Жінки привабливі навіть у війсь­ковій формі. У цьому можна переконатися під час зустрічі з контролером загону відомчої воєнізованої охорони Олександрою Гармель. Вона не комплексує від того, що більшість часу доводиться бути в захисному однострої. Це можна вважати сімейною традицією, бо тато і мама  також віддали багато років життя службі у військовій частині.

Робота в Олександри відповідальна – контроль території, на якій розміщені об’єкти ХАЕС. Жінка із професійними обов’язками справляється добре і заслужила гарні відгуки керівництва підрозділу.

Робота  роботою, але, як у кожної жінки, приходить черга і до домашніх турбот. Вони не обтяжують Олександру, бо звикла все планувати, як мовиться, по-військовому. Тому й час знаходиться для змістовного відпочинку і цікавих захоплень. Любить вона хорошу художню літературу. Із сучасних письменників Олександрі імпонує Люка Дашвар. У допитливої жінки в пошані і поетичне слово, часто перечитує Пушкіна, Єсеніна, Шевченка. Навіть сама відважується переживання та роздуми відтворювати за допомогою віршів. Правда, поки що не відважується на оприлюднення своєї творчості.

Прагнення до пізнання штовхає її на подорожі по чужих  місцинах. Свої інтереси вдається реалізовувати під час екскурсій. Для Олександри запам’ятались поїздки до Вінниці, Києва, Умані. Але найбільше вразив Львів, з його архітектурною стилістикою різних культур та епох. Вона не відмовиться від подорожі, якщо знову трапиться нагода відвідати місто Лева.

Знайомі не знають, що Олександра належить до чисельної когорти колекціонерів – збирає свічки. Їх у зібранні нараховується більше, ніж півсотні.

- Як не парадоксально,- розповідає Олександра Гармель,- але свічки постійно нас супроводжують по життю. Коли проходить обряд хрещення дитини, неодмінно палахкотять вогники на тендітних гнотах. А яке святкування днів наро­джень без мережива кольорових свічок, кожна з яких засвідчує присвячений для добрих справ рік. Без них не обходяться жодні проводи людини у зовсім інший світ.

Олександра переконана, що свічки в собі завжди несуть позитивну енергетику, бо, згоряючи, знищують все погане, що заважає жити. У колекції збирачки є вироби з воску, парафіну. Вони різні за формою та розмірами. Але найпривабливіші декоративні, в оригінальній оздобі. Є й найулюбленіші – із зображенням ангелів. Кожна з них, за переконанням колекціонерки, повинна хоч раз у житті бути запаленою.

8 березня Олександра традиці­йно відзначає свій черговий день народження. На столі з`являться смачні страви і … свічки. Від їх світла серця знайомих та рідних людей зігріються для добрих справ.

Олександр Шустерук