З натхненням на добрі справи
Через невеликий отвір у стіні із об’єктива кіноустановки струменіє світло, що проектується на великий білий екран у залі, на якому оживають кадри чергового художнього фільму…
«А ви чули?– знову індійський фільм привезли…» Такі розмови у селищі Карманово Янаульського району Башкирії були передвісниками того, що під час чергового кіносеансу тут, як мовиться, яблуку не буде де впасти. Багато охочих переглянути іноземну мелодраму стоятимуть, обіпершись об стіну, бо сидячих місць на всіх не вистачає.
Рузіна Труфанова полюбила перегляди різних кінофільмів ще з раннього дитинства. Її мама працювала кіномеханіком у клубі «Енергетик» Карманівської ГРЕС і дозволяла доньці часто бувати у кінобудці. Траплялось, що під час сеансу чи перемотування кіноплівки виникали розриви, які можна було ліквідувати лише методом склеювання. Під час такої процедури завжди залишались кілька обрізаних кадрів. Рузіна раділа, коли на них були її улюблені актори з індійських мелодрам - Радж, Пран, Капур та багато інших. За кілька років у неї вже був пристойний кіноархів, який вона залюбки показувала своїм друзям.
Але не тільки індійські фільми породжували допитливість Рузіни, траплялось, що у прокаті з’являлись серйозніші кінострічки – італійські, французькі. Принаймні після перегляду фільму «Ромео і Джульєтта» він для Рузіни став одним із найкращих.
Захоплення кінофільмами не позначалось на успішності. Рузіна постійно демонструвала гарні знання з усіх шкільних предметів, її часто ставили за приклад. Учителі помітили у дівчини гарні організаторські здібності, стали доручати проведення різноманітних тематичних вечорів, довірили керівництво комсомольською організацією школи. Дехто дивувався, як Рузіні вдається на все знайти час, бо знали, що вона до того ж відвідує гурток танців.
До організації будь-яких заходів школярка ставилась з великою відповідальністю. Її друзям запам’ятався тематичний вечір, присвячений диско-групі «Боні М». Дівчина ретельно вивчила історію її створення, пісенний репертуар і дала можливість учням прослухати найкращі композиції.
Змалечку Рузіна була навчена поважати селянську працю. Дівчину часто можна було побачити на городі.
- Луїзо, на вашій земельній ділянці так завжди чисто, чи не гербіциди ви вносите? – запитували знайомі її маму.
- Та які там хімікати… Всі бур`яни бояться моєї донечки. Вона їх сапою і руками нищить з коренем…
Рузіні не вдалося одержати «золоту» медаль за успішне навчання – була четвірка з російської літератури, а «срібні» медалі тоді ще не були передбачені. Певна «невдача» не вплинула на бажання торувати стежину у світ знань та науки. Вона стала студенткою Московського енергетичного інституту.
Вперше до Нетішина Рузіна Халітівна навідалась у 1986 році. Тут працювала її сестра Наіля. Студентка побачила молоде сучасне місто енергетиків та будівельників. Милували око і місцеві краєвиди. Згодом вона доклала усіх зусиль, щоб через три роки повернутись сюди у статусі молодого спеціаліста.
Рузіну Труфанову на ХАЕС прийняли у хімічний цех на посаду лаборанта машзалу. Згодом стала інженером, а п’ять років тому підтвердила кваліфікацію у якості провідного інженера аналітичної групи 1 контуру і спецводоочищення.
Про роботу Рузіни Халітівни можна почути багато хороших слів. Як справжній фахівець, вона ставиться вимогливо до контролю за технологічними процесами, спонукає колег до ретельного ведення документації. Але цим не обмежується коло виробничої діяльності сумлінної та працьовитої жінки. Вона є членом цехового комітету і допомагає його голові Наталії Коломійчук вирішувати нагальні проблеми працівників хімічного цеху. Не тільки на цьому поприщі проявляються організаторські здібності Рузіни Труфанової, принаймні жоден захід не обходиться без її участі.
Кілька років тому виникла ідея познайомити працівників електростанції з вишитими виробами, які створені руками працівників хімічного цеху. Виставка була розміщена у актовій залі навчально-тренувального центру.
Гарною традицією у хімічному цеху стало проведення конкурсів на виготовлення кращих кондитерських виробів. Відтак з’являється нагода кожній жінці продемонструвати свої кулінарні таланти і поділитися ексклюзивними рецептами. А нещодавно Рузіна Труфанова своїм колегам допомогла організувати в цеху свято сала. Під час обідньої перерви відбулась дегустація різних страв. Такі заходи неодмінно здружують колектив, а це допомагає вирішувати складні виробничі завдання. Хіміків на ХАЕС порівнюють із кардіологами, які забезпечують постачання «крові» для діючих енергоблоків.
У колективі хімічного цеху Рузіну Халітівну знають як гарну господиню, дбайливу матусю, хорошу дружину. Разом з чоловіком виховують сина Руслана та доньку Вікторію. Діти зараз навчаються у столичних вузах і згодом поповнять колектив нетішинських енергетиків.
Кому хоч раз довелось куштувати страви, які приготувала Рузіна Халітівна, той ніколи не забуде їх неперевершеного смаку. Жінка добре знається на башкирській кухні і для гостей може запропонувати шапішки із сиром та картоплею, манти, плов, солянку. Подобається господині готувати й традиційні українські страви. За її словами, будь-яка страва буде смачною, коли споживатиметься у приємній дружелюбній атмосфері. Тут завжди важливі позитивні емоції. Принаймні Рузіна Труфанова вміє їх створювати.
Олександр Шустерук
Фото автора
