Ядерним паливом забезпечені
Тема забезпечення українських АЕС ядерним паливом не втрачає актуальності на фоні напружених стосунків між Україною та Росією, які тривають вже не один рік. Аби уникнути загрозливої ситуації, коли енергоблоки нічим буде завантажувати, вітчизняні енергетики активно взялися проводити політику диверсифікації ядерного палива. І небезуспішно. Ще з 2005 року перші 6 касет СЯП американського виробництва були завантажені на третьому енергоблоці Южно-Української АЕС, проводилася їх дослідна експлуатація. Після чотирьох відпрацьованих років, як і належить, касети були вилучені із активної зони, зроблено візуальний контроль, інші необхідні дослідження. Відтак з’явилося рішення про поетапне завантаження енергоблока новими партіями касет. На одному з етапів дослідної експлуатації конструктор-розробник усунув виявлені незначні зауваження, поступово активна зона завантажувалась новим підживленням – черговою партією свіжих касет. Останнє таке підживлення відбулося зовсім недавно, відтак 3-ій енергоблок повністю перейшов на паливо Вестінгауз.
Загалом дослідна експлуатація американського ядерного палива проходить вже на 6 українських енергоблоках, в компанії планують її розширювати.
- І хто наступний? – запитуємо в заступника головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки В.О.Литуса.
- У планах - постачання палива Вестінгауз на один із енергоблоків РАЕС, про Хмельницьку АЕС наразі не йдеться.
- А яка ситуація із забезпеченням СЯП на нашій електростанції?
- Щойно ХАЕС отримала чергову партію ядерного палива, його вже вивантажено у вузол свіжого палива, проводиться вхідний контроль, який повинен завершитися наступного тижня. Наразі будь-які зауваження відсутні, надіюсь, що їх і не буде.
Нині ми працюємо із паливом російського виробництва, ось цю партію отримали із Машинобудівного заводу (м. Елекстросталь), першу партію, яка надійшла ще в квітні, отримали з Новосибірського заводу хімконцентратів. В кінці року очікуємо на отримання ще однієї поставки, отож матимемо таким чином необхідний запас ядерного палива на випадок ймовірних форс-мажорних ситуацій.
На початку вересня має розпочатися ППР на 2 енергоблоці, це буде капітальний ремонт з повним вивантаженням активної зони. Вже сьогодні відділ ядерної безпеки займається розробкою технічного рішення щодо схеми завантаження під час ППР свіжого ядерного палива. Документ незабаром буде відправлений на узгодження у Державну інспекцію з ядерного регулювання України.
В ході проведення поточного ППР на другому енергоблоці буде проведено відправлення партії відпрацьованого ядерного палива. Наразі в Росію, оскільки технологія Holtec, за якою у подальшому воно зберігатиметься у центральному сховищі, яке тільки будується в зоні відчуження ЧАЕС, на стадії впровадження. За планами, якщо й надалі витримуватимуться графіки будівництва і не трапиться ніяких збоїв, перше відвантаження палива за цією технологією відбудеться наступного року. Окрім термінів завершення будівництва потрібно враховувати ще й тривалість обов’язкових дозвільно-ліцензійних процедур, на що також витрачається чимало часу.
Щодо першого енергоблока. Зараз він працює у штатному режимі, без зауважень. Початок ППР заплановано на кінець листопада, щоб до 13 грудня встигнути вивантажити активну зону. Адже, нагадаю, саме в грудні поточного року у нас закінчується ліцензія на експлуатацію першого мільйонника і маємо дотримуватися встановлених вимог. Впевнений, що завчасна зупинка енергоблока дозволить впоратися з такими роботами у відведені для цього терміни.
В рамках продовження термінів експлуатації Хмельницькій АЕС належить виконати великий обсяг робіт, у яких задіяні і підпорядковані мені підрозділи. Служба аналізу безпеки розробляє Звіт з періодичної переоцінки безпеки, на основі якого буде прийнято висновок щодо можливості продовження терміну експлуатації енергоблока. Звіт уже проходить скрупульозну експертизу у ДІЯРУ, в робочому порядку усуваємо зауваження, доводячи документ до досконалого вигляду.
Цех радіаційної безпеки проводить роботи із модернізації обладнання, яке морально і фізично застаріло. Плануємо модернізувати систему вимірювання людини на більш сучасну, а також стійки радіаційного контролю, які дозволяють запобігати розповсюдженню радіоактивного забруднення.
Обсяг робіт і завдання, які стоять перед нами, цілком зрозумілі і реальні для виконання.
Ольга Сокол
Фото
