З прапором енергокомпанії на вершини світу
Восьмого серпня професійне свято відзначають ті, хто «вибирає важкий шлях, небезпечний, як військова стежка».
День альпінізму заснований на честь першого сходження на Монблан. Найвищу точку Альп - 4810 метрів - підкорили саме 8 серпня 1786 року. Тоді альпіністам на це знадобилася доба. А ось рекорд сучасності належить уродженцеві Іспанії Килліану Джорнету - 4 години 57 хвилин.
Відтоді справжнім відчайдухам почали підкорятись вершини на всіх земних континентах. До їх когорти належить і начальник дільниці енергоремонтного підрозділу Хмельницької АЕС Олександр Веремійчук, який народився у селі Малий Скнит Славутського району. За його плечима сходження на вершини Кавказу, Паміру у складі українських команд альпіністів. Це були маршути різні за складністю. Наполегливість, витримка та мужність Олександра Веремійчука допомогла йому приєднатися до альпіністської спільноти, яка у свої особисті досягнення записала сходження на так звані «семитисячники».
У нашого земляка є неписана традиція – піднявшись на чергову вершину, розгортати прапор Хмельницької АЕС, ДП «НАЕК» «Енергоатом». Це своєрідна демонстрація великого енергетичного потенціалу не тільки одного із найбільших підприємств Хмельниччини, а й його згуртованого колективу, більшість якого пропагує здоровий спосіб життя, прагнення до постійного самовдосконалення.
Про кожне своє сходження на вершини Кавказу, Паміру Олександр Веремійчук може оповідати довго, бо вони, зазвичай, не відбуваються спонтанно. Тренування, адаптація і …ризик. Так лаконічно можна окреслити перебування в горах.
Про підняття на один із «семитисячників» Паміру Олександр Веремійчук пригадує часто.
- Учасники експедиції перед штурмом піку Леніна перший день перебували у базовому таборі на висоті 3600 метрів,- розповідає Олександр Веремійчук, - потім кожного дня робили підйоми та спуски на визначені висоти, аби пройти акліматизацію, аж до відмітки 6100 метрів над рівнем моря. Зазвичай саме звідси починається штурм вершини. Досвідчений інструктор з України Сергій Бублик, який вже встиг підкорити дев’ять семитисячників, постійно контролював самопочуття кожного учасника сходження, особливо вміст кисню в крові. Він вирішив, що для повної акліматизації альпіністів потрібно ще кілька днів провести на менших висотах. Ніхто не знехтував настановами та порадами досвідченого підкорювача вершин. По дорозі до вершини немало меморіальних каменів, серед яких нагадування про трагічне підкорення піку Леніна у 1974 році жіночою групою. Вісім її учасниць, повертаючись з вершини, потрапили у хуртовину і замерзли. До підніжжя цього своєрідного меморіалу поклали квіти учасники нинішньої експедиції.
Під час акліматизації до штурму вершини готувались шість учасників експедиції: троє із столиці Росії, та троє з України. Але не всім вдалось виконати сходження. До вершини дійшли лише Олександр та киянка Марія Коваль. Мужньо до останьої хвилини трималась москвичка Катерина Фалтейсєк, яка мала намір підняти на вершину прапор Російської Федерації. Але під час переходу потужний вітер збив з ніг, вона покотилась униз. На щастя, на її шляху у зв’язці перебували колеги з України, котрі в останню мить зуміли впіймати альпіністку і саме цим врятували їй життя. Те, що трапилось, жінка змогла усвідомити лише згодом.
Сходження на вершини світу для Олександра Веремійчука не є самоціллю. Він на власному прикладі демонструє великий потенціал людини, яка прагне змінити все навколо до кращого. Не випадково років вісім тому в Нетішині він заснував Клуб альпінізму та скелелазіння «Вершина», де себе реалізовують юні любителі підкорення «вертикалей». За цей час вихованці нашого земляка змогли скласти конкуренцію аналогічним клубам, які функціонують у Києві, Харкові, Кропивницькому, Дніпрі, Одесі, Луцьку, Чернігові, Чернівцях, Херсоні. У арсеналі досягнень юних нетішинських скелелазів перемоги на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях. На сходинки п’єдесталів неодноразово піднімались нетішинці Ярослав Максимчук, Катерина Петько, Ігор Макєєв, Ярослав Кондратюк, Вікторія Нікітіна, Богдан Петровський, Софія Головачова, Данило Возницький, Анастасія Мурдакова та інші. Вони наслідують свого тренера, ставлять за мету піднестись над вершинами і над собою.
Олександр Шустерук
