З когорти мислячих нестандартно

Більше десятка років тому у газеті «Перспектива» з’явилась стаття із інтригуючою назвою «Віктор Ющенко працює на   ХАЕС». Звичайно ж, мова йшла про людей, чиї прізвища співпадають з іменами ві­до­мих особистостей. Зокрема була  згадка  про інженера-конструктора конструкторсько-технологічного відділу Хмельницької АЕС Віктора Юще­нка, який поділився розповіддю про цікаві життєві курйози, що траплялись у зв’язку з тим,  що він є тезкою третього президента України. До таких реалій життя герой нашої оповіді поставився, як мовиться, жар­тома та з філософськими нотками.

Віктор Ющенко народився у селі Татарешти Страшенського району Молдови. Село оточене пагорбами із перепадами висот у півкілометра. Нещодавно знімальна група французьких та німецьких кінематографістів створила документальний фільм про історію села Тата­решти, де мешкають представники багатьох націо­нальностей. У цьому природному затишку пройшло дитинство Віктора.

А неподалік  природний заповідник «Кондріца» - правічний ліс, у якому притаїлось гарне озеро. Саме цю місцевість для своєї резиденції обрав нинішній президент Молдови. Жартома можна сказати, що біля малої батьківщини Віктора Ющен­ка меш­кати досить прес­тижно…

У школі Віктор належав до когорти здібних учнів, які успішно опановували  гуманітарні та точні науки. А до малювання у нього був особливий хист. Він тоді ще не уявляв, що олівець та папір стануть його супутниками у майбутній професійній діяльності.

Після здобуття середньої освіти Віктор вступив до професійно-технічного училища, яке готувало слюсарів-ремонтників промислового виробництва. Його батько, за фахом медик, не перечив, мовляв, у кожного своя доля.

Проте юнак марив морем. В уяві часто зринали образи літературних героїв, що мандрували водною стихією. Під час медичної комісії він одержав багатообіцяючий вердикт – придатний до служби на флоті. Однак доля розпорядилась інакше. Він став студентом технічного вузу.

Віктор назавжди запам’я­тав показовий епізод із періоду навчання. Викладач дав зав­дання на основі ескізу креслень виготовити деталь. Юнак до цього поставився серйозно і згодом продемонстрував свій виріб, який ідеально відповідав усім встановленим розмірам. А потім прийшло розчарування, бо наставник негативно оцінив його результат, мотивуючи тим, що у виготовленні певних деталей повинен бути «запас» для подальшої об­робки виробу.

Події у Придністров’ї на початку дев’яностих років змусили багатьох жителів Молдови шукати собі прихисток на більш спокійних територіях. Куди податись Ющенкам? Звичайно - на малу батьківщину батька Віктора – до села Кунів Ізяславського району. Віктор знайшов собі роботу у старовинному Острозі. Але вона не відповідала фаху і бажанням юнака.

Згодом доля усміхнулась – Віктор став працівником Хмельницької АЕС, слюсарем з ремонту реакторно-турбінного устаткування у цеху централізованого ремонту. Віктор Ющенко  добрими словами згадує період, коли випала нагода вникнути у ази технологічних процесів одного з найбільших підприємств Хмельниччини. 

1997 року він обійняв посаду інженера-конструктора конструк­торськотехнологічного відділу. Цей підрозділ складається з двох груп - конструкторської та технологічної,  діяльність яких регламентована низкою функцій, серед яких пріо­ритетні - розробка проектної, конструкторської і технологічної документації. Це необхідно здійснювати принаймні при виконанні ремонтних робіт, розробці конструкторської документації на виготовлення нестандартного обладнання, пристроїв для механізації і автоматизації потен­ційно небезпечних робіт. Конструктори, технологи беруть участь в аналізі причин виходу з ладу вузлів, деталей, елементів обладнання і трубопроводів, здійснюють авторський контроль за дотриманням технічної дисципліни  при виконанні ремонтних робіт на основі технологічної документації. Перелік основних завдань і обов’язків досить широкий.

Колектив конструкторсько-технологічного відділу Хмельницької АЕС - це два десятки спеціалістів. Але всіх об’єднує прагнення у покращенні технологічних процесів та підвищенні рівня безпеки діючих енергоблоків. Цим двадцять три роки займається і провідний інженер­конструктор Віктор Ющен­ко. Ва­жко назвати, до яких конст­рукторських розробок не причетний Віктор Георгійович. Він доклав зусилля до виготовлення конструкторської документації на виготовлення майданчиків обслуговування обладнання і трубопроводів, нестандартного устаткування, пристосувань для виконання ремонтних робіт, перевірочних розрахунків на міцність елементів металоконструкцій і трубопроводів. Серед важливих розробок провідного інженера-конструктора пересувний екран біологічного захисту, огородження басейну витримки першого та другого енергоблоків під час дезактивації контейнера, пристрій для встановлення вертикальності чохлів свіжого ядерного палива, траверса для тран­спортування контейнера радіоактивних відходів, тощо.

За сумлінну та плідну працю Віктора Ющенка було відзначено Почесними грамотами Хмельницької АЕС та ДП «НАЕК «Енергоатом», знаком «Почесний працівник ВП ХАЕС». Сподіваємось, головні відзнаки ще попереду.

Цьогоріч березень у біографії Віктора Ющенка  особливий - він зустрічає шістдесяту весну. Під час розмови із ювіляром автор цих рядків поцікавився, за якими характеристиками мо­жна визначити сучасного конструктора. Віктор Георгійович наполягає, що це людина  із не­стандартним мисленням, бо ж фахових інженерів багато, а конструкторів – одиниці. Крім цього, потрібно брати відповідальність за  свої розробки. Це аксіома, що перевірена часом.

Олександр Шустерук