Японських журналiстiв вразила вiдкритiсть атомникiв

ХАЕС відвідали  журналісти Масаші Сузукі  та  Такеші Секімото із щоденної японської газети  Shizuoka Shimbun. Перше знайомство іноземних гостей із електростанцією відбулось у навчально-тренувальному центрі. Заступник головного інженера з підготовки персоналу Володимир Ісупов розповів про методику навчання та підготовки оперативного персоналу, практичне застосування повномасштабного тренажера,  встановленого на ХАЕС за сприяння американських колег. Володимир Іванович зазначив, що тренажер допомагає готувати оперативний персонал і є аналогом блочного щита управління першого енергоблока станції. Гості мали можливість оцінити виробничі процеси під час практичних занять провідного інженера  управління турбіною, начальника зміни блока. Користуючись нагодою, Володимир Ісупов розповів і про основні принципи підготовки персоналу. Він наголосив, що до відповідальних робіт на діючих енергоблоках ХАЕС допускаються лише спеціалісти, які мають базову вищу освіту, відповідний виробничий стаж, а також ліцензії на право експлуатації складного обладнання. За допомогою діючих макетів та стендів японські журналісти мали змогу познайо­митись із основними принципами виробництва електроенергії на ХАЕС, почули коментар спеці­аліста про відмінність типів реакторів, які експлуатувались на АЕС Фукусіма із тими, що працюють на Хмельницькій АЕС.

Під час пізнавальної екскурсії у навчально-тренувальному центрі Володимир Іванович висловив щире співчуття представникам японських ЗМІ з приводу аварії на їхній АЕС.

Тема аварії на японській АЕС Фукусіма-1 знайшла своє продовження у ході зустрічі із спеціалістами електростанції. Журналістів цікавила оцінка українських фахівців причин аварії на японській АЕС. За словами учасників зустрічі, масштаби аварії на Фукусімі-1 могли б бути значно меншими, якби було своєчасно відновлено електропостачання для охолодження реакторів. Натомість іноземні гості проявили інтерес до заходів, які підвищують рівень безпеки діючих енергоблоків, а також до методики контролю радіаційної обстановки у зоні спостереження. Вичерпні відповіді прозвучали з уст начальника цеху радіаційної безпеки Валентина Костенка. Він зазначив, що радіаційна обстановка в тридцятикілометровій зоні навколо ХАЕС контролюється за допомогою автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки, пости якої знаходяться у різних населених пунктах. Інформація в реальному часі поновлюється кожної хвилини.

Масаші Сузукі поцікавився підготовкою персоналу до дій в умовах ймовірної аварії. Заступник генерального директора ХАЕС з кадрів та соці­ального розвитку Віктор Демидюк розповів про проведення протиаварійних тренувань, під час яких відпрацьовуються різні сценарії аварій, а також відпрацьовуються можливості евакуації персоналу електростанції. Гостей здивувало, що у ході таких тренувань інформація про радіаційну обстановку надходить до різних владних структур, керівників органів місцевого самоврядування протягом десяти хвилин після оперативної активізації внутрішнього та зовнішнього кризових центрів. Як зазначив Такеші Секімото, після аварії на АЕС Фукусіма-1 місцеве населення дізналось про реальну радіаційну обстановку лише через два тижні. Це пов’язано з тим, що ця АЕС є приватною і її керівництво не було зацікавлене у розповсю­дженні достовірної інформації. Представники Хмельницької АЕС запевнили, що подібне не може бути на українських АЕС, бо їх діяльність регламентують різні державні документи, а до таких тем, як безпека експлуатації, охорона довкілля, ставлення контролюючих органів особливе.

Про кроки до  завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС розповів заступник головного інженера з нових блоків Олександр Корлиханов. Він наголосив, що це є державною політикою і регламентується відповідною стратегією.

Після завершення зустрічі японських журналістів із спеціалістами Хмельницької АЕС випала нагода поспілкуватись з іноземними колегами. Вони сказали, що попередньо ознайомились з матеріалами американських журналістів, які переконують у ненадійності українських АЕС. Саме це стало приводом для відря­дження в Україну.

Відвідини Хмельницької атомної електростанції дещо змінили уявлення іноземних представників мас-медіа про українську атомну енергетику. Принаймні вони переконалися, що на ХАЕС до підвищення безпеки, радіаційного контролю ставляться серйозно. А ще їх вразила відкритість спеціалістів, які дали вичерпні відповіді на поставлені запитання.

- Як ставиться громадськість Японії до перспектив розвитку атомної енергетики? – запитав я у Масаші Сузукі.

- Аварія на нашій АЕС змінила уявлення більшості японців про атомну енергетику. Тепер високий відсоток людей, які проти її розвитку. Але сьогодні говорити про повну відмову від атомної енергетики зарано, бо наша держава не вирішила питання  альтернативних джерел виробництва електроенергії. Це справа не одного чи двох років.

Перебуваючи на проммайданчику ХАЕС,  іноземні гості мали можливість відвідати машинний зал, блочний щит управління другого енергоблока, а також проммайданчик третього та четвертого енергоблоків.

Великий інтерес іноземних журналістів був прикутий до діючого поста радіаційного контролю в селі Комарівка, який представив начальник цеху радіаційної безпеки Валентин Костенко. У ході розмови гості поцікавились думкою досвідченого спеціаліста щодо зміни сьогоднішнього ставлення японців до атомної енергетики. Валентин Володимирович сказав, що насамперед потрібно бути відкритими у поширенні об’єктивної інформації про роботу діючих АЕС, заходи безпеки, тоді й повертатиметься довіра.

Японська газета Shizuoka Shimbun у світовому рейтингу ЗМІ знаходиться у четвертій десятці. Загальний щоденний тираж цього видання складає майже 1.5 мільйона екземплярів. Є надія, що про українську атомну енергетику, перспективи її розвитку дізнаються читачі не тільки країни, де сходить сонце.

Олександр Шустерук

Фото Валерія Валуєва