З метою мінімізації рідких радіоактивних відходів
На установці глибокого упарювання хімічного цеху Хмельницької АЕС напрацьована 1000-на партія сольового плаву. Це трудове досягнення стало приводом для зустрічі із начальником хімічного цеху станції Володимиром Гудзем, який розповів про особливості зменшення кількості рідких радіоактивних відходів на електростанції.
– Установка глибокого випарювання уведена в експлуатацію 1990 року. У процесі її освоєння активну участь взяли фахівці-хіміки Іван Щербань, Микола Дрозда, Йосип Приступлюк та інші. Експлуатацією установки опікується оперативний персонал хімічного цеху. За три десятки років на електростанції відпрацьована схема поводження із рідкими радіоактивними відходами, що утворюються у процесі експлуатації основного обладнання. Надходження усіх видів води на установки спецводоочищення здійснюється з метою її повторного використання у технологічному циклі АЕС. Рідкі радіоактивні води (трапні води) переробляються на установках кондиціювання АЕС (на установках спецводоочищення трапних вод СВО-3 та вод спецпральні СВО-7). Таким чином, трапні води піддаються первинному концентруванню на випарних апаратах до стану кубового залишку із визначеним солевмістом, який збирається у ємності – сховища рідких радіоактивних відходів для тимчасової витримки з метою розпаду короткоіснуючих радіонуклідів.
Після тимчасової витримки кубовий залишок направляється для подальшого концентрування до установки глибокого упарювання УГУ-1-500. Вихідний сольовий концентрат – сольовий плав – після обробки в УГУ-1-500 заливається у металеві 200-літрові контейнери-бочки, де після охолодження твердне шляхом кристалізації із утворенням твердого сольового продукту.
Далі контейнери із сольовим плавом передаються на тимчасове зберігання цеху дезактивації та поводження із радіоактивними відходами. На ХАЕС усі контейнерибочки концентруються у блоці зберігання сховища твердих радіоактивних відходів та підлягають періодичному контролю.
– В чому сенс і «користь» установки глибокого упарювання?
– За період проведення технологічних операцій із випарювання напрацьовано тисячу партій, що складають шість тисяч бочок із сольовим плавом, який надійно зберігається під контролем спеціалістів цеху дезактивації і поводження з радіоактивними відходами. Показово, що на установках спецводоочищення зменшується об’єм прийнятої на переробку трапної води у понад 150 разів. Отриманий кубовий залишок за допомогою установки глибокого упарювання зменшується в об’ємі ще у п’ять разів. Це вагомий аргумент щодо мінімізації кількості радіоактивних відходів, які перебувають під контролем спеціалістів Хмельницької АЕС. Я вдячний колективу цеху, оперативному персоналу за професіоналізм та відповідальність у процесі зменшення кількості рідких радіоактивних відходів.
– Поводження із рідкими радіоактивними відходами, що утворюються у процесі експлуатації АЕС, як я розумію, здійснюється за суворого дотримання передбачених регламентів?
– Хочу акцентувати увагу, що згідно з чинною нормативною документацією з метою забезпечення безпечної експлуатації атомної станції ми забезпечуємо постійний вільний об’єм для рідких радіоактивних відходів. В кінці 2020 року ми отримали приємну новину – відповідно до внесених змін до «Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України» сольовий плав уже не відноситься до рідких радіоактивних відходів, а отже тепер можна розглядати передачу сольового плаву на захоронення, звільняючи об’єми сховищ твердих радіоактивних відходів. Правда, перед цим необхідно виконати ряд заходів, насамперед розробити дорожню карту щодо подальшого поводження з сольовим плавом.
– Діяльність ядерної енергетики перебуває під ретельним контролем міжнародних спостерігачів, інспекторів, тощо.
– Хочу нагадати, що Україна підписала та одна з перших ратифікувала Об’єднану конвенцію про безпеку поводження із відпрацьованим ядерним паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами, відповідно до якої в Україні діє Стратегія поводження з радіоактивними відходами. Саме для вирішення питань оптимізації стратегії поводження з радіоактивними відходами АЕС України за ініціативи ДП «НАЕК «Енергоатом» було створено міжвідомчу робочу групу (МРГ) з оптимізації стратегії поводження з радіоактивними відходами АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», до складу якої входять представники дирекції з ядерної та радіаційної безпеки ДП «НАЕК «Енергоатом», усіх АЕС України, ВП НТЦ, ВП АТЦ, державних спеціалізованих підприємств «ЧАЕС», «ЦППРВ», «Екоцентр», «Об’єднання «Радон», київського та харківського науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів, Державної інспекції ядерного регулювання України та Міністерства охорони здоров’я тощо.
Від Хмельницької АЕС до складу МРГ входять ЗГІЗО Андрій Данилюк (член МРГ), начальник ЦДПРВ Сергій Коротов та заступник начальника ХЦ Дмитро Корсун, які є експертами МРГ. Перед вищезазначеною міжвідомчою робочою групою та Радою заступників головних інженерів ВП АЕС, до компетенції яких належать питання поводження із радіоактивними відходами, стоїть завдання переробки радіоактивних відходів у продукт, повністю придатний для захоронення в централізованих сховищах Зони відчуження Чорнобильської АЕС. В їх компетенції підготовка напрацьованих радіоактивних відходів для подальшого зберігання на комплексі «Вектор» Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» та питання вибору варіанту оснащення ВП АЕС установками зі звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю та інші важливі питання поводження з радіоактивними відходами.
Бесіду вів Олександр Шустерук
