Відвідав  легендарний Шаолінь

Працівникам енергоремонтного підрозділу Хмельницької АЕС у відпустку, як правило,  випадає йти під час міжремонтного періоду, коли енергоблоки станції перебувають у звичному виробничому режимі. Торік начальник дільниці підготовки і комплектації виробництва Петро Алексюк відпустку провів у святому місті  Єрусалимі, якє є колискою  трьох світових релігій – християнства, мусульманства та іудаїзму. Побачене настільки вразило Петра Васильовича, що виникла ідея згодом познайомитись із місцями, де основою віросповідання є буддизм. Він вирішив, що наступним пунктом пізнавальної екскурсії буде Китай. Ця країна овіяна не тільки легендами, а й прогресивними кроками в розвитку своєї економіки та світовим пріоритетом у різних її напрямках. Зокрема країна є світовим лідером у розвитку атомної енергетики. Чимало нетішинців в якості спеціалістів сприяли китайським колегам споруджувати і вводити у експлуатацію АЕС.

…Пасажирський літак піднявся у небо в аеропорту «Бориспіль». Серед численних його пасажирів, які у приватних та бізнесових справах прямували до Піднебесної, з України було сім учасників екскурсійної програми.

В ілюмінаторі попливли пасма хмар, у просвітах яких видніються квартали Києва. Через деякий час аеробус покинув територію нашої держави. Під час перельоту Петро Васильович налаштовував себе на зустріч із землею,  овіяною легендами та багатою історією.

Коли нетішинський екскурсант зробив перші кроки  столицею Китаю Пекіном, зразу зробив висновок, що це цивілізована держава, в якій сучасність вдало поєднується з минувшиною. Далі подорож потягом по просторах великої за розміром країни. Це дало можливість у затишку та комфорті насолоджуватись красою пропливаючих мимо вікон краєвидів.

І ось легендарний буддійський монастир Шаолінь, відомий ще з VII століття. Петро Алексюк «впізнав» його абриси, адже цей монастир демонструється на багатьох фотокартках та у стрічках  іноземних бойовиків. Здається, зараз вибіжить з-за рогу знаменитий Джекі Чан і продемонструє неповторні рухи та карколомні кульбіти. Проте  у Шаоліні більше двох сотень монахів з не меншою майстерністю, які свято бережуть традиції єдиноборств.

Під час оглядин монастиря гід неодмінно розповість про п'ятдесят ченців, що прийшли на допомогу імператорові Лі Шиміну та спонукали до втечі десятитисячну  армію його ворогів. Вони володіли універсальним мистецтвом боротьби кунг-фу, що в перекладі означає «дорога праці». За переказами, засновником Шаоліня є чернець Бодідхарма, який під час тренувань і довгих медитацій спостерігав за рухами тварин. Саме це стало основою техні­ки єдиноборств, де удари мають поетичні назви - «укус змії», «стрибок тигра», або «політ журавля».

Петро Васильович став свідком тренування молодих ченців. Навіть одержав пропозицію освоїти різні бойові стійки, але наш земляк не ризикнув це робити.

Шаолінь відвідує мільйон туристів у рік. Знаходяться  відчайдухи, які не проти опанувати техніку розбивання цегли руками, головою, покращити фізичні кондиції свого тіла. За словами Петра Васильовича, рано-вранці в парках довкола Шаоліня не проштовхнутися - тисячі людей в кімоно відпрацьовують техніку рухів під керівництвом суворих учителів.

Місце для заснування монастиря вибране пречудове: поряд гора Суншань, яка нагадує лотос. Ця квітка в буддизмі має особливий статус та ознаку, а Шаолінь став форпостом нової релігії, що швидко поширилася в Китаї та за його межами.

Петро Алексюк відвідав місце поховання ченців Шаоліня -  Ліс пагод. Кожна могила зроблена у вигляді своєрідної будівлі, висота пагоди залежить від заслуг померлого. Як відомо, у Стародавньому Китаї ченці цього монастиря не тільки активно брали участь в патріотичному русі за порятунок рідної землі, а й впливали  на державну політику, військову справу. Крім цього вони займались благодійністю, що сприяло збільшеню прихильників буддизму.

Кажуть, - хто не бачив Великої Китайської Стіни, той не бачив Китаю. Петру Васильовичу випала нагода походити восьмим дивом світу. Це одна з найвеличніших споруд усіх часів та народів. Довжина всіх ліній стіни, розвіданих на сьогодні,  становить 6350 кілометрів.  Висота стіни в середньому сягає шести з половиною метрів (на окремих ділянках до 10 метрів), ширина нижньої частини близько 6,5 метра, верхньої – майже 5,5. На стіні без перешкод можуть розминутись два кінні візки. Дослідники стверджують, що у будівництві Китайської стіни протягом двох тисячоліть взяли участь близько мільйона людей. Варто звернути увагу і на якість будівельних робіт: мур характеризується особливою міцністю, бо виготовлений із застосуванням рисового відвару та вапна. На наших теренах, зокрема при спорудженні фортець у старовинному Острозі, використовувалась суміш, основу якої склали курячі яйця.

Вразила Петра Алексюка і сучасна архітектура Китаю. Він переконався, що тут навчились поєднувати старовину та сучасність. Перехід від минулого до сьогодення здебільшого плавний, без так званої урбаністичної агресії. Неповторно виглядає Пекін та інші міста Піднебесної. Наймодернішим є Гонконг.

- Важко передати емоції від оглядин архітектурних та історичних пам’яток Китаю, - ділиться враженнями Петро Васильович. - Я переконався, що тут гордяться минувшиною, яку пропагують серед численних туристів. Пригадую, які стереотипи поширювались свого часу серед радянських людей про Китай, мовляв, його жителі жили, і донині живуть у феодальному ладі, їдять горобців та пересуваються на візках та велосипедах. Сьогодні це одна з найбільших економік, яка диктує свої умови на світовому ринку. Далеко не треба ходити, варто зазирнути у наші крамниці, на полицях яких переважає китайська продукція. Мій мобі­льний телефон також вироблено у цій країні. Економіка – лише один бік медалі. А другий -  патріотизм, духовність. Я радів від того, що бачив багато усміхнених людей. Принаймні люди у горі та скруті так себе не поводять.

Та не тільки це вразило нашого земляка. Він звернув увагу на чистоту вулиць міст та містечок і ніде не побачив гір сміття, притаманних для наших пейзажів. Показовим є те, що в Китаї практикується відмова від використання хімічних пакувальних матеріалів, одноразового посуду. Для цього використовується екологічно чиста сировина з бамбуку та інших рослин.

Коли наближався час прощання із загадковою та чарівною країною, Петру Васильовичу в Гонконзі нагадали, що незабаром Новий рік: під час прогулянки містом його зустрів Санта Клаус у супроводі чарівних дівчат, які щедро пригощали різними солодощами. Хіба таке забудеться? Позитивні емоції ніколи не замінить будь-яка валюта.

Олександр Шустерук