В iм'я добра, натхнення та любовi…

З нагоди 45-річчя творчої діяльності, у Нетішинському міському Палаці культури відбувся творчий вечір

художника-скульптора Світлани Лелях  «Україно моя, в тобі часточка мого життя!»

…8 березня 1950 року у селі Лисиче Славутського району дитячий крик сповістив про народження нового життя:  сім’я Леляхів поповнилась донечкою, яку назвали Світланою. Батьки й гадки не мали, що вона згодом  примножить славу родини, навчиться впевнено тримати в руках  олівці та пензлики, рубанок, молоток і кельню. А уро­дженці села з гордістю казатимуть: «Світлана прославила наше село»...

На гостини до ювілярки у Палац культури завітали друзі та знайомі Світлани Мефодіївни із багатьох куточків нашої держави. Київ, Хмельницький, Шепетівка, Славута, Млинів, Корець, Острог, Стрий, - далеко не повна географія. У кожного знайшлися щирі слова вдячності людині, яка своє життя присвятила творчості. Світлані Лелях є чим пишатися, бо за роки плідної діяльності вона спорудила обеліски знаним людям, пам’ятні дошки тощо. Одних меморіальних дощок виготовлено понад два десятки.

Повернувшись  двадцять п’ять років тому до рідних країв з Казахстану, де займалась оздобленням краю засобами архітектури та мону­менталізму, Світлана Мефодіївна не могла стати осторонь увічнення пам'яті односельців у Лисичому, які попали під жорна сталінських репресій. Це були земляки, що зналися у різних ремеслах, уміли обробляти святу землю, виховували патріотів рідної землі. Про них нині нагадує пам’ятник, що постав завдяки творчому ентузіазму Світлани Лелях. Цей період її біографії є особливим, бо спонукав до переосмислення реалій нашого життя, історії рідного народу, держави.

Життя у Нетішині для цієї жінки збагачене постійним творчим неспокоєм. Вона збагнула, що трагічний період Другої світової війни поставив на терези життя і смерті кращих синів і дочок рідного народу, які в силу різних причин опинялись по різні боки окопів. Для неї дорога пам’ять про партизан і війсь­ковослужбовців Червоної Армії, які  вступали у нерівний двобій із фашистами. Відтак з’явились меморіальні дошки землякам, відзначених званням Героя Радянського Союзу. Світлана Мефодіївна також вшанувала пам’ять учасників визвольних змагань під час визволення рідної землі від окупантів. Неподалік села Полянь зведено обеліск полеглим воїнам Української Повстанчої Армії. Проект, подібний за тематикою, було згодом реалізовано біля пансіонату «Говерла» у місті Моршин Львівської області. Урочистості з нагоди відкриття тамтешнього меморіального комплексу «Борцям за волю України» стали знаковою подією у сучасній історії краю. Крім провідних національних ЗМІ до висвітлення події долучились й закордонні журналісти.

На творчому вечорі Світлани Лелях прозвучала розповідь про населені пункти, у яких знаходяться пам'ятники, меморіальні дошки за її авторством – Нетішин, Славута, Моршин, Корець, Млинів, Красностав, Старий Кривин, Улашанівка, Стригани, Хоровиця, Лисиче.

Заступнику директора обласного науково-методичного центру культури та мистецтв Хмельницької обласної державної адміністрації Таїсії Стан запам’яталась персональна виставка художніх та графічних робіт Світлани Лелях у Хмельницькому. Твори виконані у різних техніках і стилях образотворчого мистецтва. Особливий інтерес викликала крапкова графіка на металі, техніка виконання якої є винаходом Світлани Мефодіївни. Таїсія Сергіївна вказала на щирість творчої душі нашої землячки, яка прагне поставити творчість на службу добру.

Останні кілька років у нетішин­ської художниці зав’язались дружні відносини із представниками територіальної громади міста Корець. Саме тут на території  обласної фізіотерапевтичної лікарні встановлено­ пам’ятний знак на честь засновни­ків та знаних працівників лікувального закладу. Із цього старовинного міста на гостини до Світлани Лелях прибула численна делегація на чолі із міським головою Корця Ларисою Дмитрук. Для тамтешніх лікарів добре відомо, з якими недугами доводиться боротись Світлані Мефодіївні, щоб знаходити сили для творчості. Принаймні даються взнаки перенесені колись травми від автомобільних аварій. Тому й бажали щиро міцного здоров’я.

Реалізація багатьох культурно-мистецьких проектів часто залежить від меценатів та спонсорів. В числі найактивніших Валерій Преподобний. На творчому вечорі добре­ слово прозвучало на адресу доброчинців. Від імені підприємців з ювілеєм творчої діяльності Світлану Лелях привітав директор Неті­шинського відокремленого підрозділу державного підприємства «Тепличний комбінат» Микола Радиця.

Про давні дружні стосунки ювілярки із представниками одного із найбільших підприємств Хмельниччини нагадала заступник генерального директора Хмельницької АЕС з економіки та фінансів Альвіна Шеста­к. Вона є частим відвідувачем мистецьких заходів, які органі­зовує Світлана Лелях.

Свою прихильність до творчого подвижництва нашої землячки висловили й очільники ПАТ « УБ ХАЕС» Дмитро Оцабрика та Олександр Степанюк.

Творча діяльність Світлани Лелях не принесла їй матеріальних статків. Вона це вважає другорядним, бо вірить, що тільки добрі справи мають велику цінність. Але вони не залишились непоміченими для фундаторів у сфері культури та добро­чинності. За оцінкою Між­народ­ного благодійного фонду ім. Святої Марії Світлані Мефодіївні присвоєно почесний титул «Україн­ська мадонна» та відзначено орде­ном «За людяність і милосердя». Вона стала лауреатом Міжнародного Рейтингу «Золота Фортуна», має численні Грамоти та Подяки владних структур та громадських орга­нізацій Києва, Нетішина, Хме­ль­ницько­го, Корця, Ново­град-­Волинського.

Творчі здобутки нашої землячки не знаходяться поза увагою представників ЗМІ. Про Світлану Мефодіївну написано багато газетних статей, створено сюжети на телебаченні, та телевізійний документальний фільм «Життя для добра». Під час творчого вечора звучала поема на честь ювілярки, яку написав відомий місцевий поет Богдан Фединчук. Щирі й теплі слова прозвучали з уст кореспондента Національного радіо Олени Трохимович, головного редактора газети «Перспектива» Віктора Гусарова, письменника Миколи Руцького, директора Палацу культури Світлани Кириленко, директора Нетішинської централізованої бібліотечної системи Марії Омельчук, начальника відділу соці­ального захисту населення Валентини Склярук та її колег по роботі.

Учасники творчого вечора ледь  стримували сльози під час виступів Любові Карпенко та Ліни Марковської, сини яких загинули в АТО. До увічнення пам’яті бійців причетна Світлана Мефодіївна, яка для колишнього бійця батальйону «Айдар» Сергія Карпенка спорудила пам’ятник, а для офіцера-десантника, уродженця села Улашанівка Володимира Марковського виготовила меморіальну дошку.

Хвилюючою для нашої землячки стала зустріч із односельцями та родиною. Подаровані квіти нагадали Світлані Лелях про дитинство, яке пройшло у рідному Лисичому. Це село надихає її на життя. Світлана Мефодіївна не здатна бути байдужою до сьогодення. У неї ще багато творчих задумів, які неодмінно будуть втілені. Все для добра, все заради добра!

Олександр Шустерук

Фото Віктора Войковського