Я поведу тебе в музей

У приміщенні відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП, що у м. Нетішин, відбулись урочистості з нагоди відкриття чергової філії Музею органів внутрішніх справ Хмельниччини. Він розташувався на 4 поверсі споруди, що стала до ладу у липні 1997 року.

З 1981 року у Нетішині функціонувало відділення міліції, підпорядковане Славутському МРВ УМВС. Але у місті, на території якого розташувався стратегічний об’єкт державного значення, необхідно було забезпечити максимальний рівень безпеки. Відтак у 1992 році прийнято рішення про утворення Нетішинського міського відділу міліції.

Міськвідділ розпочав свою роботу у бурхливі 90-ті, коли складна економічна ситуація негативно впливала на криміногенну обстановку в місті.

Як пригадує перший очільник нетішинських поліціянтів полковник у відставці Василь Степанович Гонтарук, на сон виділялось три-чотири години, решта – боротьба із порушниками право­порядку. І таки переломили ситуацію.

- Мета створення таких музейних кімнат – не лише зберегти історичні артефакти, а й здійснювати просвіт­ницьку та виховну роботу серед молоді, – зазначив начальник управління кадрового забезпечення ГУНП в Хмельницькій області Ігор Лисий. – Недарма ж кажуть, що без минулого немає майбутнього. Тому наш обов’язок – не лише дбати про безпеку громадян, а й пам’ятати свою історію, своїх попередників, які стояли біля витоків української поліції.

Експонати, що представлені у музеї, відображають діяльність правоохоронних ор­ганів України, зокрема у Нетішині. Документально-речові матеріали розкривають характер і особливості роботи української поліції, її роль у державотворчих процесах, охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю.

В експозиції представлені фотографії, документи та особисті речі працівників системи МВС, воїнів-афганців, миротворців, що працювали у Нетішині, їх відзнаки; зразки озброєння та форменого одягу різних історичних періодів; часописи МВС.

Експонуються колекції холодної та вогнепальної зброї, вилученої у злочинців, підроблених документів, а також інструментів, за допомогою яких вони виготовлялися, матеріали резонансних кримінальних справ, речові докази тощо. Є навіть мотоцикл, який був «вірним помічником» у роботі дільничних.

- Я вдячний організаторам і всім тим, хто долучив свій розум та серце до створення такого гарного музею. Тут дуже гарна атмосфера, де кожен відвідувач може дізнатись про історію правоохоронців міста-супутника ХАЕС. Я радий, що наразі усі бажаючі нетішинці мають можливість доторкнутись до історії органів внутрішніх справ, - наголосив начальник Шепетівського районного управління поліції Анато­лій Чубенко.

Зазначимо, що чималий внесок у створення музею внесли ветерани правоохо­ронних органів та активісти, серед яких І.Землянухін, М.Нечипорук, І.Бухер, Р.Хі­льчук, К.Грабовецька, І.Желязко, А.Косік та інші. За сприяння у збиранні екс­понатів та допомогу у організації музею оголошено подяку начальника ГУНП у Хмельницькій області із врученням «Срібного хреста» генеральному директору ХАЕС А.Козюрі. Подяку от­римали інші, пов’язані із правоохоронною діяльністю представники – командир в/ч 3043 К.Кабанов, т.в.о. начальника 3-го ДПРЗ ГУ ДНС України І.Руй, начальник відомчої воєнізованої охорони ХАЕС М.Нечипорук.До речі, Микола Дмитрович в якості начальника міськвідділу у 1998 році писав: «Якщо взяти наше місто, то криміногенна обстановка значно вища середнього показника в області, і тут є над чим працювати. Гадаю, що у нас є можливості, щоб приборкати це явище. Приміром, розкриття злочинів у 1997 році досягло 92,2 відсотка. Це свідчення професіоналізму особового складу міліції».

Багатий на експозиційні матеріали музей ще потребує наповнення історіями і фактами. А вони у поліції краю надзвичайні і можуть претендувати на сюжети типу «Слідство ведуть знавці». Приміром, зарплатня працівників міліції у перші роки її існування в краї становила в середньому 45 рублів. За понаднормову роботу до окладу додавали ще 25%.

На перших етапах створення міліції стан з обмундируванням, спорядженням та озброєнням працівників був дуже складний. Співробітники міліції жили впроголодь, доношували останній одяг.

У пореволюційні роки загальним лихом став бандитизм. На той час на території губернії діяло 37 бандитських угруповань. В зв'язку з цим у лютому 1921 року питання про боротьбу з бандитизмом розглядалося на екстреному засіданні Подільського губревкому, а вже до кінця 1923 року більшість великих банд була ліквідована. До речі, про одну з останніх на Славутчині майстерно розповів у своїй повісті «Вертеп смерті» місцевий літописець Микола Руцький.

У межах боротьби з дитячою бездоглядністю та з метою скорочення рівня злочинності серед неповнолітніх в 1922 році у Кам'янці-Подільському було відкрито два будинки-інтернати, які були на повному забезпеченні працівників подільської міліції. Вони по черзі віддавали свою тижневу пайку харчів дітям. Активно у ті часи проводилась і робота з очищення міліцейських рядів від співробітників, які не відповідали займаним ними посадам. Про те, що такі були і тоді, свідчить стаття під назвою "Рьяные следователи" надрукована в газеті "Коммунист" (Харьков) №232 від 12 жовтня 1923 року. За перевищення влади слідчі Поздняков і Борисов Подільським губсудом були засуджені до 4 та 5 років позбавлення волі відповідно.

Музей – місце наповнення історичної правди експо­натами і місце заповнення лакун у свідомості. Сподіваємось, нетішинці будуть відвідувати Музей поліції Нетішина, аби дізнатись більше про минувшину.

Віктор Гусаров

Фото автора