Я не я, і ти не ти…
«Вибачте, будь ласка, я обізнався…» Цю фразу, напевно, доводилося чути кожному, хто помилково звертався до людей, ніби то знайомих. Тут не має нічого дивного, бо у світі існує багато схожих людей. Можна собі спокійно жити і не підозрювати, що на іншому континенті планети живе ваш двійник. Зовсім інша справа із відомими людьми, до яких прикута увага громадськості. Саме вони згодом дізнаються про своє «живе» дзеркальне відображення. Не випадково у багатьох країнах набули популярності шоу, у яких беруть участь люди, що за зовнішністю подібні на відомих політиків, акторів, естрадних співаків. Виявляється, й у Нетішині можна відшукати схожих на когось із знаних людей.
Жителям міста енергетиків добре знайоме прізвище Петра Кальніченка. Він у Нетішині трудиться з 1980 року, коли очолив роботу будівельно-монтажної дільниці будівельного управління №2 Всесоюзного об’єднання «Союзенергожитлобуд», яка займалась спорудженням житлових будинків. За період роботи будівельно-монтажної дільниці, якою керував Кальніченко, було введено у експлуатацію більше сімдесяти відсотків житла. Згодом Петро Трохимович трудився на відповідальних посадах управління капітального будівництва ХАЕС. Не випадково, як знак вдячності територіальної громади, йому було присвоєне звання «Почесний громадянин Нетішина».
Коли у Нетішинському міському краєзнавчому музеї відбулась презентація біографічного буклету з нагоди 70-річчя від дня народження Петра Кальніченка, йому було подаровано копію банкноти королівства Йорданії, на якій зображено тамтешнього правителя, який правив країною у другій половині ХХ століття. Він має схожість із Петром Трохимовичем. До речі, це підтвердив і сам ювіляр, і до цього факту поставився із гумором. Але тут є унікальна цікавинка: Перту Трохимовичу довелось побувати у сусідніх країнах із Йорданією у рамках технічної допомоги тодішнього Союзу…
Хто із любителів риболовлі не знає Сергія Онищука? Він очолює «Клуб рибалок-аматорів ВП ХАЕС» від часу його заснування і своєю безпосередньою виробничою діяльністю у цеху теплової автоматики та вимірювань сприяє підвищенню безпеки електростанції. Сергій Степанович народився на Славутчині у двадцятому столітті, а зовсім інший чоловік – Рамон Роза, – у дев’ятнадцятому. Варто лише порівняти їх знімки.
І хто ж цей загадковий Рамон Роза, роки життя якого засвідчені від 14 липня 1848 до 28 травня 1893 років? Він був відомим юристом, журналістом, політичним діячем і ліберальним письменником другої половини ХIХ століття. Свого часу став ідеологом освітніх змін ліберальних реформ у Гватемалі, а потім в Гондурасі. Рамон служив у якості головного міністра під час правління свого двоюрідного брата, доктора Марко Ауреліо Сото і був пов’язаний із залученням інвестиції для видобутку корисних копалин. Як для своєї країни, він був освідченою людиною – одержав ступінь бакалавра філософії у Національному університеті Тегусігальпа, а потім навчався у коледжі права на факультеті права та нотаріату Національного університету Гватемали. Свого часу заснував газету «El Central», у якій висловлював власну позицію щодо ліберальних перемін у Гватемалі. Достеменно невідомо чи захоплювався Рамон Роза риболовлею. На сьогодні портрет цього громадського і політичного діяча прикрашає банкноту Гондурасу номіналом «500 леппірів».
Цікавою є банкнота Колумбії номіналом «20 000 песо». Там зображено Хулио Армеро Гаравито (1865 – 1920) - колумбийского астронома, директора Национальної обсерватории, спеціаліста у галузі небесной механики, геодезії. Він народився у Боготі і з раннього дитинства проявив себе як вундеркінд з точних наук, що й спряло згодом в отримані наукових ступенів у таких сферах, як математика і будівництво. У 1892 році він працював на посаді директора астрономічної обсерваторії Nacional (Національна астрономічна обсерваторія). Тут за його участю було проведено багато корисних наукових досліджень, зокрема, обчислення широти Боготі, дослідження про комети, які проходили повз Землю між 1901 і 1910 роками (комета Галлея), сонячне затемнення у Колумбії 1916 року. Але найважливішими вважаються його дослідження, пов’язані із небесною механікою – вплив місячних коливань на погоду, повені, стан полярних льодів, тощо. Він також цікавився оптикою, економікою.
Коли уважно поглянути на банкноту Колумбії «20 тисяч песо», то можна впізнати одного із керівників підрозділів Хмельницької АЕС. (Редакція газети «Перспектива» сподівається на уважність і уяву наших читачів).
Варто звернути увагу на такі банкноти, як «5 рупій» 2002 року випуску, яки перебувають в обігу Непалу, а також на грошовий знак номіналом «100 доларів» Нової Зеландії. Там також можна впізнати деяких працівників Хмельницької АЕС.
Зараз на дворі весна, яка дарує багато позитивних емоцій. Але інколи треба підійти до дзеркала і впевнитись, що хтось у світі є на тебе схожим.
Досліджував Олександр Шустерук
