще зовсiм трiшки

За кілька тижнів до моменту пуску першого енергоблока після тривалого планово-попере­джу­вального ремонту, який уже вийшов на фінішну пряму, заступник головного інженера Хмельницької АЕС з експлуатації Є.В.Носиков у розмові з журналістами підкреслив, що всі намічені на ППР заходи з продовження терміну експлуатації виконано. Зараз увага зосереджена на передпускових операціях і вчасному увімк­ненні енергоблока в мережу. Звісно ж, на цьому процес не зупиниться, і певні заходи, зокрема випробування після проведення робіт з модернізації і реконструкції триватимуть і після набору 100% потужності, – одне іншому не завадить. Вимоги і часові рамки щодо такого роду випробувань прописані у Правилах технічної експлуатації електричних станцій і мереж.

Щодо реалізації заходів із підвищення безпеки енергоблока, співрозмовник відповів чітко і лаконічно: «Ми виконали все, що передбачено проектною документацією». Основний обсяг таких робіт був пов’язаний із заміною електротехнічного устаткування, яке фізично й морально застаріло. У разі певних збоїв його вже нічим ремонтувати, оскільки запасних частин до такого обладнання виробники не випускають. Отож для подальшої надійної експлуатації енергобло­ка заміна  була просто необхідною. З тепломеханічним обладнанням у цьому плані ситуація дещо інша, поміняли, за словами Є.В.Носикова, небагато – двигуни на деяких механізмах реакторного і турбінного відділення та ще ПМТ-2 у турбінному відділенні. Решта визнана таким, що ефективно виконуватиме свої функції і у понадпроектний термін експлуатації енергоблока.

- Євгене Вячеславовичу, можна ствердно казати, що енергоблок №1 зразка 2019 року зовсім не такий, як був при пуску, він помітно осучаснився, модернізувався.

- Абсолютно так. Модернізаційні роботи, проведені під час поточного ППР і за всі минулі роки, дали свій позитивний результат. Сьогодні перший енергоблок відповідає більш сучасним тенденціям і досягненням науки і техніки. Передусім це стосується систем електротехнічного устаткування і систем управління енергоблоком. Серед іншого виконано великий обсяг робіт із модернізації системи нормальної експлуатації важливої для безпеки у реакторному відділенні. Йдеться про заміну УВТЗ у реакторному відділенні та на 2 і 3 каналах системи безпеки на сучасні програмно-технічні комплекси.

- У нинішньому ППР було задіяно багато підрядних організацій. Як вдавалося організовувати роботу із такою кількістю залучених іззовні людей, чи розрахувалася компанія з підрядниками за виконану роботу?

- Підрядники своєї роботи ще не завершили, розрахунок з ними Енергоатом проводить згідно із у мовами укладених договорів, намагаємося їх витримувати.

Багаторічна співпраця з підрядниками, їх досвід у проведенні аналогічних робіт, набутий на інших вітчизняних енергоблоках, сприяли чіткому й успішному виконанню поставлених завдань. Цього разу, наприклад, монтажники зайшли до нас після участі у реалізації заходів із продовження терміну експлуатації на третьому енергоблоці Рівненської АЕС. Отож мали ще зовсім свіжий досвід. Наше ж завдання полягало у адаптації персоналу з числа підрядників до умов Хмельницької АЕС, оскільки у кожної станції є свої нюанси при виконанні такого роду робіт. Зауважу, що наші фахівці перед початком ППР їздили вивчати досвід на Запорізьку та Рівненську АЕС. Отож з організацією і порядком виконання робіт з модернізації проблем не виникало.

Принагідно хочу висловити вдячність усім, хто був залучений до робіт – персоналу станції і підрядних організацій, за старання і відповідальність, вміння згуртуватися і зосередитись у критичні моменти. Без цього не було б результату.

- Чи залишається в силі питання проведення після пуску першого енергоблока дослідної експлуатації з потужністю реакторної установки 101.5%?

