За крок до нової моделі енергоринку

Наприкінці 2010 року Україна приєдналася до європейського Енергетичного співтовариства і взяла на себе зобов’язання перед ним щодо імплементації так званих Другого і Третього енергетичного пакетів. Основна вимога яких – дерегуляція та лібералізація електроенергетики. Перший крок на цьому шляху було зроблено у жовтні 2013 року Верховною Радою, яка ухвалила Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України». Він, зокрема, передбачає повномасштабну лібералізацію оптового ринку електроенергії (Україна – єдина країна, яка працює через ОРЕ – ред.)  шляхом поступового переходу від існуючої моделі «єдиного покупця» до запровадження ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу наперед», балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг та роздрібного ринку електроенергії. На жаль, Закон так і не запрацював на повну силу і далеко не все було зроблено.

Нова модель ринку, на яку давно чекають його учасники в надії бути вільними у виборі своїх партнерів і більше заробляти, має, за сприятливих умов, запрацювати у 2017 році. Вона прописана у проекті Закону «Про ринок електроенергії», у разі прийняття якого втратять чинність інші нині діючі закони у сфері електроенергетики.

З основними положеннями нового документа нетішинських атомників знайомили минулого тижня фахівці Центру із впровадження нової моделі ринку ДП «НАЕК «Енергоатом» Наталія Борисюк, Вікторія Дудченко, Василь Прокопенко та Андрій Кононенко. Вони, зокрема, роз’яснили нормативно-правові передумови переходу до нової моделі ринку, окреслили основні положення проекту Закону про ринок електроенергії, детально розповіли про ринок допоміжних послуг та можливості «Енергоатома» стосовно їх надання на платній основі, підготовку компанії до участі у трейдингових операціях.

Як швидко цей прогресивний, за оцінками експертів у галузі електроенергетики, законопроект стане Законом, з огляду на непередбачуваність дій рідного парламенту, ще питання. Як і те, чи залишаться в ньому наразі прописані норми, чи будуть видозмінені. Дай Боже, якщо можливі зміни носитимуть позитивний характер і враховуватимуть інтереси всіх учасників енергоринку. Атомників, наприклад, непокоїть, про що говорила, взявши слово, заступник генерального директора Хмельницької АЕС з економіки і фінансів Альвіна Шестак, механізм розрахунків за спожиту електроенергію, який потребує чіткого законодавчого врегулювання. Станом на сьогодні, за її словами, заборгованість оптового ринку електроенергії перед енергокомпанією сягнула 10 мільярдів гривень. Але неспроможні чи просто недобросовісні платники «Енергоатому» невідомі, вони й надалі без проблем користуються виробленою на АЕС електроенергією. І немає жодної гарантії, що ті утаємничені боржники з підмоченою репутацією перестануть паразитувати на своєрідному благодійництві, оскі­льки однозначна відповідь на питання як бути в такій ситуації, наразі відсутня.

На інші моменти, які мають бути врегульовані, вказував і головний інспектор Костянтин Коба. Фахівці Центру погодилися, що озвучені проблеми потребують більш детального аналізу і опрацювання.

Ольга Сокол