- Так, це питання залишається в силі. Технічне рішення про реалізацію режиму підвищення потужності реакторної установки першого енергоблока до рівня 101.5% від номінальної потужності погоджене, і до 31 грудня поточного року ми зобов’язані цей режим реалізувати, направивши регулятору технічне рішення про дослідну експлуатацію. Іншими словами, не раніше, ніж через місяць після виходу енергоблока на 100% рівень потужності, маємо розпочати роботи з її поступового підвищення спочатку до 101%, а потім – 101,5%. Далі все за процедурою: проведення передбачених програмою підвищення потужності випробувань, аналіз їх результатів, підготовка звітної документації, відправлення її в ДІЯРУ. Більшість підготовчих заходів ми вже виконали, або ж завершуємо це робити. Зараз вносяться необхідні зміни у технологічний регламент безпечної експлуатації першого енергоблока, в інструкцію із експлуатації реакторної установки щодо введення такого режиму, триває навчання оперативного персоналу у НТЦ за цим напрямком. За сприятливих умов вже у вересні-жовтні приступимо до безпосереднього виконання запланованих заходів..

Зауважу, що буквально місяць тому цей режим реалізовували на 4 енергоблоці Рівненської АЕС. Відтак маємо зовсім свіжий досвід колег, консультуємося в разі необхідності.

- Через тривалий ППР на першому енергоблоці, я так розумію, у поточному році не проводився другий етап випробувань добового регулювання потужності на другому. Це переноситься на наступний рік?

- Саме так, ми не хотіли якимось чином впливати на стабільну роботу другого енерго­блока в той час, коли на першому тривають ремонтні роботи. Тим паче, що вони припали і на зимовий період, і було б ризиковано опинитися в ситуації, коли могли виникнути проблеми з подачею тепла жителям міста, забезпечення парою станційних об’єктів тощо.

Взагалі плани реалізації режиму добового регулювання потужності виникли ще в 2006 році. Нікому не секрет, що атомні електростанції виробляють більше половини електроенергії в Україні. Як не є таємницею й те, що вночі потреби у її споживанні менші, ніж у світлу пору доби. Вирівнювався такий дисбаланс, як правило, за рахунок маневровості гідро або теплових електростанцій. Але ж їх ресурс також обмежений. Як вихід було вирішено «включити» у цей процес атомні електростанції. Тим паче, що проектом передбачена можливість ядерних енергоблоків працювати не тільки в базовому режимі, а й на різних потужностях, які можуть змінюватися протягом доби. Були на той час перестороги щодо поведінки ядерного палива в умовах коливання потужності. Виробники СЯП, працюючи над його надійністю, врахували ці нюанси і конструкція палива (ТВЗА), яке зараз використовується на наших АЕС, дозволяє 200 разів впродовж кампанії виконувати протягом доби розвантаження-навантаження від 100% до 80% і навпаки.

Перевірку можливості палива працювати в таких умовах на ХАЕС розпочато у 2006 році, тоді вперше проведено 6 таких циклів. Вони виявилися успішними, і вже в 2012 році ми повторно підійшли до цього питання. Згідно із розробленою програмою заходів з реалізації режиму поетапних випробувань перший з них пройшов у 2015 році, також успішно. Через позаплановий ремонт турбогенератора на 2 енергоблоці у минулому році ми не змогли провести запланований другий етап випробувань. А потім зупинив­ся на ППР перший енергоблок і знову довелося відкласти справу до часу, коли працюватимуть обидва мільйонники. Наступний рік для таких випробувань – оптимальний.

- Євгене Вячеславовичу, чи дивилися ви серіал «Чорнобиль»? Яке враження на вас він справив?

- Поки що серіалу я не дивився, від тих, хто встиг це зробити, чув, що стрічка доволі реалістична і правильна.

- Проект «Енергоміст», яка ситуація зараз?

- Рухаємося за планом. Проект не втратив своєї актуальності і привабливості, він буде реалізований.

Ольга Сокол